Справа № 214/11487/25
1-кс/214/106/26
22 січня 2026 року слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання старшого слідчого відділення ВП № 4 КРУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення в кримінальному провадженні № 42025042080000144 від 14.11.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
У провадженні слідчого відділу ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042080000144 від «14» листопада 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст.309 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 03.11.2025 розробив злочинний план, спрямований на вимагання грошових коштів шляхом застосування психологічного насилля та погрозою застосування фізичного насилля відносно потерпілих з метою заволодіння їх грошовими коштами для власного збагачення, діючи в умовах воєнного стану.
Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-X1 введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4524-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_6 з метою досягнення свого раніше виниклого злочинного плану підшукував соціально не захищених громадян міста Кривий Ріг Дніпропетровської області з метою подальшого входу в їх довіру шляхом постійного спілкування у месенджері «Telegram».
За раніше розробленим злочинним планом, ОСОБА_6 , повинен був увійти у довіру до підшукуваних ним громадян під вигаданим приводом та з метою власного збагачення, заволодіти їх грошовими коштами, а у разі отримання запитань про їх повернення, користуючись власним раніше отриманим авторитетом та надуманим приводом із використанням погроз фізичною розправою та психологічним тиском вимагати та отримати грошові кошти під приводом погашення вигаданого боргу за нібито не правильну поведінку у відношенні нього.
В подальшому, ОСОБА_6 через невстановлену досудовим розслідуванням особою, діючи на досягнення злочинного плану 03.11.2025 вступив у спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавши його номер мобільного телефону. В ході листування через месенджер «Telegram» із ОСОБА_7 , ОСОБА_6 отримав довіру та розташував його до себе шляхом постійного психологічного тиску та надуманим приводом заробити грошових коштів за умови, якщо ОСОБА_7 надасть йому грошові кошти в борг.
В подальшому, ОСОБА_6 отримавши психологічну перевагу над ОСОБА_7 у період часу з 06.11.2025 по 09.11.2025 отримав грошові кошти на загальну суму 31 100 гривень, а саме: 06.11.2025 - 5000 гривень на картковий рахунок « НОМЕР_1 » відкритий у АТ «Таскомбанк» на ім'я ОСОБА_6 , 07.11.2025 - 5000 гривень, 10.11.2025 - 21 100 гривень на картковий рахунок « НОМЕР_2 » відкритий у АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_6 АТ «Таскомбанк».
В подальшому, ОСОБА_6 , діючи на досягнення свого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого, скориставшись моментом, що потерпілий ОСОБА_7 в особистій розмові, поцікавився у нього, про терміни повернення грошових коштів, які потерпілий надав у борг.
Так, ОСОБА_6 діючи умисно, із власної користі, шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та фізичної розправи, а також залякуванням надуманими історіями про нанесення тілесних ушкоджень та катувань, які застосувались до осіб, що відмовлялись вчиняти дії, які їм диктував ОСОБА_6 та залякування історіями про зв'язки у правоохоронних органах та тим фактом, що він є працівником правоохоронного органу, що можуть вплинути на подальшу долю потерпілого, шляхом фабрикування кримінальних проваджень відносно нього, починаючи з 12.11.2025 систематично телефонував, надсилав голосові та письмові повідомлення у месенджері «Telegram» потерпілому ОСОБА_7 , вимагаючи при цьому передати йому грошові кошти у сумі 1000 доларів США з метою врегулювання надуманої ситуації.
В свою чергу, потерпілий ОСОБА_7 не маючи перед ОСОБА_6 будь-яких цивільно-правових зобов'язань, сприйнявши погрози останнього, як дійсні та реальні, побоюючись настання для себе негативних наслідків у разі не виконання вказаних вимог, був змушений погодитись передати ОСОБА_6 грошові кошти за «неіснуючий борг».
В подальшому, 13.11.2025 ОСОБА_7 , усвідомлюючи незаконність вимог ОСОБА_6 звернувся до правоохоронного органу з заявою про вимагання у нього грошових коштів, виявивши бажання взяти участь у заходах по викриттю злочинної діяльності останнього.
Так, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та фізичної розправи, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із користі, з метою наживи здійснював психологічний тиск та залякування потерпілого шляхом нанесення фізичної розправи та знищення майна яке належить або перебуває у користуванні у ОСОБА_7 вимагаючи при цьому передачі йому всієї суми за «неіснуючий борг» отримав від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 40 000 гривень. 27.11.2025 одержані від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 40 000 гривень (купюрами номіналом по 1000 гривень) були виявлені та вилучені працівниками правоохоронних органів під затримання ОСОБА_6 . Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 189 КК України, за ознаками: вимагання, тобто вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні в умовах воєнного стану вчиненого в умовах воєнного стану.
27.11.2025 року заступником начальника ВП - начальником СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 за погодження з прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 було повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, українець, не працює, має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність підстав для підозри ОСОБА_6 у вчиненні, інкримінованого злочину обґрунтовується наступними зібраними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 17.11.2025;
- протоколом впізнання за фотознімками, з потерпілим ОСОБА_7 від 17.11.2025;
- протоколом огляду речей від 17.11.2025;
- додатковими показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 26.11.2025;
- протоколом огляду речей від 26.11.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від. 27.11.2025;
- показаннями свідка ОСОБА_11 від 27.11.2025;
Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2025 підозрюваному ОСОБА_6 за клопотанням сторони обвинувачення, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.01.2026 (включно).
15.01.2025 року керівником Криворізької центральної окружної прокуратури було продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, строком до 27.02.2026 року (включно).
Враховуючи те, що для прийняття процесуального рішення передбаченого вимогами ст. 283 КПК України, а також з метою повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання йому належної правової оцінки, що має суттєве значення для подальшого судового розгляду, під час досудового розслідування існує необхідність провести та завершити наступні процесуальні дії:
- отримати висновок судової експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів;
- отримати та долучити до кримінального провадження матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- здійснити тимчасові доступи зокрема до оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», до банківських установ: АТ «РадаБанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Приватбанк», АТ «ТАСКОМБАНК»;
- після отримання матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій призначити судово лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу та судово-фонетичну експертиза
- виконати інші процесуальні дії.
- провести інші слідчі дії, які будуть визнані як необхідні під час проведення досудового розслідування;
- прийняти рішення про зміну раніше повідомленої підозри.
- виконати вимоги ст. 290 КПК України з урахуванням необхідності надання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Підставою застосування та продовження застосування вищевказаного запобіжного заходу та покладання на підозрюваного певних обов'язків є наявність ризиків, передбачених п п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, факт існування яких був встановлений під час досудового розслідування та перевірений і підтверджений слідчим суддею, при цьому на теперішній час актуальність цих ризиків жодним чином не зменшилась та не відпала.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування, що застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є запобігання його спробам:
п.1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду: обумовлений тим, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину за яке передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і тому, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, тим самим перешкоджати об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності.
п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: обумовлений тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе мати можливість знищити або сховати інші засоби вчинення інкримінованого йому злочину, а саме речі та документи, які можуть зберігатись як у письмовому так і паперовому вигляді, які на даний момент невідомі органу досудового розслідування, однак які можуть бути встановлені в ході подальшого досудового розслідування та мати доказове значення причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.
п.3 незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні у кримінальному провадженні: обумовлений тим, що підозрюваний, відповідно до ст. 221 КПК України має право ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а отже: доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме дані свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів та матиме змогу встановити їх місця мешкання, з метою здійснювати незаконний вплив в разі їх виклику до суду, з метою примушування до зміни показів.
Також, слід зазначити, що враховуючи засади ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Саме даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_6 , розуміючи вказані обставини, та у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності може впливати на свідків, а саме на тих свідків, які були допитані під час проведення досудового розслідування, щоб останні змінили показання, а також впливати на потерпілого з метою залякування останнього, щоб той змінив свої та можливого уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.
п.4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: обумовлений тим, що підозрюваний є колишнім працівником правоохоронного органу розташованого у м. Кривий Ріг та в якого залишились зв'язки та спілкування із особами, що можуть брати участь у якості експертів та спеціалістів. Враховуючи дані факти, підозрюваний матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження.
п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти правопорушення: зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного корисливого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, що свідчить про продовження існування тих же обставин, які спонукали підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, а саме вчинення вказаного корисливого злочину є його основним джерелом одержання прибутку.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейським судом визнано (п.51), що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення особи протягом певного часу.
Всі вищезазначені обставини свідчать про реальне існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Разом з тим, згідно положень п.п. 1, ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями ст.ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слід зазначити, що у матеріалах кримінального провадження наявно достатньо доказів, що підозрюваний ОСОБА_6 вчиняв кримінальне правопорушення із постійним застосуванням психологічного тиску та погрозою застосування фізичною розправою та катування у відношенні потерпілого.
Старший слідчий слідчого відділення ВП № 4 КРУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком до закінчення досудового розслідування, тобто до 27.02.2026 включно.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
27.11.2025 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за ознаками: вимагання, тобто вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною вчиненого в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого, умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, немає міцних соціальних зв'язків власного житла, постійної оофіційної роботи, звільнений з лав поліції.
У зв'язку з чим є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, підозрюваний, відповідно до ст. 221 КПК України має право ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а отже: доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме дані свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів та матиме змогу встановити їх місця мешкання, з метою здійснювати незаконний вплив в разі їх виклику до суду, з метою примушування до зміни показів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 181, 183, 184, 186, 192 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Старший слідчий слідчого відділення ВП № 4 КРУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто на 36 (тридцять шість) днів, тобто до 26.02.2026 включно.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначити.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1