Справа № 307/112/26
Провадження №1-кс/307/22/26
про арешт майна
16 січня 2026 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 15 січня 2026 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12026071160000021, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , проживав сам і його будинок знаходиться в урочищі «Мираво», у лісовому масиві.
Останній раз розмовляв з своєю рідною сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 , 27.12.2025 за номером мобільного телефону НОМЕР_1 і з того часу місце знаходження ОСОБА_7 не відоме. ОСОБА_5 час від часу зловживав спиртними напоями.
На даний час вживаються заходи по встановленню місця знаходження ОСОБА_8 .
В ході огляду з будинку вилучено зубну щітку та станок для бриття. Найближчі сусіди знаходяться в радіусі 500 метрів від ОСОБА_7 та їм не відомо про місце його знаходження.
У зв'язку з чим, 14.01.2026, під час проведення огляду місця події за адресою с. Широкий Луг, вул. Фантиняська, поруч будинку № 31, було вилучено мобільний телефон марки «SIGMA» із IMEI1 НОМЕР_2 та IMEI2 НОМЕР_3 , який належить зниклому безвісті ОСОБА_5 та який добровільно видала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 .
Вказані предмети постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 визнані речовими доказами.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в арешті тимчасово вилученого майна.
Під час розгляду клопотання слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
Власник майна ОСОБА_5 та володілець майна ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, до суду не прибули, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши думку слідчого та дослідивши документи, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положенням п. 3 ч. 2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1) ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України та подане у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України (а. с. 1 - 3).
Із витягу з ЄРДР вбачається, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатскій області ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2026 року за № 12026071160000021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а. с. 4).
Із рапорту події відомо, що 13 січня 2026 року отримано заяву, яку зареєстровано в ЄО за № 1218 про те, що з 25 грудня 2025 року ОСОБА_5 не виходить на зв'язок, його мобільний телефон з контактним номером телефону НОМЕР_4 періодично включається, однак той не відповідає; ОСОБА_5 зловживає алкогольними напоями. Виїздом СОГ на МП встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , проживав сам і його будинок знаходиться в урочищі «Мираво», у лісовому масиві. Останній раз розмовляв з своєю рідною сестрою ОСОБА_6 27.12.2025 за номером мобільного телефону НОМЕР_1 і з того часу місце знаходження ОСОБА_7 не відоме. ОСОБА_5 час від часу зловживав спиртними напоями. На даний час вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_8 . В ході огляду з будинку вилучено зубну щітку та станок для бриття. Найближчі сусіди знаходяться в радіусі 500 метрів від ОСОБА_7 та їм не відомо про місце його знаходження (а. с. 5 - 6).
Із заяви ОСОБА_10 про добровільну видачу, протоколів допиту свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , та протоколу огляду місця події від 14 січня 2026 року, проведеного за участі понятих, за адресою с. Широкий Луг, вул. Фантиняська, поруч будинку №31 було вилучено мобільний телефон марки «SIGMA» із IMEI1 НОМЕР_2 та IMEI2 НОМЕР_3 , який належить зниклому безвісті ОСОБА_5 та який добровільно видала ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 . (а. с. 8, 9).
14 січня 2026 року мобільний телефон марки «SIGMA», IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , постановою слідчого СВ. Тячівського РВП ГУНП в Закарпатскій області ОСОБА_3 визнано речовим доказом (а. с. 18 - 19).
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положенням п. 3) ч.2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. ч.1, 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із до ставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ураховуючи наведене, а також те, що вилучене під час огляду місця події майно, яке добровільно видала ОСОБА_10 є речовим доказом, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідно накласти арешт на вказане майно.
Також, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12026071160000021, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме, на мобільний телефон марки «SIGMA», IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , який належить зниклому безвісті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який добровільно видала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому ОСОБА_3 та не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати власнику майна ОСОБА_5 та володільцю майна ОСОБА_9 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 21 січня 2026 року о 13 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1