Справа №: 671/1345/25
15 січня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
представника позивача Німченко А.Р.
представника відповідача Ліщук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101737337 від 09.08.2021 року в розмірі 41515 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем був укладений договір №101737337 від 09.08.2021 року, за умовами якого кредитодавець надав йому кредит в розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та у строк, передбаченими умовами договору. Відповідач умови договору порушив, не вніс кредитні кошти, проценти за користування кредитом відповідно до погоджених сторонами строків платежів за договором. 30.11.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права грошової вимоги до боржників у тому числі за договором №101737337 від 09.08.2021 року, що укладений між ТОВ "Мілоан" та відповідачем. В послідуючому відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 року ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, зокрема, до відповідача за договором №101737337 від 09.08.2021 року. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №101737337 від 09.08.2021 року в розмірі 41515 грн. 00 коп., з яких: - заборгованність за основним зобов'язанням в розмірі 5000 грн., заборгованність по процентах, нарахованих на дату відступлення права вимоги, в розмірі 36515 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Представник відповідача Ліщук О.І. в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив. У відзиві на позов та в запереченні на відповідь на відзив зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме: в сумі 5015 грн., з яких 5000 грн.- тіло кредиту, 15 грн. - проценти за користування кредитними коштами за період 30 днів, що нараховані за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом відповідно до п. 1.4. договору. Вказує, що на її думку, проценти, які нараховані ТОВ «Мілоан», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» поза межами строку кредитування, а саме: після 09.08.2021 року є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст.625 ЦК України. Крім того вказує, що відповідач як військовослужбовець, який з 28.01.2022 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки, звільнений від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитними коштами відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", посилається на неправильне трактування позивачем розмежування військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовця, який уклав контракт про проходження військової служби щодо захисту Вітчизни. Зазначає, що витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп. є явно завищеними; в матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Вважає, що сума в розмірі 3000 грн. на відшкодування витрат послуг адвоката є співмірною із складністю справи та наданими адвокатом послуг.
Позивач у відповіді на відзив заперечив проти доводів відповідача посилаючись на те, що проценти за користування кредитними коштами нараховані ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відповідно до умов кредитного договору, які сторони узгодили, оскільки відповідачем було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Відповідно до умов договору прострочення зобов'язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. При цьому, протягом періоду, на який пролонговано договір, позичальник має правомірно не сплачувати кредитору борг та таке користування коштами не вважається простроченням. ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» проценти за користування кредитом не нараховував. Зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що він підпадає під перелік чітко визначених категорій військовослужбовців, які мають пільги на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, та саме з 10.08.2021 року по 23.02.2022 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та брав участь з 10.08.2021 року по 23.02.2022 року у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в цих районах та у період здійснення зазначених заходів. Вказує, що відповідач не повідомляв ні первісного кредитора, ні позивача про набуття ним статусу військовослужбовця, Вважає, що сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи та обсягом доказів.
Заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.08.2021 року ОСОБА_1 подав в електронному вигляді анкету-заяву на кредит №101737337 та уклав із ТОВ "Мілоан" договір про споживчий кредит №101737337 від 09.08.2021 року, із додаткоми у вигляді паспорта споживчого кредиту, графіку платежів. За умовами договору ТОВ "Мілоан" надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн. строком на 30 днів з 09.08.2021 року (а.с. 39-47, 80, 101-102, 103-104).
З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №101737337 від 09.08.2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником здійснено підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора W24786, надісланого позичальнику 09.08.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 114).
Відповідно до п. 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (датат платежу): 08.09.2021 року; п.1.5.2 Проценти за користування кредитом складають 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику у шляхом переказу на картковий рахунок. Відповідно до п. 2.4.1. договору позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. Відповідно до положень пункту 2.3.1.2. договору пролонгація договору на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору. Відповідно до п. 6.1. Договору кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідно до п. 6.3. договору сторони погодили, що приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник погоджується із усіма його додатками та невід'ємними частинами договору (в тому числі правилами, паспортом споживчого кредитута графіком платежів), договору в цілому та підтверджує погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом,повністю розуміє та зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору, правал надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, що розміщенні на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 39-47).
Відповідно графіку платежів за договором №101737337 від 09.08.2021 року відповідач повинен був здійснити повне погашення кредиту 08.09.2021 року в сумі 5015 грн. 00 коп., яка включає в себе суму виданого кредиту 5000 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом в сумі 15 грн. 00 коп. (а.с. 80).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W24786.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши 09.08.2021 року відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції в системі LIQPAY ID платежу 1729684057 від 09.08.2021 року, призначення платежу: кошти згідно договору №101737337 (а.с. 115).
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101737337 боржника ОСОБА_1 вбачається, що 09.08.2021 року йому було видано кредит в сумі 5000 грн., однак ОСОБА_1 не проводив сплати по кредиту жодного разу. Кредитор нараховував боржнику відсотки за користування кредитними коштами, а саме: - з 10.08.2021 року по 08.09.2021 року проводилось нарахування відсотків відповідно до п. 1.5.2. договору в розмірі 00 грн. 50 коп. в день; з 09.09.2021 року по 06.11.2021 року проводилось нарахування відсотків відповідно до п. 1.6., п. 2.3.1.2 договору в розмірі 250 грн. 00 коп. в день (а.с. 13-14).
30.11.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал було укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників у тому числі за договором №101737337 від 09.08.2021 року, що укладений між ТОВ "Мілоан" та відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників для друку до договору факторингу, Реєстром боржників за договором факторингу (а.с. 18-26, 27-33).
Як вбачається із копії платіжного доручення № 308250004 від 03.12.2021 року ТОВ "Вердикт Капітал" провів оплату ТОВ "Мілоан" за лот згідно договору факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 року в розмірі 2601567 грн. 70 коп. (а.с. 35).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 року - ТОВ "Вердикт Капітал" набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101737337 в сумі 20015 грн. 00 коп. (а.с. 37-38, 49).
Відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 року ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, зокрема, до набутих на підставі договору факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 року (а.с. 50-61), що підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, Реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року (а.с. 50-61, 62-71, 72-73, 74-78).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №101737337 станом на 10.03.2023 року, виданого ТОВ "Вердикт капітал", заборгованість відповідача становить 41515 грн. 00 коп., з яких заборгованість за основним зобов'язанням - 5000 грн., заборгованість за процентами, нарахованими станом на дату відступлення права вимоги, - 15015 грн. 00 коп., проценти, нарахованні з 30.11.2021 року по 23.02.2022 року за ставкою 5% в день -21500 грн. (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №101737337 станом на 10.03.2023 року, виданого ТОВ «Коллект Центр», заборгованість відповідача становить 41515 грн. 00 коп., з яких заборгованість за основним зобов'язанням - 5000 грн., заборгованість за процентами, нарахованими станом на дату відступлення права вимоги - 36515 грн. 00 коп. (а.с. 17).
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному договором. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Судом встановлено, що 28.01.2022 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки. Контракт набрав чинності 02.02 2022 року. (а.с. 184-185).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період з 31.12.2016 року по 03.06.2017 року, з 14.01.2018 року по 30.04.2018 року, що підтверджується довідкою від 08.10.2019 за №1864/1, посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.07.2018 року (а.с. 179, 188).
Також, ОСОБА_1 брав безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 30.04.2018 року по 15.08.2018 року, з 06.02.2019 року по 24.06.2019 року, з 21.07.2019 року по 10.09.2019 року, та у період з 11.08.2022 року по 12.08.2022 року, з 28.11.2022 року по 22.12.2022 року, з 02.01.2023 року по 19.03.2023 року, з 30.03.2023 року по 25.07.2023 року, з 06.08.2023 року по 29.10.2023 року, з 16.11.2023 року по 24.02.2024 року, що підтверджується довідками, про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення від 08.10.2019 за №1864/1, про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 24.02.2024 року №500 (а.с. 187, 189).
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються»(в редакції на час укладення сторонами кредитного договору) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під часмобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у томучислі банками, та фізичними особами, а також проценти закористування кредитом не нараховуються.
Вирішуючи даний спір суд враховує те, що відповідач в супереч вимог ст 81 ЦПК України не надав суду доказів того, що саме в період нарахування йому процентів (з 10.08.2021 року по 23.02.2022 року) він був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або в цей період брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в цих районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц зроблено висновок, що договір, як приватно - правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст.637ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону Українивід 2 2листопада 1996 року №543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості суд керується чітко обумовленими між сторонами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.
Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови договору, не повернув до 08.09.2021 року ТОВ "Мілоан" отриманої суми у вигляді тіла кредиту в розмірі 5000 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 15 грн., що нараховувались відповідно до п. 1.5.2. договору в розмірі 00 грн. 50 коп. за кожен день, в зв'язку з чим згідно умов п. 1.6, п. 2.3.1.2 договору відбулась пролонгація кредитного договору та кредитодавець здійснив нарахувування відсотків в розмірі 250 грн. за кожний день користування кредитом з 09.09.2021 року по 06.11.2021 року, що не перевищило 60 днів, відповідно до п. 2.3.1.2 договору, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101737337 від 09.08.2021 року (а.с. 13-14, 39-47).
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та ст. 81 ЦПК України, суд вважає, що розмір процентів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 за кредитним договором №101737337 від 09.08.2021 року становить 15015 грн. 00 коп.
ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 також проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку (з 30.11.2021 року по 23.02.2022 року) (а.с. 16). При цьому позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. Тому вимога про стягнення з ОСОБА_1 процентів в розмірі 21500 грн., які нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» після закінчення строку кредитування, задоволенню не підлягає.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором №101737337 від 09.08.2021 року в розмірі 20015 грн. 00 коп., в тому числі: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) в розмірі 5000 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 15015 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги частково в сумі 20015 грн. 00 коп, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру зодоволених позовних вимог.
Позовні вимоги були заявлені позивачем в сумі 41515 грн. 00 коп.., а задоволенні судом частково в сумі 20015 грн. 00 коп., що становить 48,21 %, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1167 грн. 87 коп. (2422 грн. 40 коп./ 100%*-х 48,21 %).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 16000 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, що укладений позивачем із адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 89-93); тарифами на послуги адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 97-98); заявкою на надання юридичної допомоги № 471 (а.с.99), витягом з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року (а.с. 100).
Враховуючи заперечення представника відповідача про завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд, враховуючи неспівмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп. із складністю справи, приймаючи до уваги ціну позову, предмет доказування у справі, критерії справедливості, співмірності, дійшов висновку про можливість зменшення розміру таких витрат та вважає, що співрозмірними із складністю справи є витрати на правничу допомогу в розмірі 6500 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру зодоволених позовних вимог в сумі 3133 грн. 65 коп. (6500 грн /100% х 48,21 %).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №101737337 від 09.08.2021 року в розмірі 20015 грн. 00 коп., з яких заборгованість за основним зобов'язанням - 5000 грн., заборгованість за процентами - 15015 грн. 00 коп.; а також судовий збір в розмірі 1167 грн. 87 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3133 грн. 65 коп.
В задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи: позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова,3, офіс 306, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 44276926; відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 22 січня 2026 року.
Суддя: