Провадження № 11-кп/803/401/26 Справа № 172/1275/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Суємці Баранівського району Житомирської області, має професійно-технічну освіту, є пенсіонером, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,-
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувної діяльності на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Як встановлено судом, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді помічника начальника з видобутку вугілля дільниці № 4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» згідно з посадовою інструкцією від 05.12.2018 року, допустив порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів про охорону праці, що спричинило тяжкі наслідки за таких обставин.
Відповідно до посадової інструкції помічника начальника з видобутку вугілля дільниці № 4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 здійснює дотримання усіма працівниками дільниці робіт технологічного циклу з видобутку вугілля, проведення і ремонт (перекріплення) гірничих виробок з дотриманням вимог нормативних та інших документів з охорони праці та СУПОТ.
Згідно з вимогами посадової інструкції, основними задачами помічника начальника з видобутку вугілля дільниці № 4 ОСОБА_9 контролює відповідність робочих місць вимогам безпеки і нормам з охорони праці. Крім того, відповідно до вимог посадової інструкції помічник начальника з видобутку вугілля дільниці № 4, ОСОБА_9 несе відповідальність за підтримку в нормальному стані дільничних гірничих виробіток і організацію їх якісного своєчасного ремонту. Проведення робіт на дільниці з порушеннями вимог нормативних та інших документів з охорони праці.
27.12.2020 року о 18:00 годині у 3 зміну помічник начальника дільниці з видобутку вугілля №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 видав наряд, узгоджений з головним інженером шахти «Золоте» ОСОБА_12 , працівникам ланки № 4 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на доставку лісоматеріалів для кріплення в обсязі 6 одиниць, проведення 4-го Північного вентиляційного хідника пл. К8 гор. 687-600м та його кріплення в обсязі 1 рами, маневрові роботи (штовхання вручну порожніх вагонеток для завантаження) і завантаження вугіллям 6 вагонеток ВГ-1,4 з безпечних прийомів і методів праці. Прийшовши на робоче місце гірничий майстер дільниці з видобутку вугілля №4 ОСОБА_17 здійснив його обстеження з вимірюванням шкідливих газів і працівники ланки почали виконувати наданий виробничий наряд. Ланковий гірник очисного забою ОСОБА_13 за допомогою відбійного молотка МО-6 почав роботи з виймання вугілля у забої 4-го Північного вентиляційного хідника. Прохідники ОСОБА_15 і ОСОБА_16 допомагали йому.
Гірничий майстер ОСОБА_17 і учень гірника очисного забою ОСОБА_14 пішли виконувати маневрові роботи з вагонетками ВГ-1,4 на північному штреку пл. К8 гор. 687м. Приблизно о 21:00 годині у 4-му Північному вентиляційному хіднику пл. кв гор. 687-600м в районі 35 + 38 метра почувся тріск дерев'яного кріплення і покрівлі. Працівники дільниці ОСОБА_13 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 припинили роботу і вилізли на північний штрек пл. К8 гор. 687м в безпечне місце. Гірничий майстер ОСОБА_17 по телефону повідомив помічника начальника дільниці №4 ОСОБА_9 , який знаходився в приміщенні нарядної дільниці №4, про ситуацію яка склалася у 4-му Північному вентиляційному хіднику.
Помічник начальника дільниці №4 ОСОБА_9 змінив наряд на виконання робіт з посилення кріплення у місці підвищеного тиску шляхом встановлення дерев'яних кострів по другій дорозі з лівого боку виробки. Гірничий майстер ОСОБА_17 повідомив гірничого диспетчера шахти ОСОБА_18 про зміну виробничого наряду і робітники ланки почали доставляти у вентиляційний хідник додаткові дерев'яні стійки для викладки дерев'яних кострів на 35 + 38 метрах виробки. Після доставки лісоматеріалів, викладку дерев'яного костра виконували гірник очисного забою ОСОБА_13 і прохідник ОСОБА_16 , дерев'яні стійки їм подавав прохідник ОСОБА_15 . Гірничий майстер ОСОБА_17 знаходився поруч, нижче місця викладки дерев'яного костра. Після викладки першого дерев'яного костра приблизно о 23:40 годині трапилося раптове обвалення порід покрівлі в районі викладки дерев'яного костра (35 + 38 метр виробки), внаслідок чого ОСОБА_13 та ОСОБА_16 опинилися між обрушеною породою та вибоєм виробки. В подальшому, 28.12.2020 року приблизно о 03:00 годині ОСОБА_13 самотужки виліз через отвір у породному завалі.
Під час пошуків ОСОБА_16 о 17:20 годині тіло останнього було знайдено без ознак життя та направлено до Попаснянського відділення ЛОБ СМЕ для встановлення причин смерті. Наказом № 851 від 28.12.2020 року т.в.о. начальника першого заступника начальника Головного управління держпраці у Луганській області ОСОБА_19 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», якою проведене спеціальне розслідування та складений акт форми Н-1 від 12.01.2021 року, відповідно до якого комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком прийшла до висновку, що нещасний випадок із смертельним наслідком з прохідником дільниці №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_16 визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом. Відповідно до висновків комісії зі спеціального розслідування ОСОБА_9 , помічник начальника з видобутку вугілля № 4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», який видав наряд у ІІІ зміну 27.12.2020 року в місця, які мають порушення, тобто у 4-му північному вентиляційному хіднику пласта К8 гор.687-600м з ПК-0+10м протягом 15 метрів висота виробки складає 0,6м, замість 0,9м згідно з технічною проектною документацією.
Порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст. 41 «Гірничого Закону України», пункту 1 глави 6 розділу V «Правил безпеки у вугільних шахтах» (НПАОП 10.0-1.01-10), пункту 2.1, 2.8, 2.10.15 «Посадової інструкції помічника начальника з видобутку вугілля № 4», затвердженої наказом по підприємству від 05 грудня 2018 року № 1627. Згідно з висновком судово-медичного експерта № 159 від 29.12.2020 року смерть ОСОБА_16 настала при явищах асфіксії: інтенсивно забарвлені трупні плями, рідкий стан крові, повнокров'я і набряк внутрішніх органів, мелкокрапкові крововиливи під легеневу плевру і епікардом. Наявність на тулубі трупа ран, саден та сінців, котрі утворилися від взаємодії з тупими твердими предметами незадовго до настання смерті, свідчить про те, що асфіксія настала внаслідок здавлювання органів грудної клітини та живота загиблого. Механічна асфіксія стосовно живої людини має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя у момент заподіяння. Відповідно до висновку судової гірничотехнічної експертизи встановлено, що до створення небезпечної виробничої ситуації, в умовах якої стався нещасний випадок з прохідником дільниці № 4 ОСОБА_16 , причинами нещасного випадку є технічні причини - незадовільний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, в частині того, що під час виконання робіт у 3-ю зміну у 4-му північному вентиляційному хіднику пласта К8 гор.687-600м з ПК -0+10 м протягом 15 м висота гірничої виробки складала 0,6м замість висоти 0,9м згідно з технічною проектною документацією. На ГЖ-1 маються поломи 7-ми дерев'яних стойок та 3-х дерев'яних брусів.
В ТПД не в повному обсязі передбачений комплекс технічних заходів, які забезпечують нормальні умови праці шляхом запобігання або обмеження дії небезпечних та шкідливих виробничих чинників, тобто не передбачене затягування боків та покрівлі 4-го північного вентиляційного хідника пл. К8 гор. 687-600м, проведеного по вугіллю в небезпечних зонах з підвищеним гірничим тиском з метою попередження вивалів порід. Організаційні причини - невиконання посадових обов'язків з боку помічника начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 , який 27.12.2020 року в 3-ю зміну, видавши наряд працівникам дільниці на виконання робіт з проведення 4-го північного вентиляційного хідника пласта К8 гор.687-600м, не забезпечив та не проконтролював безпечні умови праці на робочих місцях, допустив виконання робіт з проведення гірничої виробки, стан якої не відповідав паспортним даним: на ділянці протягом 15м з ПК- 0+10м висота виробки складала 0,6м замість 0,9м згідно з технічною проектною документацією, на ПК-1 малися поломи 7 дерев'яних стойок та 3-х дерев'яних брусів кріплення.
Дії помічника начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці», статті 41 Гірничого закону України, пунктів 1.1.IV, 1.6.V, 2.6.V Правил безпеки у вугільних шахтах, пунктів 4.11, 5.5. «Положения о системе управления производством и охраной труда» на ОП шахта «Золотое» ГП «Первомайскуголь», пункта 6 «Мероприятия по безопасному ведению работ по проведению 4-го северного вентиляционного ходка пласта К8 гор.687-600м», Паспорта проведения и крепления 4-го северного вентиляционного ходка пласта К8 гор.687-600м, пунктів 2.1, 2.10, 2.10.15, 4.4, 4.11 Посадової інструкції помічника начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахта «Золоте» в частині того, що 27.12.2020 року в 3-ю зміну, видавши наряд працівникам дільниці на виконання робіт з проведення 4-го північного вентиляційного хідника пласта К8 гор.687-600м, не забезпечив та не проконтролював безпечні умови праці на робочих місцях, допустив виконання робіт з проведення гірничої виробки, стан якої не відповідав паспортним даним: на ділянці протягом 15м з ПК- 0+10м висота виробки складала 0,6м замість 0,9м згідно з технічною проектною документацією, на ПК-1 малися поломи 7 дерев'яних стойок та 3-х дерев'яних брусів кріплення; у зв'язку з ознаками можливого обвалення покрівлі у 4-му північному вентиляційному хіднику пласта кв гор.687-600м, у зв'язку з ознаками можливого обвалення покрівлі змінив виконання робіт із встановлення дерев'яних кострів у місцях підвищеного гірничого тиску, прийнявши неправильне рішення щодо встановлення додаткового кріплення, під час виконання яких на ПК-2 сталося обвалення порід покрівлі загальним об'ємом до 20м2, внаслідок чого прохідник ОСОБА_16 , виконуючи роботи відповідно до зміненого наряду та знаходячись у небезпечній зоні, потрапив під завал та одержав смертельну травму. У виробничій ситуації помічник начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 , який видав наряд та змінив його у зв'язку з виникненням передаварійної ситуації мав технічну можливість запобігти настанню даного нещасного випадку, але нею не скористалися.
Помічник начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 в 3-ю зміну, видавши наряд працівникам дільниці на виконання робіт з проведення 4- го північного вентиляційного хідника пласта кз гор.687-600м, повинен був забезпечити та проконтролювати безпечні умови праці на робочих місцях, не видавати наряд на виконання робіт з проведення гірничої виробки, стан якої не відповідав паспортним даним: на ділянці протягом 15м з ПК-0+10м висота виробки складала 0,6м замість 0,9м згідно з технологічною проектною документацією, на ПК-1 малися поломи 7 дерев'яних стойок та 3-х дерев'яних брусів кріплення, а видати наряд на першочергове усунення цих порушень, перед заміною наряда повинен був спуститися в шахту та на місці виконання робіт прийняти рішення щодо можливості виконувати роботи із встановлення додаткового кріплення - 2-х "кострів" у 4-му північному вентиляційному хіднику. Дії помічника начальника з видобутку вугілля дільниці №4 ВП шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_9 з технічної точки зору знаходилися у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертельним травмуванням прохідника ОСОБА_16 .
Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, особою яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людини.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй зміненій апеляційній скарзі просить вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 стосовно ОСОБА_9 скасувати та визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій у сфері гірничо - видобувальної діяльності на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд, звільняючи особу від кримінального покарання, у мотивувальній частині оскаржуваного вироку зазначив, що: «враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, пом'якшуючі вину та інші обставин, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_9 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання. Тому обвинуваченого може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України».
Резолютивна частина цього вироку містить рішення про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, як від основного так і додаткового покарання.
При цьому чинним законодавством не передбачено можливості звільнення від відбування із випробуванням додаткового покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, однак, судом першої інстанції ОСОБА_9 з посиланням на ст. 75 КК України звільнено від обох видів призначеного покарання.
Тобто, суд у цьому випадку допустив порушення приписів ст. 75 КК України, а також настанови, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 в тій частині, що звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.
Захисник в своїй апеляційній скарзі просить вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 стосовно ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 272 КК України скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_9 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції ухвалив вирок з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Захисник вказує, що оскаржуваний вирок не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у судовому рішенні не вказано, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Так судом не надано жодної оцінки щодо технічної проектної документації, що міститься у матеріалах справи.
Зазначена технічна документація не містить підписів посадової особи, яка має затвердити головного інженера ОСОБА_12 ; не містить дати документу, коли він був виданий, затверджений, погоджений; не містить підпису головного технолога підприємства ОСОБА_20 ; не містить підпису головного механіка підприємства ОСОБА_21 ; не містить підпису в.о. головного геолога підприємства ОСОБА_22 ; в паспорті знаходяться документи, що датовані 2021 роком, хоча нещасний випадок на шахті стався у грудні 2020 року.
Судом також не взято до уваги, що потерпіла ОСОБА_7 підтвердила отримання нею примірника технічної документації, яка також не містила необхідних підписів посадових осіб та не була затвердженою, як того вимагає законодавство України.
Також подані клопотання стороною захисту, були необґрунтовано залишені без задоволення .
Також сторона захисту вказує, що станом на видачу наказу на видобуток жодного свідчення ані у показах свідків ані документально зафіксованого щодо зміни висоти виробки та наявні полами у дерев'яних конструкціях не має.
Заступивши на зміну, ОСОБА_23 за відсутністю інформації про будь-які зміни у висоті виробки, поломів стойок та брусів - видав наказ на виробку.
Тому звинувачення, що ОСОБА_23 видав наряд на виконання робіт, не проконтролювавши безпечні умови праці на робочих місцях, допустив виконання робіт на виробці, стан якої не відповідав ТПД спростовується документацією та показами свідків.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор свою змінену апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній. Проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечував.
Обвинувачений з захисником підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній та закрити кримінальне провадження. Проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку учасників судового провадження, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження в межах поданих апеляційних скарг, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд першої інстанції, із дотриманням закладених у зазначеній нормі закону завдань, провів стосовно ОСОБА_9 повний та неупереджений судовий розгляд, вимог кримінального процесуального законодавства України дотримався.
Суду апеляційної інстанції ОСОБА_9 пояснив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає та пояснив, що 27 грудня 2020 року він оформив наряд для працівників на проходження вентиляційного хідника у третю зміну. Перед цим прийняв наряд від попередньої зміни, зауважень щодо дотримання вимог техніки безпеки не надходило. Приблизно за 18 годин до цього він перебував у шахті та особисто оглядав стан виробки. Перед видачею наряду відбулася планова нарада, під час якої також не було виявлено порушень з охорони праці. Після цього наряд видали, і працівники спустилися до шахти для виконання робіт, а він залишився на поверхні для роботи з документацією.
Близько 21:00 гірничий майстер повідомив йому про потріскування кріплення. У зв'язку з цим наряд було змінено - на посилення кріплень. Згодом зателефонував ще один працівник і повідомив, що тріск припинився та роботи з встановлення кріплень тривають. Пізніше гірничий майстер знову зв'язався з ним і повідомив про обвал, унаслідок якого під завалами опинилися двоє працівників.
Після цього він спустився до шахти та разом з іншими брав участь у розборі завалів до ранку. Своєї вини у події він не визнає. На той момент обіймав посаду помічника начальника дільниці, зі своїми посадовими обов'язками, визначеними відомчими документами, був ознайомлений. Має профільну гірничу освіту та загальний стаж роботи 32 роки.
Він визнає, що мав би здійснювати контроль за усуненням порушень техніки безпеки безпосередньо на місці, однак вважав, що в даній ситуації немає потреби особисто спускатися до шахти. Зазначає, що фізично неможливо реагувати виїздом на кожен випадок тріску. Приймаючи рішення, керувався пунктом 5 відповідних інструкцій і вважав спуск необов'язковим, оскільки на місці перебували гірничий майстер, інженер та працівники зміни. Також зазначає, що ОСОБА_17 не доповів про наявність тріску кріплення.
З висновками судової гірничої експертизи він категорично не погоджується, однак під час ознайомлення з ними не подавав клопотань про проведення додаткової чи повторної експертизи. Усвідомлював відповідальність за безпеку працівників. Вважає, що основна вина лежить на керівництві, яке здійснювало проведення нових виробок по старих. Про небезпечні умови праці було відомо як йому, так і самим робітникам, проте належних заходів вжито не було. На його думку, відповідальність за дотримання техніки безпеки під час виконання робіт покладається на працівників, гірничого майстра та керівництво вищого рівня.
Потерпіла ОСОБА_7 суду апеляційного суду пояснила, що внаслідок нещасного випадку загинув її син на шахті, де працював. Будь-яких вимог безпеки на шахті не дотримувалися, що відомо зі слів людей, які там працювали. Син загинув з причини недбалості керівника шахти "Золоте". З матеріалів розслідування стало відомо, що в тому місці де працював син, не дотримувалися норми по паспорту робіт. Впевнена, що у пригоді винне керівництво шахти, в тому числі й обвинувачений.
Свідок ОСОБА_12 суду першої інстанції пояснив, що він головний інженер відокремленого підрозділу шахти «Золоте» з 2018 року. З обвинуваченим працювали спільно. Технічний паспорт на виконання робіт розроблявся начальником дільниці та був затверджений головним інженером. Проведення виробки здійснювалося у два етапи - видобуток вугілля та підривні роботи з породи. Безпосередньо роботи з проходження виконувала ланка робітників, при цьому будь-яких очевидних загроз на той момент зафіксовано не було.
Відповідно до вимог технічного паспорта, у разі виявлення небезпечних умов роботи мають бути негайно припинені за розпорядженням безпосереднього керівника робіт - гірничого майстра, яким був ОСОБА_17 , за винятком заходів, спрямованих на усунення самої небезпеки. На момент аварії він перебував удома та дізнався про подію з телефонного повідомлення, після чого негайно прибув на підприємство і очолив проведення рятувальних робіт.
Після виникнення загрози він не надавав дозволів на продовження виробничих робіт, натомість виконувалися дії, спрямовані на ліквідацію небезпечних умов. За неналежну якість підготовки технічної документації йому було оголошено догану. Станом на грудень 2020 року шахта «Золоте» перебувала у незадовільному стані з точки зору рівня безпеки. Під час обвалу не виключається можливість пошкодження кріплення. Дії ОСОБА_9 , який вивів працівників у безпечне місце і почекав та згодом змінив наряд на посилення кріплень, було правильним.
Свідок ОСОБА_17 суду першої інстанції пояснив, що 27 грудня 2020 року під час його зміни на шахті «Золоте» стався нещасний випадок. Подія відбулася у третю зміну під час проходження вентиляційної ходки. До шахти він спустився разом із трьома працівниками - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 - та учнем ОСОБА_27 . Спочатку виконували доставку лісоматеріалу. Разом із ОСОБА_27 спустилися нижче та розпочали доставляти вагони під вугілля.
У ході виконання робіт вони почули характерне потріскування. Після цього роботи було негайно зупинено, працівники вийшли з ходка, про ситуацію повідомили диспетчера та помічника начальника дільниці. Помічник начальника дільниці прийняв рішення дочекатися, поки зменшиться тиск у виробці, після чого здійснити додаткове кріплення. Через деякий час було доставлено лісоматеріал і розпочато виготовлення кострів.
Під час виготовлення костра стався раптовий обвал породи, внаслідок чого під завалами опинилися ОСОБА_26 та ОСОБА_24 . У виробці піднялася пилюка, працівники почали кликати на допомогу. ОСОБА_24 повідомив, що йому притиснуло ногу, ОСОБА_26 кричав від болю. При цьому обвал продовжувався у верхній частині виробки. Про подію одразу було повідомлено диспетчера, після чого вони самостійно почали розбирати завал до прибуття допомоги. ОСОБА_24 вдалося витягнути з-під завалів.
Він зазначив, що був ознайомлений із технічним паспортом проведення робіт та намагався дотримуватися його вимог, зокрема щодо кріплення і висоти виробки. При цьому не виключає, що елементи кріплення могли бути пошкоджені вже під час проведення рятувальних робіт. Пости безпеки не встановлювалися, оскільки працівники безпосередньо перебували на місці виконання робіт.
Він не порушував перед ОСОБА_9 питання щодо проведення додаткового обстеження чи зміни наряду, оскільки довіряв його рішенню. Також зазначив, що висота виробки могла змінитися внаслідок рятувальної операції. Від попередніх змін інформації про наявність небезпечних умов не надходило. Пересування у виробці здійснювалося переважно на колінах або на руках і колінах.
Свідок ОСОБА_28 суду першої інстанції пояснив, що він працював начальником дільниці № 4 шахти. 27.12.2020 року близько 23:30 год. йому подзвонили і повідомили, що відбувся обвал породи на шахті. Завалило двох осіб, ОСОБА_29 вибрався із завалу, а ОСОБА_16 не зміг вибратися. ОСОБА_9 повинен був зупинити роботу у разі виникнення небезпеки і вжити заходів до усунення загрози. В день події він був вихідний. Спускався на дільницю у суботу. Порушень не бачив, інформації про порушення не було від попередніх змін. 16 чи 17 грудня була перевірка інспекції і порушень не було виявлено. Технічна документація затверджена. Його обов'язки це керівництво дільницею, ведення документації, перевірка виробки на технічний стан, кріплення. ОСОБА_9 перебував на посаді помічника начальника дільниці і мав ті самі обов'язки. У його підпорядкуванні був гірничий майстер, який перебуває під землею з людьми. Все було у нормі. Чому відбувся нещасний випадок не знає. Які саме висновки в акті розслідування не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_30 суду першої інстанції пояснив, що наприкінці 2020 року, у грудні, він очолював комісію з розслідування нещасного випадку, який стався на шахті «Золоте». Унаслідок обвалу гірничої виробки смертельні травми отримав ОСОБА_16 . За його словами, за умови належного дотримання вимог охорони праці й техніки безпеки ймовірність виникнення такого нещасного випадку була б значно меншою.
Комісію з розслідування було створено відповідним наказом Головного управління Держохоронпраці в Луганській області. На місце події він спустився до шахти пізніше 08:45 години. Інші члени комісії також спускалися у шахту в різний час - залежно від потреби виконання конкретних завдань.
Заміри на місці проводив маркшейдер шахти за дорученням інспектора ( ОСОБА_31 , що, за його поясненнями, є загальноприйнятою практикою. Факти пошкодження брусів кріплення були зафіксовані в акті державного інспектора ОСОБА_32 , який здійснював первинний огляд та перевірку місця події і за результатами видав припис. З урахуванням того, що елементи кріплення не руйнуються миттєво, комісія дійшла висновку, що відповідні пошкодження існували ще до настання нещасного випадку.
Крім того, комісією встановлено, що фактична висота виробки становила близько 0,6 метра, тоді як згідно з паспортом вона мала бути 0,9 метра, що свідчить про невідповідність проєктній документації. Усі матеріали, надані для розслідування, були належним чином оформлені, завірені та підписані. Також зазначено, що безпосередньо на місці перебував гірничий майстер, який у разі виникнення небезпечних умов мав повноваження приймати відповідні рішення.
Так, суд першої інстанції на підтвердження доведеності вини ОСОБА_9 посилався на досліджені в ході судового провадження докази, а саме:
- постанову від 16.02.2023 року про виділення з матеріалів досудового розслідування за № 12020130530000592 від 28.12.2020 року, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, яке зареєструвати в ЄРДР за № 1202313000000482 (т. 2 а.с. 1-8);
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 16.02.2023 року до ЄРДР внесені відомості за фактом завалу у 4-му південному вентиляційному ходку горизонту 600-684 м (дільниця № 4) шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», в результаті якого загинув горноробочий ОСОБА_16 (т. 2 а.с.9-10);
- протокол огляду місця події від 28.12.20, відповідно до якого місцем проведення огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована на відстані 10 м від стволу № 2, що розташований на території ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля». (т. 2 а.с. 23-26);
- повідомлення про нещасний випадок, з якого видно, що 27.12.2020 року о 23:40 год. на ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», 4-й Північний вентиляційний хідник пл. К8 гор. 687-600м дільниці № 4, відбулося раптове випадіння невеликих шматків породи з покрівлі і роботи були призупинені. (т. 2 а.с. 56-57);
- матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, пов'язаного з виробництвом, що стався 27.12.2020 року о 23:40 год. на 4-му Північному вентиляційному хіднику пл. К8 гор. 687-600м, дільниця № 4 ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (т. 2 а.с. 52-69);
- паспорт кріплення сполучення Північного штреку пл. К8 г. 687м з 4-м північним вентиляційним ходком пл. К8 г. 687-600м ДП «Первомайськвугілля» ВП шахта «Золоте», затвердженим головним інженером шахти «Золоте» ОСОБА_12 01.10.2020 року. (т. 2 а.с. 169-221);
А також на висновок експерта № 159 від 04.01.2021 року та висновок експерта №1440/1441-21 від 06.08.2021 року.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищенаведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність і допустимість, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями дійшов обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_9 дійсно порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві , особою яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людини.
Водночас, в своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Зокрема, захисник вказує на те що судом не надано жодної оцінки щодо технічної проектної документації та не містить підписів посадової особи, яка має затвердити головного інженера ОСОБА_12 ; не містить дати документу, коли він був виданий, затверджений, погоджений; не містить підпису головного технолога підприємства ОСОБА_20 ; не містить підпису головного механіка підприємства ОСОБА_21 ; не містить підпису в.о. головного геолога підприємства ОСОБА_22 ; в паспорті знаходяться документи, що датовані 2021 роком, хоча нещасний випадок на шахті стався у грудні 2020 року.
Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, оскільки суд першої інстанції у сукупності з іншими доказами дослідив та оцінив зазначені документи відповідно до вимог ст. 94 КПК України, надавши їм належну правову оцінку та відсутність підписів посадових осіб на копії документа не свідчить про його недопустимість та не спростовує його змісту.
Крім того, суд апеляційної інстанції з допиту самого ж обвинуваченого встановив, що останній у разі встановлення невідповідності технічної документації взагалі не повинен був допускати працівників до виконання робіт та доповісти про це керівництву.
ОСОБА_9 в судовому засіданні вказані обставини підтвердив в повному обсязі пояснивши, що не зробив цього тому що боявся втратити роботу.
Доводи сторони захисту про те, що судом першої інстанції не надано оцінки копіям Протоколу огляду місця нещасного випадку із смертельним наслідком від 27.12.2020 та Акту спеціального розслідування нещасного випадку, є необґрунтованими, оскільки зазначені документи були досліджені у судовому засіданні та оцінені судом у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не містить вимоги щодо надання окремої детальної оцінки кожному письмовому доказу, а відсутність такої окремої оцінки не свідчить про істотне порушення вимог КПК України у розумінні ч. 1 ст. 411 КПК України.
Посилання сторони захисту на недостовірність зазначених документів з огляду на показання свідка ОСОБА_33 також є безпідставними, оскільки наведені показання свідчать лише про організаційні особливості проведення спеціального розслідування та не спростовують факту проведення огляду місця нещасного випадку і здійснення відповідних замірів. Законодавство не передбачає обов'язкового здійснення всіх замірів виключно особисто членами спеціальної комісії, а результати дій посадових осіб Держпраці, які брали участь у розслідуванні, правомірно були використані спеціальною комісією при складанні відповідного протоколу.
Крім того, під час допиту обвинуваченого ОСОБА_9 в суді першої інстанції він повідомив, що коли він ознайомився з висновками, то не клопотав про додаткову чи повторну експертизу.
Доводи сторони захисту про те, що ескіз 4-го північного вентиляційного хідника, доданий до Протоколу огляду місця нещасного випадку із смертельним наслідком від 27.12.2020, є неналежним доказом у зв'язку з тим, що він складений особою, яка не є членом спеціальної комісії, є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового складання додаткових матеріалів до протоколу огляду виключно членами спеціальної комісії.
Головний маркшейдер підприємства діяв у межах своїх професійних повноважень, а складений ним ескіз є технічним документом, який використовується спеціальною комісією при фіксації обставин нещасного випадку. Факт того, що зазначений ескіз був долучений до матеріалів спеціального розслідування та досліджений судом у сукупності з іншими доказами, свідчить про його належність і допустимість як письмового доказу відповідно до ст. 94 КПК України.
Захисник також наголошує на тому, що ОСОБА_9 знаходився в шахті на дільниці № 4 26.12.2020 року тобто за 18 годин до моменту нещасного випадку з метою перевірки ввіреної йому дільниці.
Однак колегія суддів не погоджується з наведеними доводами, оскільки, як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які регулюють порядок організації та здійснення робіт на виробництвах із підвищеним рівнем небезпеки, а також згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_9 , яка затверджена Директором ВП ш. «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_34 від 05.12.2018 року, на нього покладався обов'язок безпосередньо перед початком виконання робіт спуститися у шахту та здійснити перевірку стану дільниці, умов праці та дотримання вимог безпеки.
Таким чином, перебування ОСОБА_9 на дільниці за 18 годин до нещасного випадку не може вважатися належним виконанням покладених на нього обов'язків, оскільки така перевірка повинна була бути проведена безпосередньо перед початком робіт, а не за значний проміжок часу до їх виконання.
Отже, наведені доводи захисника суперечать вимогам чинного законодавства та посадової інструкції, є безпідставними, не спростовують встановлених судом першої інстанції порушень та фактично спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, а не на об'єктивну оцінку обставин справи.
Доводи сторони захисту про те, що гірничим майстром не було зафіксовано ні вивалу (сповзання породи), ні порушень кріплення, а відтак присутність помічника начальника дільниці за відсутності зазначених обставин нібито не була передбачена, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.
Невиявлення гірничим майстром під час огляду дільниці відповідних недоліків жодним чином не звільняє обвинуваченого ОСОБА_9 від покладеного на нього обов'язку здійснити перевірку стану гірничих виробок, кріплення та безпечних умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та його посадової інструкції.
При цьому суд звертає увагу, що функції гірничого майстра та помічника начальника дільниці не є взаємозамінними, відсутність зафіксованих майстром порушень не може розцінюватися як підтвердження належного стану дільниці без проведення обов'язкової перевірки особою, відповідальною за організацію та безпеку виконання робіт.
Таким чином, посилання сторони захисту на дії або бездіяльність гірничого майстра є безпідставними, не спростовують встановленого судом факту неналежного виконання ОСОБА_9 своїх службових обов'язків та фактично спрямовані на перекладення відповідальності з обвинуваченого на інших посадових осіб.
Захисник також вказує на нібито незрозумілість обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, зокрема в частині того, що ОСОБА_9 повинен був не видавати наряд на виконання робіт з проведення гірничої виробки, стан якої не відповідав паспортним даним, а натомість видати наряд на першочергове усунення виявлених порушень.
Однак колегія суддів зазначає, що наведене обвинувачення є чітким, зрозумілим та відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а також ґрунтується на положеннях нормативно-правових актів з охорони праці та посадової інструкції ОСОБА_9 .
Колегія суддів наголошує, що у разі виявлення невідповідності стану гірничої виробки вимогам технічної документації, а також грубих порушень правил безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників, ОСОБА_9 був зобов'язаний вжити негайних заходів реагування, зокрема заборонити проведення робіт шляхом видачі відповідного наряду та організувати першочергове усунення виявлених порушень.
Отже, видача наряду на продовження робіт за наявності таких порушень суперечила вимогам чинного законодавства та службовим обов'язкам ОСОБА_9 , а тому посилання сторони захисту на «незрозумілість» інкримінованих дій є безпідставними та спрямованими на викривлення змісту обвинувачення.
Доводи захисника про те, що обвинувачення висунуто на підставі доказів, які не підтверджують факт того, що ОСОБА_9 видав наряд на вироку на дільницю та в акті події, акті спеціального розслідування нещасного випадку, протоколі огляду місця події зафіксовані факти настали вже після нещасного випадку, які не відповідають дійсності є незмістовним оскільки, як вже зазначалося колегією суддів, ключовим у даному випадку є не лише факт фіксації наслідків нещасного випадку, а невиконання ОСОБА_9 своїх прямих службових обов'язків, а саме - обов'язку спуститися у шахту, особисто оглянути гірничу виробку з метою виявлення порушень вимог охорони праці та невідповідностей технічній документації, а у разі їх виявлення - заборонити проведення робіт шляхом видачі відповідного наряду.
Невчинення зазначених дій з боку ОСОБА_9 свідчить про його бездіяльність, яка перебуває у причинному зв'язку з настанням нещасного випадку, незалежно від того, що окремі докази фіксують обставини, встановлені після події.
Твердження захисника про те, що судом першої інстанції покази свідків взяті до уваги вибірково, без належного дослідження не відповідає дійсності.
Суд першої інстанції у сукупності з іншими доказами дослідив та оцінив покази свідків відповідно до вимог ст. 94 КПК України, надавши їм належну правову оцінку.
Є неприйнятними і посилання захисника, що в матеріалах справи відсутні відомості, коли і ким перевірялись дерев'яні стойки, із якого матеріалу вони виготовлені.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до посадових обов'язків ОСОБА_9 , на нього покладався обов'язок що він несе відповідальність за підтримку в нормальному стані дільничих гірних виробіток і організацію їх якісного та своєчасного ремонту. За таких обставин відсутність у матеріалах справи зазначених відомостей не звільняє обвинуваченого від відповідальності та не спростовує факту неналежного виконання ним своїх службових обов'язків.
Посилання сторони захисту на невстановлення інших осіб, відповідальних за перевірку дерев'яних стійок, фактично свідчать про намагання перекласти відповідальність з обвинуваченого на інших працівників, що є неприпустимим та не відповідає вимогам закону і встановленим судом обставинам справи.
Водночас, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, на думку колегії суддів, є слушними.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, засуджені особи звільняються з випробуванням лише від відбування певних видів основного покарання, а призначені при цьому додаткові покарання (ст. 77 КК України) підлягають реальному виконанню, про що суд також має зазначити у резолютивній частині вироку.
Проте, в порушення вищевказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції, в резулятивній частині вироку зазначив про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, як від основного так і додаткового покарання, що призвело до неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту і що відповідно до ст. ст. 409, 413 КПК України є підставою для скасування судового рішення в частині призначення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 272 КК України покарання.
З огляду на викладене, ухвалюючи новий вирок в частині призначення обвинуваченому за ч. 2 ст. 272 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, колегія суддів при застосуванні положень ст. 75 КК України вважає за необхідне звільнити обвинуваченого лише від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 3 роки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 418, 420 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року за ч. 2 ст. 272 КК України відносно ОСОБА_9 - скасувати.
Постановити новий вирок.
ОСОБА_9 призначити покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувальної діяльності на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додаткове покарання у виді позбавлення права займати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях та посади, які пов'язані із забезпеченням дотримання норм охорони праці, правил технічної експлуатації, пожежної безпеки та цивільного захисту на 3 роки виконувати реально.
В решті вирок залишити без зміни.
Копію вироку негайно вручити прокурору та ОСОБА_9 .
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня його проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3