Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/103/26
Провадження по справі № 1-кс/514/26/26
21 січня 2026 року с-ще Бессарабське
Слідчий суддя Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши клопотання начальника відділення № 2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобііжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Височанське Тарутинського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який обіймає посаду директора комунального підприємства «Господар» Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, 16.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 246 КК України,
Начальник відділення № 2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобііжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що групою слідчих слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024162270000657 від 26.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 364 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів, яка призначена керівником Болградської окружної прокуратури у відповідності до положень ст.ст. 36-37 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2024 у період часу з 08 до 09 години, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 у своєму службовому кабінеті за місцем знаходження КП «ГОСПОДАР» по вул. Шевченка, 8, у селі Новодолинське Болградського району Одеської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив, з метою одержання неправомірної вигоди для очолюваної ним юридичної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав протиправне доручення підлеглим працівникам КП «ГОСПОДАР», які не були обізнані про протиправність зазначеного доручення, на здійснення незаконної порубки дерев у лісосмузі на території Буджацької територіальної громади, за межами населеного пункту для подальшого збуту здобутої деревини.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 свідомо діяв всупереч інтересам служби, з порушенням вимог Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, визначив дерева у лісовому масиві за межами населеного пункту, у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району, як предмет свого протиправного посягання.
Приступивши до реалізації кримінально протиправного наміру, ОСОБА_5 умисно, з використанням наданих службових повноважень керівника зазначеного комунального підприємства, надав своїм підлеглим працівникам, а саме електрику ОСОБА_7 , трактористу ОСОБА_8 , слюсару ОСОБА_9 , слюсару ОСОБА_10 , різноробочому ОСОБА_11 , різноробочому ОСОБА_12 доручення на порубку дерев породи акація у лісовому масиві на відстані 1,2 км у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту).
При цьому, ОСОБА_5 забезпечив підлеглих працівників необхідними засобами для виконання незаконного доручення, а саме надав вказівку використовувати для порубки дерев дві належні КП «ГОСПОДАР» бензинові пили марки Shtil моделі MS 230/с з відповідною паливною сумішшю, а також для подальшого перевезення незаконно зрубаної деревини належний КП «Центр безпеки громадян та комунальних послуг Бородіно» Бородінської територіальної громади Болградського району Одеської області трактор «Беларус-982» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з одновісним причепом без реєстраційного номеру, що використовувався на той час КП «ГОСПОДАР» під керуванням тракториста ОСОБА_8 .
Виконуючи доручення керівника КП «ГОСПОДАР» ОСОБА_5 , однак не усвідомлюючи незаконність своїх власних дій, працівники зазначеного підприємства ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 близько 09:00 години прибули на територію земельної ділянки з кадастровим номером 5124786400:01:001:0748, що відноситься де земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства, розташованої на відстані 1,2 км у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту) за географічними координатами: 46.459986, 29.147342.
Крім того, 25.11.2024 приблизно у період часу з 08 до 09 години, більш точний час встановити не представилось можливим, керівник Комунального підприємство «ГОСПОДАР» Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, (надалі - КП «ГОСПОДАР») ОСОБА_5 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті за місцем розташування підприємства по вул. Шевченка, 8 у селі Новодолинське Болградського району Одеської області, діючи прямим умислом спрямованим на незаконну порубку дерев у лісах на території Буджацької територіальної громади Одеської області, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, з метою одержання неправомірної вигоди для очолюваної ним юридичної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав протиправне доручення підлеглим працівникам КП "ГОСПОДАР" що не мали відомостей про протиправність зазначеного доручення, на здійснення незаконної порубки дерев у лісосмугі на території Буджацької територіальної громади для подальшого збуту здобутої деревини.
При цьому ОСОБА_5 порушив законодавство України щодо охорони лісів, а саме:
Відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У відповідності до статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статті 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
До лісового фонду України не належать:
- зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;
- окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;
- самозалісені ділянки у межах населених пунктів з деревами, середній вік яких менше 30 років, та самозалісені ділянки в межах охоронних зон об'єктів енергетики, магістральних теплових мереж, магістральних трубопроводів та інших лінійних об'єктів інфраструктури.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Пунктами 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; видача лісорубного та лісового квитків здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК України) настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
За зазначених обставин ОСОБА_5 свідомо діяв з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, визначив дерева у лісовому масиві у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району, як предмет свого протиправного посягання.
Приступивши до реалізації кримінально протиправного наміру, ОСОБА_5 умисно, з використанням наданих службових повноважень керівника зазначеного комунального підприємства, надав своїм підлеглим працівникам, а саме електрику ОСОБА_7 , трактористу ОСОБА_8 , слюсару ОСОБА_9 , слюсару ОСОБА_10 , різноробочому ОСОБА_11 , різноробочому ОСОБА_12 доручення на порубку дерев породи акація у лісовому масиві на відстані 1,2 км у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту).
При цьому, ОСОБА_5 забезпечив підлеглих працівників необхідними засобами для виконання незаконного доручення, а саме надав вказівку використовувати для порубки дерев дві належні КП «ГОСПОДАР» бензинові пили марки Shtil моделі MS 230/с з відповідною паливною сумішшю, а також для подальшого перевезення незаконно зрубаної деревини належний КП «Центр безпеки громадян та комунальних послуг Бородіно» Бородінської територіальної громади Болградського району Одеської області трактор «Беларус-982» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з одновісним причепом без реєстраційного номеру, що використовувався на той час КП «ГОСПОДАР» під керуванням тракториста ОСОБА_8 .
Виконуючи доручення керівника КП «ГОСПОДАР» ОСОБА_5 , однак не усвідомлюючи незаконність своїх власних дій, працівники зазначеного підприємства ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 близько 09:00 години прибули на територію земельної ділянки з кадастровим номером 5124786400:01:001:0748, що відноситься де земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства, розташованої на відстані 1,2 км у східному напрямку від околиці с. Новодолинське Буджацької територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту) за географічними координатами: 46.459986, 29.147342.
Далі у період часу з 09 до 17 години вказані особи, перебуваючи у зазначеному місці з використанням заздалегідь заготовлених бензопил, здійснили порубку 75 дерев, відділивши стовбури дерев від їх коріння, а саме:
- одну акацію сироростучу діаметром за фактичним зрізом пня 10,1-14 см, вирубану та пошкоджену до ступеню припинення росту;
- одну акацію суху діаметром за фактичним зрізом пня 10,1-14 см, вирубану та пошкоджену до ступеню припинення росту;
- шість акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 14,1-18 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- чотирнадцять акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 18,1-22 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- одинадцять акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 22,1-26 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- вісім акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 26,1-30 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- дві акації сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 26,1-30 см, пошкоджених до ступеню неприпинення росту;
- п'ять акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 30,1-34 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- одна акація суха діаметром за фактичним зрізом пня 30,1-34 см, вирубану та пошкоджену до ступеню припинення росту;
- дві акації сироростучі діаметром за фактичним зрізом пня 30,1-34 см, пошкоджені до ступеню неприпинення росту;
- п'ять акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 34,1-38 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- дві акації сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 34,1-38 см, пошкоджених до ступеню неприпинення росту;
- п'ять акацій сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 38,1-42 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- чотири акації сироростучих діаметром за фактичним зрізом пня 38,1-42 см, пошкоджених до ступеню неприпинення росту;
- дві акації сироростучі діаметром за фактичним зрізом пня 42,1-46 см, вирубаних та пошкоджених до ступеню припинення росту;
- дві акації сироростучі діаметром за фактичним зрізом пня 42,1-46 см, пошкоджених до ступеню неприпинення росту;
- дві акації сироростучі діаметром за фактичним зрізом пня 46,1-50 см, пошкоджених до ступеню неприпинення росту;
- одна акація сироростуча діаметром за фактичним зрізом пня 52 см, пошкоджена до ступеню неприпинення росту;
- одна акація сироростуча діаметром за фактичним зрізом пня 61,1 см, пошкоджена до ступеню неприпинення росту.
Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 навколишньому природному середовищу завдано майнову шкоду на суму 428 000 грн 70 коп., що перевищує шістдесят і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких злочинів.
З метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, вчиняти інші кримінальні провадження, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави, вважали можливим застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Також, стороною захисту надані заяви депутатів Буджацької селищної ради, які бажають бути поручителями підозрюваного ОСОБА_5 та можливим застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, Болградським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024162270000657, яке внесено до ЄРДР 26.11.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 364 КК України.
16 січня 2026 року року ОСОБА_5 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 364 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, зокрема:- протоколом огляду місця події від 25.11.2024, а саме відкритої ділянки місцевості, розташованої на відстані 1,2 км у східному напрямку від околиці с. Нове Тарутине Болградського району Одеської області, за координатами 46.459986, 29.147342, де виявлено та тимчасово вилучено сільськогосподарську техніку, а саме трактор «Беларус-982» із державним номерним знаком НОМЕР_1 з причепом одновісним сірого кольору, без державного номерного знаку, пристрій схожий на бензинову пилу з приєднаною шиною та ланцюгом марки Shtil моделі MS 230/c, в корпусі білого та помаранчевого кольорів, обтягнутий капроновою ниткою, краї котрої скріплені паперовою биркою, та полімерною пломбою НПУ № NPU-0326030, пристрій схожий на бензинову пилу з приєднаною шиною та ланцюгом марки Shtil моделі MS 230/c, в корпусі білого та помаранчевого кольорів, обтягнутий капроновою ниткою, краї котрої скріплені паперовою биркою, та полімерною пломбою НПУ № NPU-0326031, пеньки дерев з перпендикулярним спилом у кількості 75 (сімдесят п'ять) штук, фрагменти дерев з перпендикулярним спилом у кількості 268 (дві шістдесят вісім) штук;
- протоколом огляду місця події від 27.11.2024 за участю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого було встановлено вид спиляних дерев, зафіксовано діаметр пнів, які залишились в результаті незаконної порубки в кількості 75 (сімдесят п'ять) пеньків;
- протоколами допиту свідків у кримінальному провадженні;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюванного ОСОБА_5 ..
Так, у клопотанні начальником відділення заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; знищити, приховати або спотворити документи, що мають істотне значення для кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; знищити, приховати або спотворити документи, що мають істотне значення для кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а також з пов'язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обґрунтовані підстави для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання начальника відділення № 2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400,00 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області для внесення застави (отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, ЄДРПОУ 26302945, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а також з пов'язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали покладення на підозрюваного обов'язків визначити до 16.03.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 ..
На ухвалу слідчого судді до Одеського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1