21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 490/9109/24
провадження № 61-716ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про зобов'язання проведення перерахунку плати за теплову енергію та виконання обов'язків при укладенні індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання теплової енергії,
У жовтні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ») звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» про зобов'язання проведення перерахунку оплати за теплову енергію та виконання обов'язків при укладенні індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання теплової енергії.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, позовні вимоги ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» 63 315,87 грн боргу за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2021 року до 30 квітня 2024 року та судовий збір у розмірі 1 009,00 грн.
У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У січні 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судового рішення. Заявник не обґрунтовує передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.
Узагальнюючи наведене, оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом.
Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про зобов'язання проведення перерахунку плати за теплову енергію та виконання обов'язків при укладенні індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання теплової енергії вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков