справа № 399/29/26
провадження № 2-н/399/6/2026
21 січня 2026 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
встановила:
Заявниця звернулася до суду з вищевказаною заявою в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 2 статті 160 ЦПК України передбачено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
За правилами ст.167 ЦПК України, розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.5 ст. 183 ЦПК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися досуду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Слід зазначити, що доказів на підтвердження проживання дитини з матір'ю (заявницею у справі) та перебування дитини на її утриманні, суду не надано (довідка про склад сім'ї та фактичне місце проживання, тощо).
Заявницею до заяви додано лише Витяг з реєстру територіальної громади щодо неї та Довідку про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, останні не підтверджують факту проживання дитини з матір'ю та перебування на її утриманні, а підтверджують лише реєстрацію заявниці та дитини за певною адресою. При цьому, слід зазначити, що місце реєстрації та місце проживання особи може бути, як за однією адресою, так і за різними адресами.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не додано до заяви документів щодо проживання дитини з матір'ю та перебування на її утриманні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 167 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається в порядку визначеному п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області В.В. Шульженко