Справа № 645/6375/25
Провадження № 2/645/369/26
16 січня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Альховська І.Б., відповідач ОСОБА_1 - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 9951706_RESTRUCT від 19.04.2021, укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , в розмірі 65338,98 грн., з яких: 34496,3 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,18 грн. заборгованість по процентах, 30842,50 грн. заборгованість по комісії та відшкодувати судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.04.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 9951706_RESTRUCT про надання кредиту. Відповідно до умов кредитування Позичальник просив надати споживчий кредит на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до Кредитного договору Банк на умовах Заяви-договору зобов'язується надати Позичальнику споживчий кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі на умовах, встановлених цією Заявою-договором. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супровідних послуг та інших фінансових зобов'язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Кредитом. Відповідач підтвердив, що дана Заява-Договір є невід'ємною частиною Договору. Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Як наслідок, станом на 12.05.2025 року, заборгованість за Заявою - договором №9951706_RESTRUCT про надання кредиту від 19.04.2021 року, становить 65338,98 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 34496,3 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 0,18 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 30 842,50 грн., Зазначені суми підтверджуються відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.
Просить стягнути вказану заборгованість, а також відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.09.2025 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просили про розгляд справи за відсутністю позивача, позовні вимоги підтримують, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву - договір №9951706_RESTRUCT про надання кредиту, відповідно до умов п.1.1.1 Кредитного договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 40905,02 грн.; строк кредиту 60 місяців починаючи з 19.04.2021 по 19.04.2026 року (п.1.1.2); комісія за надання кредиту 0,00 грн. (п.1.1.3); проценти за користування кредитом становить 0,001% (п.1.1.4); комісія за обслуговування кредиту становить 2,90% на місяць від основної суми кредиту (п.1.1.5).
Відповідно до п.1.2.1. Заяви- договору ОСОБА_1 доручив АТ «Таскомбанк» перерахувати зараховані кредитні кошти для погашення заборгованості за кредитним договором №600/2001810-СК від 09.10.2015 у сумі 40905,02 грн., з його поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк».
Відповідно до п.2.3 Заяви- договору ОСОБА_1 погодився з тим, що зобов'язання повертати кредит щомісячно згідно графіку платежів згідно Додатку №1 до цієї заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань Позичальника здійснюється у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що передбачені в Додатку №1 до цієї Заяви-анкети.
Заява-договір та детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів підписано відповідачем власноручно 19.04.2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві-договорі про надання кредиту визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач взяті на себе зобов'язання за Договором №9951706_RESTRUCT про надання кредиту виконав у повному обсязі, шляхом відкриття кредитного рахунку та надання кредиту на ім'я відповідача.
Встановлено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами Договору № 9951706_RESTRUCT про надання кредиту не виконав з боку АТ «Таскомбанк» на адресу проживання відповідача, зазначену в кредитному договорі, за допомогою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» було направлено Повідомлення- вимога щодо виконання договірних зобов'язань протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, в якій просив повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме у загальному розмірі 65338,98 грн.
Позивач зазначає, що в період дії кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання порушив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 65338,98 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.
В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок, заперечень щодо правильності якого відповідачем не заявлено.
Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отримання відповідачем кредитних коштів та часткове погашення кредиту, підтверджується наданою позивачем випискою з особового рахунку відповідача за період з 19.04.2021 року по 12.05.2025 року.
Суд вважає необхідним стягнути із відповідача 34496,3 грн. - суму заборгованості по тілу кредиту та 0,18 грн. - суму заборгованості за відсотками.
Щодо стягнення із відповідача 30842,50 грн. - суми заборгованості за комісіями, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49, затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
За таких обставин положення пункту 2.3 Заяви-договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів справи розмір заборгованості за комісією складає 30842,50 грн.
Враховуючи, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням і поверненням кредиту (крім інформації, що може бути надана безкоштовано), та відповідних доказів цьому, що надавались відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування заборгованості по кредиту, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позовна вимога щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 30842,50 грн. задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, в повному обсязі не виконав, суд знаходить позовні вимоги АТ «Таскомбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягує з відповідача суму заборгованості за Кредитним договір № 9951706_RESTRUCT від 19.04.2021 р. у розмірі 34496 грн. 48 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34496 грн. 30 коп., та заборгованості за відсотками у розмірі 0 грн.18 коп.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 1278,93 грн. (2422,40 х 34496,48: 65338,98).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором № 9951706_RESTRUCT від 19.04.2021 року у розмірі 34496 грн. 48 коп., яка складається із заборгованість по тілу кредитом у розмірі 34496 грн. 30 коп.; заборгованість по відсоткам у розмірі 0 грн. 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 1278 грн. 93 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом міста Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо позивача: АТ Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, 30;
Представник позивача: Альховська Ірина Богданівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: 79026, м.Львів, вул. Академіка Лазаренка Є, буд.4, кб.4, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6 .
Повний текст судового рішення складено 22.01.2026 року.
Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч