Справа № 212/198/26
3/212/143/26
21 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дехта Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 23.12.2025 року о 07 годині 51 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак: НОМЕР_2 по вул. Женевська біля буд. 1В в Покровському районі в місті Кривий Ріг Дніпропетровська область. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, правопорушення вчинене особою яка піддавалася адміністративному стягненню двічі протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис патрулювання, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності слід зазначити наступне.
Диспозиція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає, окрім іншого, адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так адміністративна відповідальність особи передбачена за одне із діянь визначених у ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: дії вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню. за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає зокрема у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно з п. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, як наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння так і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Відповідно, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 548327 від 23.12.2025 року, рапортом поліцейського ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції від 23.12.2025 року, довідкою виданою ст. інспектором відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській обл. ДПП, витягами з картки обліку адміністративного, відеозаписом з бодікамери та іншими матеріалами справи.
У відповідності до інформації з довідки з національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦМВС України ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 .
Також, відповідно до вищевказаної довідки транспортний засіб марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак: НОМЕР_2 , яким керував правопорушник належить ОСОБА_2 ..
З наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також відеозаписів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду на стан сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи. Будь-яких належних доказів в спростування вказаних вище обставин правопорушником не надано та судом не встановлено.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наданих доказів, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП повністю доведена і його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нових правопорушень, необхідним та достатнім адміністративним стягненням для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом. При цьому суд вважає неможливим застосування додаткового стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб, яким керував правопорушник належить іншій особі
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи підлягає стягненню судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.24, 27, ч.3 ст.130, 284 КУпАП, судя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок в дохід державного бюджету України.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: Р. В. Дехта