Справа № 194/103/26
Номер провадження № 2/194/533/26
22 січня 2026 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., при прийнятті позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тернівської міської ради, Шахтарської міської ради, про встановлення факту родинних відносин, -
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Тернівської міської ради, Шахтарської міської ради, про встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 . Просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду в порядку позовного провадження, а не в порядку окремого провадження. Проте у позовній заяві зазначено, що у власності померлого ОСОБА_3 перебувають квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є встановлення факту родинних відносин для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .
ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ Про нотаріат, свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення факту родинних відносин для подання заяви про прийняття спадщини має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як слідує із свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальна площа квартири АДРЕСА_2 , складає 33,8 кв.м., а житлова 16,9 кв.м.
Як слідує із витягу з Державного реєстру речових прав загальна площа квартири АДРЕСА_1 , складає 47,2 кв.м., а житлова 32,4 кв.м.
Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2026 року була залишена дана позовна заява без руху, оскільки позивач не зазначив вартість вищезазначених квартир, тому суд не може вирішити питання щодо визначення підсудності даної справи відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
На ухвалу суду представник позивача надав заяву, в якій зазначив, що він не взмозі надати оцінку майна згідно ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так як не є власником цих квартир.
Отже, судом враховується що місто Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області та місто Тернівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області є рівнозначними.
Таким чином, суд вважає за можливе, визначити вартість за розміром загальної та житлової площі квартир, яка є більшою, тобто квартира АДРЕСА_1 .
Отже, згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України, даний спір підсудний Шахтарському міському суду Дніпропетровської області.
Згідно ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Тернівському міському суду Дніпропетровської області, а підсудний Шахтарському міському суду Дніпропетровської області, тому суд вважає за необхідне дану цивільну справу передати за підсудністю до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 258, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тернівської міської ради, Шахтарської міської ради, про встановлення факту родинних відносин, разом з доданими до неї матеріалами надіслати за підсудністю до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Корягін