Провадження № 22-ц/803/2171/26 Справа № 207/6139/24 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
21 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
секретар Кругман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Південного районного суду м. Кам'янського від 03 листопада 2025 року про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини (суддя першої інстанції Погребняк Т.Ю),
У провадженні Південного районного суду міста Кам'янського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.
10 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала уточнене клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, проведення якої просив доручити Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз, яке розташоване за адресою: площа Соборна 14, м. Дніпро, 49005.
Ухвалою Південного районного суду м. Кам'янського від 03 листопада 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 про призначення судово-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини - задоволено.
Призначено у справі молекулярно-генетичну експертизу ДНК на спорідненість по Y-хромосомі (патрилінійна лінія), проведення якої доручити експертам Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз, яке розташоване за адресою: площа Соборна 14, м. Дніпро, 49005.
На вирішення експерту постановлено питання:
-Чи є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним дідусем, тобто батьком батька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Із вказаною ухвалою суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та через свого представника ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Мотивована скарга тим, що при призначенні експертизи судом безпідставно не враховано, що позов подано саме про визнання батьківства, отже предметом доказування є саме наявність кровного споріднення між дитиною та позивачем, - ОСОБА_3 .
Грубе порушення судом принципу змагальності сторін, свідчить і той факт, що суд прийняв до розгляду уточнене клопотання позивача на стадій розгляду справи по суті.
Наголошує на тому, що при призначенні експертизи, суд фактично залучив до її проведення особу, яка не надала жодної згоди на це. ОСОБА_6 не є стороною у справі, не залучений судом до участі у справі як третя особа, та не надавав суду згоди на участь у дослідженні.
ОСОБА_2 просив ухвалу Південного районного суду м. Кам'янського від 03 листопада 2025 року скасувати та призначити у справі молекулярно-генетичну експертизу ДНК на вирішення котрої поставити наступне питання: «Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?».
Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що предметом доказування у даній категорії справ є встановлення походження дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від ОСОБА_3 .. Відтак, проведення молекулярно-генетичної експертизи із залученням близького родича позивача - його батька - безпосередньо спрямоване на встановлення такого походження, оскільки дозволяє визначити наявність родинного зв'язку по батьківській лінії.
Вказує, що батько позивача - ОСОБА_6 , сам має бажання залучення його до проведення молекулярно-генетичної експертизи для підтвердження родинних зв'язків зі своїм онуком, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у разі необхідності може надати письмову згоду.
ОСОБА_5 просила оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги на уточнення клопотання про призначення експертизи обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , з впевненістю знає, що є біологічним батьком дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого Відповідачкою, ОСОБА_9 , під час перебування у шлюбі з Позивачем, однак на теперішній час Позивач в судовому засіданні змушений доводити своє батьківство. Позивач ОСОБА_3 перебуває за кордон, відтак існують складнощі щодо прибуття до експертної установи у м. Дніпро для проведення відбору зразків букального епітелію для генотипоскопічного дослідження. У той же час, батько Позивача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має можливість прибути до експертної установи для підтвердження родинних відносин з онуком ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Призначаючи експертизу у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що її призначення має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком місцевого суду.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з ч. 2 ст.102ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Тлумачення норми статті 130СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст.128 СК України). При цьому факт батьківства може бути встановлений на підставі різних доказів зокрема, висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA. № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Статтею 12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктами 2, 3 ч.1 ст.43ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.
Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріалами справи встановлено, що позивач, реалізуючи право, передбачене п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України, звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи, яка має на меті з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи та для яких необхідні спеціальні знання, а саме: для визначення біологічної спорідненості за чоловічою лінією (за Y-хромосомою) походження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.
Беручи до уваги заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 до серед яких є вимога про визнання батьківства щодо малолітнього ОСОБА_7 , суд першої інстанції вирішив питання про призначення по справі генетичної експертизи з дотриманням положень ст.ст. 103,104 ЦПК України, зауваживши, що метою призначення експертизи є забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин справи, гарантування особам права на справедливий суд, оскільки саме висновок експертизи є одним із тих доказів, який зможе підтвердити або ж спростувати доводи позовної заяви.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач наголошує, а іншими учасниками справи фактично не заперечується, що біологічним батьком є саме ОСОБА_3 , оскільки, представник відповідача в апеляційній скарзі не ставить питання щодо скасування оскаржуваної ухвали, а також матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 набув статус батька ОСОБА_11 на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.01.2023 року у справі № 208/5901/22, яким було встановлено, що дитина народилась у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_12 .
Представником відповідача не наведено достатньої доводів стосовно того, що призначена експертиза буде порушувати права батька позивача ОСОБА_6 .
Наведені апелянтом доводи не можуть бути прийняті до уваги, як підстава для скасування ухвали місцевого суду та прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи по справі, оскільки рішення про призначення судової експертизи вирішено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо задоволення клопотання про призначення генетичної експертизи, оскільки на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення експертизи у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).,
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Південного районного суду м. Кам'янського від 03 листопада 2025 року про призначення експертизи залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 21 січня 2026 року.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська