Провадження № 22-ц/803/1100/26 Справа № 175/14428/24 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж.М Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
21 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Маркарова Вікторія Юріївна, державний нотаріус Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєва Любов Віталіївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року, -
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа. 04 вересня 2025 року у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кожевніковим О.М. заявлено письмове клопотання про зупинення провадження по даній цивільній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 175/5559/25 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Маркарової В.Ю., третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (том 2 а.с. 119-120).
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року зупинено провадження у цивільній справі № 175/14428/24 (провадження № 2/175/2341/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Маркарова В.Ю., державний нотаріус Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєва Л.В. про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, до вступу в законну силу рішення по справі № 175/5559/25 (провадження № 2/175/1330/25) за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Маркарової В.Ю., третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка перебуває в провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (том 2 а.с. 129).
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що результати розгляду цивільної справи № 175/5559/25 мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин у даній справі, та на думку суду першої інстанції, неможливо прийняти обґрунтоване рішення щодо позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, оскільки задоволення позову про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії може призвести до можливості вирішення справи у позасудовому порядку шляхом видачі нотаріусом відповідного свідоцтва.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що суд не зазначив, чим з'ясування обставин в одній справі, буде перешкоджати з'ясуванню обставин в іншій (том 2 а.с.131-133).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на, зокрема, ухвалу суду про зупинення провадження у справі (як у даному випадку), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням викладеного, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
У даному випадку в провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 175/5559/25 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Маркарової В.Ю., третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, по якій ухвалою суду від 25 червня 2025 року відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що результати розгляду цивільної справи № 175/5559/25 мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин у даній справі, тому неможливо прийняти обґрунтоване рішення щодо позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, відповідно, обидві справи пов'язані між собою, оскільки задоволення позову про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії може призвести до можливості вирішення справи у позасудовому порядку шляхом видачі нотаріусом відповідного свідоцтва.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що наявна об'єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №175/5559/25.
Доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості зупинення провадження у справі визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки такі зводяться до особистого тлумачення норм права та нівелюють право позивача на зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, оскільки наявність одного права не може позбавляти сторону іншого.
Отже, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи положення ст. 375 ЦПК України, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 січня 2026 року.
Судді: