22 січня 2026 року
м. Київ
справа №990/465/25
адміністративне провадження №П/990/465/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,
розглянувши клопотання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про огляд доказів за їх місцезнаходженням у справі №990/465/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі п'яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
30 жовтня 2025 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі, в якому просить витребувати у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», а також відомості про власні результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитань, унікального номеру запитання та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання із основами, дистракторами та ключами.
Ухвалою від 11 листопада 2025 року Верховний Суд клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнив частково та витребував у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відомості про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитань, унікального номеру запитання та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання із основами, дистракторами та ключами.
05 грудня 2025 року представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у системі «Електронний суд» сформував клопотання з ініціюванням питання щодо проведення огляду доказів за місцем їх знаходження відповідно до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України.
У обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказав на те, що розроблена ТОВ «ХГР Україна» база тестових завдань когнітивних здібностей є унікальною, обмеженою у кількості та створеною спеціально на запит Комісії з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Зміст тестових баз, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання, включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, затвердженого наказом Голови Комісії від 05 квітня 2017 року (зі змінами) (пункт 12).
З метою забезпечення конфіденційності бази тестових запитань (завдань) когнітивних здібностей у Комісії вживаються заходи щодо, зокрема: обмеження кола осіб, які мають доступ до неї; фіксації подій (обробки), завантаження бібліотеки завдань наказами Голови Комісії, відповідними актами, доповідними записками; облаштування єдиного захищеного робочого місця для працівників, які здійснюють обробку та завантаження завдань.
Згенеровані ОСОБА_1 завдання щодо когнітивних здібностей (40 питань) можуть складати до 17% бази тестових завдань з когнітивних здібностей, яка була використана у межах добору на посаду судді, оголошеного 11 грудня 2024 року. У той же час таку базу Комісією заплановано використовувати в інших процедурах суддівської кар'єри.
З метою забезпечення конфіденційності бази тестових завдань тестування когнітивних здібностей у програмному забезпеченні відсутні функціональні можливості експорту (вивантаження) основ, дистракторів та ключів тестових запитань (завдань), зокрема, згенерованих для окремих учасників кваліфікаційного іспиту. Отже, функціональні можливості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» не дозволяються вивантажити згенеровані для ОСОБА_1 завдання під час тестування когнітивних здібностей, з варіантами наданих нею відповідей та правильних відповідей.
19 грудня 2025 року представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України через систему «Електронний суд» сформував клопотання про проведення огляду доказів за місцем їх знаходження - безпосередньо у програмному забезпеченні «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» у приміщенні Комісії (м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) у будь-який робочий день з 08.00 год до 17.00 год.
Клопотання обґрунтовано, зокрема, вартісним характером процедурної закупівлі бібліотеки тестових завдань, обмеженим доступом до бази тестових питань (що налічує лише 240 завдань), а також необхідністю забезпечення їх конфіденційності. У той же час надання цих питань, навіть із застосуванням грифу «Для службового користування» шляхом передання їх у сейф-пакеті може призвести до розкриття змісту тестів серед необмеженої кількості осіб і, відповідно, знівелює заходи, ужиті Комісією для забезпечення об'єктивності кваліфікаційного іспиту.
23 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача, в якому він просить відмовити в задоволенні клопотання про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням зважаючи на необґрунтованість такого клопотання. Також просить повторно зобов'язати Комісію виконати вимоги ухвали Суду від 11 листопада 2025 року та надати належним чином завірені копії (паперові та електронні) знегерованих для позивача питань, його відповідей та еталонних відповідей для долучення до матеріалів справи.
Перевіривши доводи заявленого клопотання, Суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами першою, другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин третьої, шостої-восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
При цьому згідно зі статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України письмові, речові і електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що огляд доказів за їх місцезнаходженням здійснюється лише у тому випадку, якщо їх не можна доставити до суду. Тобто повинні існувати об'єктивні обставини, які унеможливлюють доставку доказів до суду.
При цьому, звертаючись з клопотанням про огляд доказів за їх місцезнаходженням, Комісія не наводить достатньо обґрунтованих обставин, які доводять об'єктивну (фізичну) неможливість відповідача доставити докази до суду.
На підставі наведених положень процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Щодо посилань відповідача на те, що зміст тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей віднесено до службової інформації, а тому слід забезпечити її конфіденційність і нерозповсюдження серед необмеженої кількості осіб, то Суд зазначає, що відповідно до абзацу 4 статті 12 Кодексу суддівської етики судді не можуть використовувати або розголошувати конфіденційну інформацію з будь-якою метою, не пов'язаною з виконанням суддею повноважень.
Згідно з частиною восьмою статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом, розгляд справи проводиться у закритому судовому засіданні.
Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні (частина десята статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на наведене, твердження представника відповідача щодо можливого розповсюдження змісту тестових завдань, є також необґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 81 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у задоволенні клопотання представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про огляд доказів за їх місцезнаходженням у справі № 990/465/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов