Справа № 175/5082/25
Провадження № 1-кп/175/675/25
іменем України
22 січня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042240000052 за обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка с. Біляєвка, Біляєвського району, Одеської області, громадянка України, із середньою освітою, не працевлаштована, на утриманні маюча малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України, раніше судима, останній раз:
- 28.10.2024 Дніпропетровський районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 307 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на два роки шість місяців,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки неодноразово під час судового розгляду під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із визначенням часу обвинувачена ОСОБА_6 допускала порушення покладених на неї обов'язків, не з'являлась в судові засідання без поважних причин, ухвалою від 17.12.2025 була піддана примусовому приводу в судове засідання. Окрім цього, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені продовжують існувати, тому є необхідність застосуванні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала проти запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просила надати їй можливість перебувати під домашнім аарештом із визначенням часу.
Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення відповідальності, а саме, може переховуватися від суду, оскільки розуміє тяжкість інкримінованого їй злочину та строки можливого покарання, у разі визнання її винуватою у його вчиненні, а тому вказаний ризик є обґрунтованим та доведеним.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_7 у судове засідання, призначене на 17.12.2025 не з?явилась, про причини неявки суд не повідомила, документи, що підтверджують поважність неявки відсутні, ухвалою від 17.12.2025 була піддана примусовому приводу в судове засідання, що розцінюється судом як порушення правил процесуальної поведінки.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій ОСОБА_4 у випадку визнання її винуватою в інкримінованому злочині, суд дійшов висновку, що продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 іншого, більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не може забезпечити її належної процесуальної поведінки, тобто є необхідним у цій конкретній справі.
Умови домашнього арешту, як одного із видів запобіжних заходів, визначених ст.176 КПК України, визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених ст.178 КПК України.
Відповідно, зміна умов запобіжного заходу, або зміна обсягу обов'язків, визначених у ч.5 ст.194 КПК України, впливає на рівень таких гарантій і має бути пропорційним обставинам кримінального провадження, встановленим ризикам кримінального провадження, обов'язкам обвинуваченого і стадії кримінального провадження.
Розглядом клопотання доведено, що застосування інших запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду, зокрема у зв'язку з тим, що підозрюваний не заручився авторитетом в суспільстві та з-поміж осіб, які б мали особливу довіру і забезпечили б його належну процесуальну поведінку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченою процесуальних обов'язків, з покладенням передбачених у ч.5 ст.194 КПК України низки обов'язків.
Одночасно, суд вважає за необхідне скасувати обраний раніше до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із визначенням часу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 331, 370-372 КПК України,-
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати місце проживання - АДРЕСА_2 строком на 2 (два) місяці, тобто до 22 березня 2026 включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово без дозволу суду або прокурора (але за винятком, коли існує необхідність збереження життя в умовах воєнного стану під час ракетної або іншої небезпеки, пов'язаної з авіа або артилерійськими ударами);
- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора;
- утримуватися від спілкування із будь-якими учасниками у вказаному кримінальному провадженні крім прокурора та захисника.
Строк дії ухвали до 22 березня 2026 включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту і повідомити про це суд.
На виконання вимог ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із визначенням часу щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1