20 січня 2026 року
м. Київ
справа № 404/4283/19
провадження № 61-63ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в реалізації права власності на домоволодіння,-
Обставини справи
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 01 лютого
2022 року) просив усунути перешкоди у користуванні домоволодінням по
АДРЕСА_1 , шляхом здійснення в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, за рахунок відповідачки викачування нечистот з убиральні (літ. Г) та вигрібної ями під нею, а також вигрібної ями, побудованої у 2018 році, розміщених на території домоволодіння по АДРЕСА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, ліквідувати убиральню (літ. Г), вигрібну яму під убиральнею (літ. Г), вигрібну яму для збору каналізаційних та побутових відходів, побудовану у 2018 році, які знаходяться на території домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу вигрібних ям і усіх труб, які в них входять та засипання вигрібних ям, засипання отвору убиральні (літ. Г).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка у справі є власницею житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач вважає, що в порушення містобудівних та санітарних норм, у період з липня по вересень 2018 року, відповідачка обладнала на відстані близько 5 метрів від належного позивачу житлового будинку, навпроти вікна житлового будинку, вигрібну яму. Внутрішні стіни ями викладено цеглою, вигріб не облаштований водонепроникними стінами, герметичною кришкою. Місце розташування вигрібної ями не забезпечує можливість очищення вигребу, оскільки її розташовано по АДРЕСА_1 за сараями та гаражем, в глибині двору за наявними деревами на городі. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення газу метану, що може стати причиною вибуху, отруєння. Вентиляційною трубою для відведення газу метану яма не облаштована.
Позивач зазначав, що за його заявою, на виконання розпорядження голови районної ради №22-с від 27 серпня 2018 року було створено тимчасову комісію, яка виїхала за адресою розташування домоволодіння відповідачки та склала акт. Так, комісією в ході обстеження домоволодіння відповідачки встановлено, що на відстані близько 5 метрів від належного позивачеві будинку, проводяться роботи по будівництву вигрібної ями, що є порушенням пунктів 2.21 та 2.22 ДСН «Державних санітарних норм та Правил утримання території населених місць».
Не зважаючи на те, що комісія встановила порушення пунктів 2.21 та 2.22 ДСН, відповідачка завершила будівництво вигрібної ями та замаскувала її, присипавши шаром ґрунту і висадила на вказаній ділянці овочі.
Позивач звертає увагу, що розташування вигрібної ями на близькій відстані від стін його будинку, який розташований по схилу нижче земельної ділянки відповідачки, а також будівництво вигрібної ями без дотримання вимог до забезпечення фільтрації фекальних стоків у ґрунт, відсутність можливості відкачування з вигрібної ями та її очищення, загрожує пошкодженням житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок позивача.
Крім того, зазначив, що в порушення Правил пожежної безпеки, відповідачка здійснила захаращення належної позивачеві огорожі, що розділяє його земельну ділянку з земельною ділянкою відповідачки легкозаймистими матеріалами - сухими гілками, старими дерев'яними брусками, палками, дровами, цеглою, металевими листами, шифером в безпосередній близькості від належного позивачу житлового будинку.
Сам факт зведення спірних споруд без дотримання встановлених законодавством України відповідних норм, з урахуванням фактичних обставин, вказує на порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту.
2. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня
2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в реалізації права власності на домоволодіння задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні його власністю шляхом демонтажу убиральні (літ. Г), із цегляною вигрібною ямою, що знаходяться на території домоволодіння ОСОБА_2 , за адресою
АДРЕСА_2 .
У решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
880,40 грн та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 15 470,00 грн,
3. Постановою від 17 листопада 2025 року Кропивницький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
Скасував рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня
2025 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні його власністю шляхом демонтажу убиральні (літ. Г), із цегляною вигрібною ямою, що знаходяться на території домоволодіння ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалив цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в реалізації права власності на домоволодіння в повному обсязі.
В іншій частині рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня 2025 року залишив без змін.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи касаційної скарги
4. 29 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року у частині відмови у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом здійснення у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили, за рахунок ОСОБА_2 викачування нечистот з вигрібної ями, побудованої у 2018 році, розташованої на території домоволодіння по
АДРЕСА_2 ; про зобов'язання ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили ліквідувати вигрібну яму для збору каналізаційних та побутових відходів, шляхом демонтажу вигрібної ями та труб, які в неї входять та засипання вказаної вигрібної ями. Просив задовольнити ухвалити нове рішення в оскаржуваній частині, яким задовольнити позовні вимоги.
5. Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначив, що судом застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 18 березня
2020 року у справі № 129/1033/13-ц, верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 286/1532/14-ц та від 11 квітня 2018 року у справі № 686/23737/18-ц.
6. Також заявник посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги письмові докази, а суд апеляційної інстанції безпідставно виснував про те, що такі докази не є належними.
Позиція Верховного Суду
7. ОСОБА_1 просив поновити строк на касаційне оскарження рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня 2025 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року.
8. На обґрунтування підстав поновлення строку зазначив, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримав 28 листопада 2025 року.
9. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
10. Тому, враховуючи наведені заявником обставини, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.
11. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
12. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про усунення перешкод у користуванні домоволодінням (зобов'язати викачати нечистоти з убиральні (літ. Г) та вигрібної ями, а також ліквідувати вигрібну яму, влаштувати належні системи водовідведення та ліквідувати дерева, які розміщені вздовж межі земельної ділянки).
14. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
16. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
17. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
18. Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
19. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в
розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
20. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною в силу її незначної складності.
21. Справа № 404/4283/19 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
22. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
23. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі незначної складності, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
24. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України.
25. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в цій справі відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
26. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
27. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
28. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
29. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності (яка відповідно до
пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною справою), які не підлягають касаційному оскарженню, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої
статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити строкОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 квітня 2025 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда
від 07 квітня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 17 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в реалізації права власності на домоволодіння - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара