Провадження № 2/537/235/2026
Справа № 676/5304/25
22.01.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретаря Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу № 676/5304/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовною заявою, де просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 06.03.2024-100000056 від 06.03.2024 у розмірі 17883 грн. та стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та вирішити питання стосовно повернення судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового зсідання технічними засобами згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Положеннями п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у разі відсутності предмету спору.
Як вказано у постановіВерховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Такий висновок підтримано Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 638/3792/20 від 20.09.2021.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача, який не обмежений у праві заявляти клопотання про закриття провадження у справі, підлягає задоволенню, оскільки в справі відсутній предмет спору і між сторонами не залишилося неврегульованих питань.
Сплачену суму судового збору слід повернути за клопотанням особи, яка його сплатила, у зв'язку з закриттям провадження у справі, що передбачено п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись п.2 ч.1 ст. 255, ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд, -
постановив:
Провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» з державного бюджету судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № СЦ00028134 від 18.07.2025.
Копія платіжної інструкції № СЦ00028134 від 18.07.2025на суму 2422 грн. 40 коп. знаходиться у матеріалах справи № 676/5304/25 (провадження № 2/537/235/2026).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: С.О.Фадєєва