справа № 399/965/25
провадження № 2/399/62/2026
21 січня 2026 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа №399/965/25),-
встановив:
Позивач звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 103840548 від 22.04.2024 року, в сумі: 39018,72 грн. на користь позивача, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн. та суми 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано зокрема тим, що 22.04.2024 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит № 103840548, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 103840548 від 22.04.2024 р.) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.
Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.
Укладаючи Кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачем не був би укладений.
Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.
24.09.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №112 МЛ/Т від 24.09.2024 р
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 103840548 від 22.04.2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.
Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором були передані позивачу від первинного кредитора згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р.
Сума заборгованості відповідача становить 39018,72 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них:
1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 11760 грн.
2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 19998,72 грн.
3. прострочена заборгованість за комісією становить - 1260 грн.
4. сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 6000 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23930841/6590 від 12.08.2025 р.
Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Даною ухвалою суду сторонам по справі надано строки на подання процесуальних документів.
Відповідачу за зареєстрованою адресою місяця проживання направлено судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі, проте до суду повернувся конверт з відміткою на довідці «адресат відсутній».
Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення вказаних судових документів є 14.10.2025.В установлені строки відзив не надійшов. Будь-які інші заяви, клопотання від відповідача до суду не надійшли.
В установлені строки відзив від відповідача не надійшов. Будь-які інші заяви, клопотання від відповідача до суду не надійшли.
Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з'ясувавши всі обставини на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 22.04.2024 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит № 103840548 (індивідуальна частина). Разом з копією Договору відповідачем до позову додано також і копію анкети - заяви № 103840548 від 22.04.2024.
Пунктом 7.1 вказаного Договору зокрема передбачено, що цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору.
Положеннями п. 9.1 даного Договору передбачено зокрема, що цей Кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
До позову додано Довідку, підписану генеральним директором ТОВ «МІЛОАН» та скріплену печаткою, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит № 103840548 від 22.04.2024 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Зазначено одноразовий ідентифікатор 522581, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 2024-04-22 20:32:03, та вказано номер телефону.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Умовами Договору про споживчий кредит № 103840548 (індивідуальна частина) від 22.04.2024 передбачено, що кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договром, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит, що передбачено п. 1.1 цього Договору.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 338 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 22.04.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 26.03.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (пункти 1.2-1.4 Договору).
Пунктом 1.5 Договору передбачено загальні витрати позичальника за кредитом.
Комісія за надання кредиту: 1380.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 Договору).
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 511,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.2 - п. 1.5.3 Договору). Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 45141,60.
Тип процентної ставки за цим Договром: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2,.2.2.3 цього Договору (п. 1.6 Договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки 414950*62, що зазначено в п. 2.1 Договору.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору, комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати загальної суми комісії позичальником настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно Графіку платежів. Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини (тіла) кредиту, згідно Графіку платежів.
Відповідно до п. 2.2.3 Договору, проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом встановленого Графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену п.1.5.3 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого Графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно п.1.5.3. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Слід зазначити, що умовами Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн. за кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначенні Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів (п. 4.1 Договору).
У разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов'язок) нарахувати проценти за ставкою 1825% річних в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України. Нарахування процентів відбувається (якщо кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2 Договору).
З графіку платежів до вищевказаного Договору, який є Додатком №1 до нього, вбачається зокрема, що сума кредиту за договором складає 12000,00 грн., комісія за надання кредиту 1380,00 грн., проценти за користування кредитом 45141,60 грн., загальна сума складає 58521,60 грн. Кількість днів у розрахунковому періоді 15, тобто кожні 15 днів відповідач повинен внести суму зазначеного платежу згідно цього Графіку. Кількість платежів за весь період складає - 23. Дата видачі кредиту 22.04.2024, дата останнього платежу 26.03.2025.
Разом з договором позивачем надано копію Заявки на отримання кредиту № 103840548 створену 22.04.2024, яка є Додатком №2 до вищевказаного Договору та Додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором, який є Додатком № 3 до Договору.
На підтвердження перерахування відповідачу коштів первісним кредитором до позову додано позивачем платіжне доручення № 87466011 від 22.04.2024, з кого вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на користь відповідача 12000,00 грн. на картковий рахунок вказаний в договорі.
При матеріалах справи наявна виписка з особового рахунка за кредитним договором № 103840548 від 22.04.2024 в якій відображено сума заборгованості, яку і просить стягнути відповідач та її складові.
До позову також додано копію відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідача згідно вищевказаного Договору. Тобто наведені операції стосуються кожного дня та не містять в собі періодів, як це відображено у Графіку платежів.
24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, що підтверджується копією договору з додатками до нього.
Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 103840548 від 22.04.2024 року, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників до вказаного договору відступлення прав вимоги та копією Акта приймання - передачі Реєстру боржників, які наявні при матеріалах справи.
Позивачем на адресу відповідача направлена Претензія від 12.08.2025, яка наявна при матеріалах справи.
Суд, ознайомившись з вищезазначеною відомістю ТОВ «Мілоан» дійшов висновку, що дана відомість охоплює період нарахування платежів передбачених договором з 23.04.2024 по 24.09.2024, в ній відображено всі нарахування, а також сплати.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 35941,60 грн. виходячи з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.ч.1 - 2 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як зазначено вище, позивач просив стягнути з відповідача відсотки в розмірі 19998,72 грн. При цьому, 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Положеннями цього Закону № 3498-ІХ передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, враховуючи вищевикладене максимальний розмір денної процентної ставки з 22.04.2024 становить 1,5%, а з 20.08.2024 становить 1%.
Як вбачається, з наданої позивачем, відомості первісного кредитора ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, що первісним кредитором нараховувалися відсотки до 20.08.2024 в розмірі нижчому 1,5%, а отже в розмірі дозволеному вищевказаним Законом, проте з 20.08.2024 (за 36 днів ) відсотки нараховані відповідачу більші дозволеного розміру, тобто більше 1%. Враховуючи сплачені відповідачем суми на погашення тіла кредиту заборгованість складає 11760, грн., така сума заборгованості була і станом на 20.08.2024, тобто проценти за день від залишку заборгованості повинні були складати 117,60 грн. (1%*11760,00 грн) тоді як первісним кредитором проводилося більше нарахування відсотків. За 36 днів, а саме з 20.08.2024 по 24.09.2024, первісним кредитором нараховано відсотки в розмірі 5070,24 грн. (144,48 грн. *9 днів = 1300,32 грн.; 141,12 грн. * 15 днів = 2116,80 грн; 137,76 грн. * 12 днів = 1653,12 грн.), тоді як повинно бути нараховано 4233,60 грн. (117,60 грн.*36 днів). Таким чином від загальної суми відсотків необхідно відняти відсотки нараховані з порушенням вищевказаного законодавства та в подальшому додати відсотки, що відповідають нормам Закону, тобто 19998,72 грн. - 5070,24 грн = 14928,48 грн та 14928,48 грн+ 4233,60 грн = 19162,08 грн. Отже, стягненню заборгованості по відсотках підлягає сума в розмірі 19162,08 грн.
Що стосується нарахованої відповідачу комісій, суд зазначає наступне.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» зокрема передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються зокрема: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, в даному випадку банк просить стягнути з відповідача комісію за надання кредиту, яка підлягає задоволенню. Слід також зазначити, що нарахована відповідачу комісія передбачена безпосередньо умовами Договору, про що останньому було достеменно відомо.
Що стосується заборгованості в розмірі 6000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає, що у позові зокрема зазначено, що до суми заборгованості входить - сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 6000 грн. Умовами договору передбачено як штрафи так і проценти за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України відповідно до пунктів 4.1 та 4.2. Договору.
З вищевказаної виписки про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» судом встановлено, що відповідачу нараховані як штрафи відповідно до п. 4.1 Договору так і проценти відповідно до п. 4.2 Договору.
Простим арифметичним підрахуванням встановлено, що відповідачу нараховані штрафи у розмірі 3759,52 грн., які підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Між сторонами 22.04.2024 укладено Договір про споживчий кредит № 103840548 (індивідуальна частина). При цьому, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
При цьому з 24.01.2024 набули чинності зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону передбачено, що сукупна сума неустойки ( штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Закон «Про споживче кредитування» - спеціальний щодо споживчих кредитів. ЦК України - загальний акт, що регулює всі цивільні правовідносини. Спеціальний закон має перевагу над загальним. Таким чином, для споживчих кредитів, укладених після 24.01.2024, застосовується спеціальна норма Закону про споживче кредитування, яка дозволяє нарахування неустойки, але в межах 50% від суми кредиту. Тобто, воєнна заборона ЦК у цій сфері не діє, бо спеціальна норма її замінила.
Враховуючи все вищевказане, вбачається, що сума кредиту становить 12000,00 грн, а сума нарахованої неустойки, тобто штрафів 3759,52 грн., що не перевищує половини суми, одержаної споживачем за вказаним Договором, що відповідає, як умовам договору, так і нормам Закону, а тому сума неустойки підлягає задоволенню.
Що стосується решти заборгованості включеної до 6000,00 грн., тобто 2240,48 грн., яка є процентами за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні стягнення суми відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України.
Таким чином, зваживши у сукупності подані позивачем докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.
Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Беручи до уваги вищевикладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним Договором у розмірі 35941,60 грн. (11760,00 грн. тіло; 19162,08 грн. відсотки; 1260 грн комісія; 3759,52 грн. штрафи), в решті позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн., суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
До позовної заяви представник позивача на обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав копії наступних документів:
- Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000,00 грн.;
- детальний опис наданих послуг від 20.08.2025 до акту № Д/2499 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025;
- Акт № Д/2499 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 20.08.2025;
- ордер на надання правничої допомоги виданий адвокатом Усенком М.І. 02.07.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093.
Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 8000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв'язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов'язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 4000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд».
При цьому, слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даній ситуації становить 3028,00 грн.
Проте, нормами ч.3 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, в зв'язку з подачею позивачем позову через систему «Електронний суд» ними сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 2231,36 грн. (2422,40*35941,60/39018,72), слід стягнути з відповідача на користь позивача.
При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103840548 (індивідуальна частина) від 22.04.2024 в розмірі 35941,60 гривень (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2231,36 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (ЄДРПОУ 35234236), місцезнаходження: 79029 Львівська область м. Львів вул. Смаль - Стоцького буд. 1 корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 21.01.2026.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко