Справа № 199/241/26
(1-кп/199/344/26)
22 січня 2026 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050230001675 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час міста Дніпра).
15.01.2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшло клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050230001675 від 26.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначене клопотання підтримала у повному обсязі, прохала суд закрити кримінальне провадження №12019050230001675 від 26.12.2019 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний кримінальний проступок.
Вирішуючи клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 26.12.2019 до чергової частини Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 26.12.2019 невідома жінка, шляхом зловживання її довірою заволоділа грошовими коштами заявниці в розмірі 40750 гривень. 12700 від 26.12.2019.
27.12.2019 року було допитано потерпілу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що за місцем мешкання, в шафі для одягу, зберігала грошові кошти у сумі 40 000 грн. для оплати своїх похорон. 26.12.2019 року приблизно о 10:30 потерпіла вийшла з місця мешкання в аптеку, по дорозі до якої, до неї підійшла незнайома жінка, яка представилась ОСОБА_5 та пояснила, що вона співмешканка її правнука ОСОБА_6 , який наразі проживає в м. Київ. ОСОБА_5 запропонувала провести потерпілому додому, на що остання погодилась. Прийшовши додому до потерпілої, жінка повідомила, що їй необхідні гроші для ведення бізнесу. На що потерпіла сказала, що в неї є відкладені гроші на поховання та відала невідомій 40 000 грн. На що, жінка ще попросила гроші, та потерпіла віддала їй ще 750 грн. та повідомила, що в неї більше немає грошей. Після чого, невідома жінка покинула будинок потерпілої. Далі потерпіла вирішала зателефонувати ОСОБА_6 та запитати за вищевказану ситуацію. В телефонній розмові останній повідомив. що його співмешканка ОСОБА_5 знаходиться зараз з ним в Києві та вищевказану ситуацію він нічого не знає.
27.12.2019 року надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України, щодо встановлення свідків, очевидців та допитати їх з вищевказаного проступку, встановити особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На виконання вищевказаного доручення надійшов рапорт, згідно якого було проведено додаткову бесіду з потерпілою, для встановлення більш достатньої інформації про особу, яка вчинила злочин, але потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що навіть якщо побачить наживо злочинця, то не впізнає її. Через це, встановити більш детальні обставини не представилось можливим. В ході огляду місцевості, по якій потерпіла рухалась у бік дому, відсутні камери відеоспостереження, тому встановити особу, яка вчинила злочин не представилось можливим.
08.01.2020 року було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що 26.12.2019 в обідній час, приблизно о 11:30 свідок знаходився на алеї Шахтарської Слави в м. Добропілля. Знаходячись на вказаній алеї, свідок не бачив бабусю, яка би йшла з жінкою років 35, яка підходила би під опис, наданий співробітниками поліції. О вищевказаній ситуації свідок дізнався від працівників поліції та хто міг вчинити злочин, йому не відомо.
31.01.2021 року надано доручення про проведення слідчих розшуковик) дій у порядку ст. 40-1 КПК України, щодо встановлення свідків, очевидців та допитати їх з вищевказаного проступку, встановити особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На виконання вищевказаного доручення надійшов рапорт, згідно якого встановити свідків, очевидців та особу причетну до скоєння з вище вказаного пакту не представилось можливим.
10.06.2023 року надано доручення про проведення слідчих розшуковик) дій у порядку ст. 40-1 КПК України, щодо встановлення свідків, очевидців та допитати їх з вищевказаного проступку, встановити особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На виконання вищевказаного доручення надійшов рапорт, згідно якого встановити свідків, очевидців та особу причетну до скоєння з вище вказаного пакту не представилось можливим.
05.11.2025 року надано доручення про проведення слідчих розшуковик) дій у порядку ст. 40-1 КПК України, щодо встановлення свідків, очевидців та допитати їх з вищевказаного проступку, встановити особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На виконання вищевказаного доручення надійшов рапорт, згідно якого встановити свідків, очевидців та особу причетну до скоєння з вище вказаного пакту не представилось можливим.
Крім того, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса), 26.10.2024 року було складено актовий запис №3105 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, під час досудового розслідування даного кримінального провадження проведено ряд слідчих (оперативних) заходів, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення, не надалось можливим.
Одними із засад кримінального провадження є верховенство права і законність (пункти 1 і 2 ч. 1 ст. 7 КПК України).
За визначенням КПК України досудовим розслідуванням кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей є стадія про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності і є складовою кримінального провадження (пункти 5, 10 ч. 1 ст. З КПК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права і кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п, 95 Рішення ЄСПЛ у справі «Нахманович проти Російської федерації» від 02.03.2006, заява № 55669/00, зазначено, що одним із критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади.
Згідно пунктів 70, 75 та 76 Рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заява № 66561/01, невиправдане зупинення строків досудового розслідування кримінального провадження не відповідає вимозі «розумного строку», закріпленого у статті 6 Конвенції.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ст. 28 КПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. З6 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 3-1 ч. 4 ст. 284 KIIK України кримінальне провадження закривається вразі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Частиною 1 статті 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Санкція частини 1 статті 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України - кримінальним проступком передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання виді штрафу розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини:
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Оскільки подія вказаного кримінального правопорушення мала місце 26.12.2019, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 49 КК України строки притягнення до кримінальної відповідальності сплинули 26 грудня 2022 року, тому наявні підстави для закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, прокурор заявив клопотання про закриття кримінальне провадження №12019050230001675 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 3 - 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку; і до дня набрання вироком законної сили минули три років.
Відповідно до ст. 12 КК України, за класифікацією кримінальних правопорушень, злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком та згідно ст. 49 КК України строк давності вказаного злочину складає три років.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Надані суду докази доводять наявність ознак вчинення саме кримінального проступку і підстави ставити під сумнів його кваліфікацію за частиною 1 ст. 190 КК України відсутні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, вчинене 26.12.2019 року.
За класифікацією кримінальних правопорушень, цей злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінального проступку, оскільки карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення злочину, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов:
1) закінчення зазначених у законі строків;
2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
3) не ухилення особи від слідства або суду.
Суд також приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 травня 2019 року № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування - «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Закриття кримінального провадження або звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду (імперативна норма) у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа № 622/96/15-к, провадження № 51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).
Відповідно до витягу з ЄРДР, який сформовано 26.12.2025 року та виходячи з інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12019050230001675 від 26.12.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Також, суду не надано доказів на підтвердження переривання строку давності відповідно до приписів ч. 3 ст. 49 КК України.
Таким чином, за даним кримінальним провадженням закінчилися зазначені у законі строки, перебіг строків давності у справі не переривався, факт ухилення особи від слідства або суду не існує, оскільки під час досудового розслідування не встановлена особа яка скоїла кримінальне правопорушення, тому заявлене клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050230001675 від 26.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин, підлягає задоволенню.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 4 ст. 107, п. 3-1 ч.1 ст. 284, ст.ст. 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050230001675 від 26.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
22.01.2026