Ухвала від 22.01.2026 по справі 212/11492/25

УХВАЛА

22 січня 2026року

м. Київ

справа № 212/11492/25

провадження № 61-733ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , діючи як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю діда внаслідок професійного захворювання, у розмірі 600 000,00 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 листопада 2025 року відмовлено у позові ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до ПрАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю члена сім'ї, у розмірі 600 000,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

15 січня 2026року ПрАТ «Суха Балка» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року і залишити в силі рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 листопада 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року підкреслює необхідність вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у здійсненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів.

Ціна позову у цій справі складає 600 000,00 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 328 грн = 832 000 грн).

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 жовтня 2025 року про відкриття провадження, визначено, що згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України цей спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Заперечень щодо цього заявником у касаційній скарзі не висловлено.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ПрАТ «Суха Балка» зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки товариство, яке є бюджетоутворюючим та на якому працюють понад 3 000 осіб, може зазнати значних необґрунтованих фінансових втрат у вигляді безпідставного стягнення моральної шкоди, що може призвести до повної зупинки підприємства та, як наслідок, негативно відобразиться, як на бюджетах усіх рівнів, так і на добробуті та фінансовому стані значної кількості населення, яке може втратити роботу у зв'язку із зупинкою діяльності підприємства.

Оцінивши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що ПрАТ «Суха Балка» не доведено, що ця справа має виняткове значення для великого гірничо-збагачувального господарського товариства. Незгода відповідача з встановленими апеляційним судом обставинами (онук проживав однією сім'єю з померлим дідусем), ухваленим судовим рішенням у цій справі (задоволення позову) не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для товариства .

Доводи касаційної скарги значною мірою стосуються незгоди з встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами. Водночас, повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, досліджених судами двох інстанцій.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ПрАТ «Суха Балка» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, не довело наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, то клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду не підлягає вишенню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович

Попередній документ
133509667
Наступний документ
133509669
Інформація про рішення:
№ рішення: 133509668
№ справи: 212/11492/25
Дата рішення: 22.01.2026
Дата публікації: 26.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (22.01.2026)
Результат розгляду: Відмовлено у відкритті, не підлягає кас.оскарженню
Дата надходження: 16.01.2026
Предмет позову: про відшкодування моральної шкоди
Розклад засідань:
04.11.2025 10:30 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
13.01.2026 11:05 Дніпровський апеляційний суд