22 січня 2026 року
м. Київ
справа №320/12673/23
адміністративне провадження № К/990/28187/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №320/12673/23,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу у частині, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Епель О.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати підпункт 5.11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування, призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113»;
- визнати протиправним і скасувати підпункт 6.4.7. наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування, призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 06.05.2024 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
07.06.2024 військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Як установив суд апеляційної інстанції, рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 отримано апелянтом в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 02.02.2024 о 19:44 год, тоді як апеляційна скарга подана вперше 06.05.2024 та повторно 07.06.2024, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, водночас наведені відповідачем причини пропуску такого строку не є поважними.
Як установив суд апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 в підсистемі «Електронний суд» 02.02.2024 о 19:44 год. Водночас з апеляційною скаргою на вказане рішення відповідач звернувся 07.06.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку аргументам військової частини НОМЕР_1 про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження був пов'язаний із довгостроковим (у період з 29.01.2024 по 01.05.2024) відрядженням помічника командира з правової роботи - начальника юридичної групи капітана юстиції ОСОБА_2 , відповідальної за представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 в судах, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі причини не є поважними, адже є суто організаційними і не належать до об'єктивних перешкод для звернення до суду.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про незазначення військовою частиною НОМЕР_1 об'єктивних перешкод для своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції.
Скаржник доводить, що в спірних правовідносинах причиною неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк є виконання у період з 29.01.2024 по 01.05.2024 помічником командира з правової роботи - начальником юридичної групи капітаном юстиції ОСОБА_2 бойових (спеціальних) завдань (забезпечення правової підтримки під час проведення військових операцій, включаючи консультації щодо законів війни, прав людини та інших міжнародних норм, підготовці та перевірці угод, пов'язаних із військовими діями, проведення навчання та тренінгів для особового складу з правових аспектів військової діяльності) у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 22.07.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 02.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
28.11.2025 до Суду надійшли матеріали адміністративної справи № 320/12673/23.
ІІІ. Джерела права
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Апеляційна скарга на рішення суду, яке було ухвалено за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас, якщо повне рішення суду не було вручено учаснику справи у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 01.02.2024 у порядку письмового провадження. Його копію було надіслано до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» і доставлено йому 02.02.2024 о 19:44 год, що підтверджується відповідною довідкою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 вважається врученим відповідачеві 03.02.2024, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження мав бути поновлений в порядку частини другої статті 295 КАС України за умови надходження апеляційної скарги до 04.03.2024.
Водночас у цій справі відповідач апеляційну скаргу подав лише 07.06.2024.
Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У цій справі як на підставу поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження військова частина НОМЕР_1 посилалася на участь посадової особи, відповідальної за представництво інтересів військової частини в судах, у відрядженні, пов'язаному з виконанням завдань щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади (суб'єкта владних повноважень), за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу (суб'єкта владних повноважень).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання / місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Суд погоджується із наданою судом апеляційної інстанції оцінкою обставин, на які посилався відповідач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, суд апеляційної інстанції правильно уважав, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, зокрема внаслідок непокладення виконання обов'язків тимчасово відсутньої посадової (службової) особи на іншу особу та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 320/12673/23 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська