Справа № 206/6658/25
Провадження № 2/206/570/26
(заочне)
20.01.2026 м.Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря с/з Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 29.11.2014 року позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (раніше- Жовтневський відділ державної реєстрації актів цивільного ставну реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції), актовий запис про шлюб N? 1033. Від шлюбу спільних дітей не мають. Спочатку сімейне життя складалось добре, яке тривало пів року, потім шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поступово погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Родина фактично розпалася, у зв?язку з несхожістю характерів. Проживають окремо з 2015 року, спільне життя з відповідачем не склалося через зловживання ним спиртних напоїв, аморальну поведінку, відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов?язки. На підставі цього у позивача та відповідача виникали непорозуміння, суперечки, втратили почуття довіри і любові один до одного. Відносини, як чоловік та жінка, не підтримують. Проживають окремо в різних містах, кожен з них влаштовує своє особисте життя на свій розсуд. Подальше формальне зберігання сім?ї вважає неможливим, тому просить строк для примирення не надавати. Рішення про розірвання шлюбу ОСОБА_1 прийняла остаточно і змінювати його не має намірів, суперечить її інтересам. Оскільки переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і Суперечки про розподіл спільного майна немає.
У судове засідання позивач не з'явилася, причина неявкі до суду не відома, повідомлена належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судові засідання які відбулись 22.12.2025 року та 20.01.2026 року, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності не надавав, відзив не надав.
Через неявку відповідача у судове засідання з невідомих причин, на підставі заяви позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав. Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб, Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 1033. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Як зазначено в позові, спільних дітей від шлюбу немає, шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поступово погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Родина фактично розпалася, у зв?язку з несхожістю характерів. Проживають окремо з 2015 року, спільне життя з відповідачем не склалося через зловживання ним спиртних напоїв, аморальну поведінку, відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов?язки. На підставі цього у позивача та відповідача виникали непорозуміння, суперечки, втратили почуття довіри і любові один до одного. Відносини, як чоловік та жінка, не підтримують. Проживають окремо в різних містах, кожен з них влаштовує своє особисте життя на свій розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частиною другою ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9,10,18,141,247,258,264,265,268,280-284,352-356 ЦПК України, ст. ст.24,105,110,112,114,115 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 29 листопада 2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, зроблено актовий запис № 1033 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір у розмір 1211,20 грн.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Після розірвання шлюбу, залишити Позивачу шлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до
Дніпровського апеляційного суджу протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Поштаренко