22 січня 2026 р.Справа № 440/4322/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
представників сторін: позивача - Ведмідь О.Ф., Остапенка А.І., відповідача - Марченка І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 29.09.25 року по справі № 440/4322/25
за позовом ОСОБА_1
до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - Північно-Східне МУ Держпраці, відповідач, контролюючий орган), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії по проведенню планової перевірки в період із 13-19.03.2025 року, за результатами якої складено вимоги від 14.03.2025 року № ПСН/ОЛ/20/В/263, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/22/В/263, акт перевірки характеристик продукції № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234, рішення від 19.03.2025 року №№ ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15;
- визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 №№ ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15.
В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність проведення відповідачем відносно ФОП ОСОБА_1 планової перевірки характеристик продукції з місцем розміщення : магазин ТОВ «ПКФ» Полтавщина (магазин з охорони праці)» за адресою : м. Полтава, вул. Шевченка, 78, оскільки згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових засобів державного нагляду (контролю).
Крім того, направлення на проведення спірної перевірки було видане та стосувалось місця розміщення продукції : магазин ТОВ «ПКФ» Полтавщина (магазин з охорони праці)», тобто юридичної особи - ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Полтавщина», код ЄДРПОУ 30668509, однак по факту планова перевірка проведена щодо ФОП ОСОБА_1 , що не може вважатись тотожним та відповідно правомірним.
Просив врахувати, що за змістом направлення на проведення перевірки, її проведення доручено начальнику відділу ринкового нагляду ПСМРУ ДС з питань праці Сергієнку О. М., заступнику начальника відділу ринкового нагляду ПСМРУ ДС з питань праці Папузі М. І. та головному державному інспектору відділу ринкового нагляду ПСМРУ ДС з питань праці Овсію М. В., однак безпосередньо під час проведення перевірки начальник відділу ринкового нагляду ПСМРУ ДС з питань праці Сергієнко О. М. взагалі був відсутній, що вказує на неповноважність складу посадових осіб, які проводили таку перевірку.
До того ж, всупереч приписів частини 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V), Північно-Східним МУ Держпраці не було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про проведення спірної перевірки, що має наслідком визнання призначення та проведення такої перевірки незаконним та всіх складених за її наслідками вимог, актів перевірки та рішень.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 по справі №440/4322/25 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Північно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, 119, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовані рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 45420,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі № 440/4322/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішень.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому наявні підстави для скасування судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Наполягав, що відповідачем повністю дотримано вимоги Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI) щодо процедури проведення планової перевірки характеристик нехарчової продукції (засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом, засоби індивідуального захисту рук, засоби індивідуального захисту очей та обличчя, засоби індивідуального захисту органів дихання, одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту органів слуху, засоби захисту ніг та стегон, засоби захисту голови, засоби захисту від падіння з висоти) в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 771 від 21.08.2021 (далі - Технічний регламент № 771), які знаходяться в магазині «Спецодягу» «ТОВ «ПКФ» Полтавщина (магазин з охорони праці)» за адресою: вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава та розповсюджувачем яких є ФОП ОСОБА_1 , а саме: пред'явлено представнику позивача Ведмідь О. Ф. службові посвідчення посадових осіб Міжрегіонального управління з наданням копії направлення на проведення перевірки; ознайомлено представника позивача Ведмідь О. Ф. з актом перевірки і надано один примірник; ознайомлено і надано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що протиправно не враховано судом першої інстанції.
З огляду на те, що приписами Закону № 2735-VI не передбачено ані завчасного повідомлення суб'єкта господарювання про час і місце проведення перевірки, а також надання копії наказу про проведення перевірки, ані обов'язку посадових осіб пред'являти службові посвідчення таким чином, щоб це було зафіксовано на відео, назвавши прізвище та займану посаду, просив відхилити посилання позивача в цій частині.
Звернув увагу, що після ознайомлення та отримання примірника направлення, у представника суб'єкта господарювання гр. ОСОБА_2 запитань чи скарг з приводу складу осіб, яким доручено проведення перевірки та осіб, які фактично здійснювали виїзну частину перевірки - не виникло, подальше твердження позивача про порушення посадовими особами відповідача вимог пункту 6 частини першої статті 17, пункту 4 статті 23-1 Закону № 2735-VI під час здійснення перевірки характеристик продукції, яка перебувала у розпорядженні ФОП ОСОБА_1 , є безпідставним.
Зауважив, що суб'єкт господарювання або його уповноважений представник після отримання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, з поясненнями, запереченнями та іншою інформацією, не звертався, що підтверджує відсутність у діях суб'єкта владних повноважень будь-яких ознак протиправності.
По суті виявлених порушень повідомив, що на маркуванні ЗІЗ «Чоботи литі арт. ПВХ CENTER-S5-М6 з металевим підноском», ТМ «CENTER», виробник ТОВ «ЦЕНТР ПРОМИСЛОВИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ», 46 розміру, які підлягали перевірці, відсутнє маркування датою виробництва, як це зазначено виробником продукції, що унеможливлює встановлення дати її введення у обіг.
Також, під час проведення перевірки характеристик нехарчової продукції у ФОП ОСОБА_1 було встановлено невідповідність продукції «Пояс запобіжний» ТМ «Protect», виробник ПП «Партнер МГК», моделі ПБ - 1, серійний номер 102464, та ЗІЗ «Комбінезон антистатичний», ТМ «REDWING» MADE WITH NFPA 2112 APPROWED FABRIC, розмір S, № SFMG - 1401461 вимогам пункту 39 Технічного регламенту № 771, зокрема, на вимогу органу ринкового нагляду надана декларація, яка складена у довільній формі та в пунктах 3, 4, 8, 9 не містить усього обсягу інформації, яку повинен мати такий документ.
Пояснив, що оскільки у відповідь на письмову вимогу органу ринкового нагляду про надання визначеного Законом переліку документів для належної реалізації повноважень під час здійснення заходів такого нагляду, супровідним листом ФОП ОСОБА_1 надано пакет документів, у тому числі і декларації відповідності, за виключенням однієї продукції, вважав хибним висновок суду першої інстанції про те, що в Акті перевірки не відображено даних, що посадові особи відповідача під час перевірки досліджували питання супроводження продукції деклараціями про відповідність
Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Стверджував, що всупереч вимог частин 1, 2 статті 20, частини 1 статті 24 Закону № 2735-VI, відповідач розпочав планову перевірку характеристик продукції (засобів індивідуального захисту), частина з яких відсутня в Секторальному плані державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженому Держпраці. Так, в Акті перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 зазначена наступна продукція (6 одиниць): 1. «Пояс запобіжний безлямковий»; 2. «Строп канатний»; 3. «Пояс лямковий комбінований»; 4. «Чоботи литі»; 5. «Комбінезон антистатичний»; 6. «Маска панорамна». У свою чергу, в Секторальному плані (п/н 7 «Засоби індивідуального захисту») наявний лише «Строп канатний» («строп-канати»).
Також, ігноруючи вимоги пункту 3 Технічного регламенту № 771, відповідач не взяв до уваги, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 761 та були введені в обіг до набрання чинності Технічним регламентом № 771, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту № 771. При цьому, відповідач не встановив (не встановлював) дату введення в обіг продукції і передчасно та необґрунтовано (з іншими численними порушеннями) прийняв рішення від 19.03.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (в кількості 15 рішень).
Не було дотримано апелянтом і вимог частин 11-14, 17 статті 33 Закону № 2735-VI, так як відповідач не надіслав (не надав) позивачу проекти рішень від 19.03.2025, що є важливою гарантією дотримання прав суб'єкта господарювання.
Додатково зауважив, що заключна частина оскаржуваних рішень від 19.03.2025 не відповідає вимогам частини 1 статті 71 Закону № 2073-IX (не зазначено строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку, строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов, вказівки на винятковий правовий наслідок (у разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта) з посиланням на правові підстави для такого винятку), що дозволяє виснувати про протиправність таких рішень.
Висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог пунктів 14, 39 Технічного регламенту № 771 взагалі не конкретизований (не зазначено в чому саме структура декларації не відповідає встановленим вимогам, опис нібито вчиненого порушення є поверхневим).
Серед іншого зауважила, що розповсюджувачі не зобов'язані контролювати дотримання виробниками, імпортерами та призначеними органами з оцінки відповідності вимог пунктів 14, 39, 42-46, 48, а також пункту 10 Додатку ІІ Технічного регламенту № 771, а тому у позивача не було і немає підстав вважати, що спірна продукція не відповідає суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я та становить ризик для користувачів.
Відповідач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 15.12.2025, в яких проінформував, що над позначенням розміру засобу індивідуального захисту «Чоботи литі арт.ПВХ CENTER-S5-M6 з металевим підноском» торгової марки «CENTER», виробник ТОВ «Центр промислових засобів індивідуального захисту», 46 розміру, відсутнє маркування датою виробництва, як зазначено виробником у інструкції з експлуатації. При цьому, надана ФОП ОСОБА_1 . Декларація про відповідність засобу індивідуального захисту (поясів запобіжних) вимогам Технічного регламенту від 16.10.2019 (додаток 6) складена у довільній формі та не містить усього обсягу інформації, яку повинна містити. Зокрема, відсутній номер декларації та інформація, яка повинна міститися в пунктах 3, 4, 8, 9, передбачених у додатку IX до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту.
Зазначив, що до ЗІЗ «Комбінезон антистатичний» торгової марки «REDWING «MADE WITH NFPA 2112 APPROVED FABRIC, РОЗМІР S» номер SFMG-1401461, взагалі не додано декларацію відповідності вимогам Технічного регламенту № 771.
Також, наголосив на недотриманні позивачем процедури оцінки відповідності щодо ЗІЗ ІІІ категорії ризиків «Пояс запобіжний безлямковий» торгової марки «PROTECT», виробник ПП «Партнер МГК» моделі ПБ - 1, серійний номер 102464, а саме, не проведено одну з процедур за модулем С2 або D, що вбачається з наданих ФОП ОСОБА_1 копій документів стосовно поясу запобіжного безлямкового.
У поясненнях від 14.01.2026 відповідач звернув увагу, що правова позиція Міжрегіонального управління знаходить відображення також у постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/10502/24 від 30.12.2025 та рішенні Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/14872/25 від 07.01.2026.
Представник відповідача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представники позивача в судових засіданнях підтримали правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець з 12.08.2009 року згідно із номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 2 588 000 0000 023449; підприємницьку діяльність здійснює за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 78, магазин "Спецодяг".
У період з 14.03.2025 по 19.03.2025 посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці: Сергієнком Олексієм Миколайовичем - начальником відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Папугою Миколою Івановичем - заступником начальника відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Овсієм Максимом Володимировичем - головним державним інспектором відділу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.03.2025 року № 168/ПНС-ЗК, направлення на проведення перевірки від 13.03.2025 року № ПНС/1/4162-25, проведено перевірку магазину "Спецодяг" за адресою: вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234.
За результатами здійснення планової перевірки характеристик продукції зафіксовані порушення пунктів 13, 14, 22, 30, 39, 42- 46, 48 Технічного регламенту № 771, а також пункту 10 Додатку ІІ, Додаток ІХ до Технічного регламенту № 771, а саме:
1. ЗІЗ "Пояс запобіжний безлямковий" ТМ "PROTECT" виробник ПП "Партнер МГК", моделі ПБ 1, серійний номер 102464 (1-4 пункти акта перевірки): виробником не зазначено своє найменування та контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання виробником вимог, визначених в пункті 13 Технічного регламенту № 771 (пункти 13, 30 Технічного регламенту № 771); надано інструкцію та інформацію виробника, в якій відсутнє посилання на Технічний регламент засобів індивідуального захисту, відсутнє найменування, адреса та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності або органів, що беруть участь в оцінці відповідності, не вказано Інтернет - адресу, за якою можливо отримати доступ до декларації про відповідність (пункт 10 Додатку ІІ до Технічного регламенту №771); декларація відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту складена з порушенням структури, встановленої у додатку ІХ до Технічного регламенту № 771 (пункт 39 Технічного регламенту № 771; додаток ІХ до Технічного регламенту № 771); не дотримана процедура оцінки відповідності щодо ЗІЗ ІІІ категорії ризиків продукції, а саме не проведена одна з процедур за модулем С2 або D (пункт 48 Технічного регламенту № 771).
2. ЗІЗ "Строп канатний" виробник ТОВ "Завод металовиробів "Вертикаль", модель 1СК1, заводський номер 020103 (5-6 пункти акта перевірки): виробником не зазначено свою контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання виробником вимог, визначених в пункті 13 Технічного регламенту № 771 (пункти 13, 30 Технічного регламенту № 771); надано інструкцію та інформацію виробника, в якій відсутнє посилання на Технічний регламент засобів індивідуального захисту, відсутнє найменування, адреса та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності або органів, що беруть участь в оцінці відповідності, не вказано Інтернет - адресу, за якою можливо отримати доступ до декларації про відповідність (пункт 10 Додатку ІІ до Технічного регламенту № 771).
3. ЗІЗ "Пояс лямковий комбінований, спорядження для всього тіла, для утримування і обмежування" ТМ "UAS", виробник ТОВ "ЮАСАФЕТІ", модель ЗПЛ-К, номер 000565 (7-9 пункти акта перевірки): поряд зі знаком відповідності Технічному регламенту № 771 не зазначено ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності, що був залучений до процедури, визначеної у додатках V i VI (модуль C2 і D) до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (пункт 45 Технічного регламенту № 771); виробником не зазначено свою контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання виробником вимог, визначених в пункті 13 Технічного регламенту № 771 (пункти 13, 30 Технічного регламенту № 771); надано інструкцію та інформацію виробника, в якій відсутнє посилання на Технічний регламент засобів індивідуального захисту, відсутнє найменування, адреса та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності або органів, що беруть участь в оцінці відповідності, не вказано Інтернет - адресу, за якою можливо отримати доступ до декларації про відповідність (пункт 10 Додатку ІІ до Технічного регламенту № 771).
4. ЗІЗ "Чоботи литі арт. ПВХ CENTER-S5-M6 металевим підноском" ТМ "CENTER", виробник ТОВ "ЦЕНТР ПРОМИСЛОВИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ", 46 розміру (10-11 пункти акта перевірки): виробником не зазначено свою контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання виробником вимог, визначених в пункті 13 Технічного регламенту № 771 (пункти 13, 30 Технічного регламенту № 771); надано інструкцію та інформацію виробника, в якій відсутнє посилання на Технічний регламент засобів індивідуального захисту, відсутнє найменування, адреса та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності або органів, що беруть участь в оцінці відповідності, не вказано Інтернет - адресу, за якою можливо отримати доступ до декларації про відповідність (пункт 10 Додатку ІІ до Технічного регламенту № 771).
5. ЗІЗ "Комбінезон антистатичний" ТМ "REDWING", "MADE WITH NFPA 2112 APPROVED FABRIC, РОЗМІР S", № SFMG-1401461 (12-16 пункти акта перевірки): на продукції чи її пакуванні не нанесено маркування знаком відповідності Технічному регламенту так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним (пункти 42-46 Технічного регламенту № 771); - виробником не зазначено свою контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання виробником вимог, визначених в пункті 13 Технічного регламенту № 771 (пункти 13, 30 Технічного регламенту № 771); надано інструкцію та інформацію виробника, в якій відсутнє посилання на Технічний регламент засобів індивідуального захисту, відсутнє найменування, адреса та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності або органів, що беруть участь в оцінці відповідності, не вказано Інтернет - адресу, за якою можливо отримати доступ до декларації про відповідність (пункт 10 Додатку ІІ до Технічного регламенту № 771); відсутня експертиза типового зразка (модуль В) (пункт 48 Технічного регламенту № 771); не додано декларацію відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, що повинна мати структуру, визначену в додатку ІХ до цього Технічного регламенту, і містити відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, встановлених у додатках IV, VII та VIII до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (пункти 14, 39 Технічного регламенту № 771).
6. ЗІЗ "Маска панорамна" моделі ST-S100, імпортер ТОВ "МІКРОФІЛЬТР" (17-18 пункти акта перевірки): - на продукції чи її пакуванні не нанесено маркування знаком відповідності Технічному регламенту так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним (пункти 42-46 Технічного регламенту № 771); імпортером не зазначено своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торгівельну марку, контактну поштову адресу. Розповсюджувачем не виконано обов'язки перед наданням продукції на ринку України, які передбачають перевірку виконання імпортером вимог, визначених в пункті 22 Технічного регламенту № 771 (пункти 22, 30 Технічного регламенту № 771).
На підставі акту перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 Північно - Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо проведення перевірки та рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року та оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки посадовими особами відповідача під час проведення перевірки допущені істотні порушення процедури її проведення, а акт перевірки містить необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 771, що вказує на його дефектність, а тому він не може служити законною підставою для винесення спірних рішень.
Судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення планової перевірки позивача, оскільки на час виникнення спірних правовідносин відповідач мав відповідні повноваження.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, врахувавши принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі із 32000 грн до 15000,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Наказом Державної служби України з питань праці № 173 від 23 вересня 2022 року затверджено Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (надалі - Положення № 173).
Згідно із підпунктами 22 та 23 пункту 4 Положення № 173 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює нагляд (контроль) на ринку за об'єктами технічних регламентів та бере участь у підготовці пропозицій щодо правил і процедури ринкового нагляду за об'єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері.
Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці здійснює діяльність у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції на час виникнення спірних правовідносин відповідно до вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану".
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2023 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" будо припинено проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", крім здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо:
побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2294), і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2678);
низьковольтного електричного обладнання в частині його відповідності вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526);
обладнання в частині його відповідності вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 72);
машин та устаткування в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344).
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1511 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.01.2025, внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» зміни, а саме:
1. Назву постанови викладено в такій редакції:
“Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».
2. Пункт 5 виключено.
3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2025 року.
Таким чином, з 01.01.2025 відновлено проведення державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану у тому числі, щодо відповідності приладів та устаткування вимогам Технічних регламентів, що спростовує доводи позивача про зворотне.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом № 2735-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
Положеннями частини 1 статті 15 Закону № 2735-VI передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:
а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
За приписами частин 1 - 3, 5, 11 статті 20 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Ступені ризику видів продукції та критерії, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
Секторальні плани ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.
Органи ринкового нагляду щорічно готують звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік та не пізніше 1 квітня оприлюднюють їх шляхом опублікування у друкованому медіа відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності - у друкованому медіа, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Як вказано у частині 4 статті 23 Закону № 2735-VI, предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
На виконання вимог частини 5 статті 23 Закону № 2735-VI, перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Частиною 7 статті 23 Закону № 2735-VI визначено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Положеннями статті 23-1 Закону № 2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються:
а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку;
б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
ґ) підстави для проведення перевірки;
д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону;
є) дата початку та дата закінчення перевірки;
ж) тип перевірки (планова або позапланова);
з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості:
а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід;
б) дату та номер складання акта;
в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції;
ґ) тип перевірки (планова або позапланова);
д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Положеннями частин першої та третьої статті 29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
В силу частини 4 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону № 2735-VI, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:
1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);
2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);
3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
На виконання вимог частини 5 статті 30 Закону № 2735-VI тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
Отже, тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується у разі прийняття рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами одночасно з прийняттям такого рішення на строк дії відповідного обмеження.
При цьому, суб'єкт господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, за свій рахунок приводить продукцію у відповідність встановленим вимогам.
З цією метою суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання співпрацюють між собою.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Згідно з частинами 11-14 статті 33 Закону № 2735-VI до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.
До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.
Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.
Аналіз вищевикладених норм права дозволяє дійти висновку про те, що відповідач, як орган Держпраці, у межах сфери своєї відповідальності, відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам характеристики продукції, проводить планові або позапланові перевірки характеристик продукції певного виду (типу), категорії та/або групи на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.
Частиною другою статті 34 Закону № 2735-VI передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону № 2735-VI у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону № 2735-VI).
Колегією суддів встановлено, що керуючись частиною 5 статті 23 та частиною 1 статті 23-1 Закону № 2735-VI, з метою виконання Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженого головою Державної служби України з питань праці 29.11.2024, відповідно до наказу № 168/ПНС-ЗК від 12.03.2025 та направлення на проведення перевірки № ПНС/1/4162-25 від 13.03.2025 Північно-Східним МУ Держпраці проведено планову перевірку характеристик нехарчової продукції : засобів індивідуального захисту від ураження електричним струмом, захисту рук, очей та обличчя, органів дихання, одягу спеціального захисного, органів слуху, ніг та стегон, засобів захисту від падіння з висоти, в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту № 771, що розповсюджуються у магазині ТОВ «ПКФ Полтавщина» (магазин з охорони праці») за адресою : вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава.
Разом з цим, як вбачається зі змісту пункту 7 Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженого головою Держпраці Дегнерою І.А 29.11.2024, із усіх засобів індивідуального захисту, які перевірялись відповідачем у ФОП ОСОБА_1 , Секторальним планом було охоплено лише такий вид (тип), категорія та/або група продукції, як «Строп канатний» («строп-канати»).
На переконання колегії суддів, відсутність у Секторальному плані державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженому головою Держпраці Дегнерою І.А 29.11.2024, найменувань засобів індивідуального захисту «Пояс запобіжний безлямковий», «Пояс лямковий комбінований», «Чоботи литі», «Комбінезон антистатичний», «Маска панорамна» виключає можливість проведення перевірки таких видів (типів) та/або групи продукції на відповідність їх Технічним регламентам та має наслідком порушення відповідачем при проведенні перевірки положень статті 20 Закону № 2735-VI, оскільки ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду.
Крім того, у суді апеляційної інстанції знайшло своє підтвердження посилання позивача на недотримання відповідачем положень частин 11-14 статті 33 Закону № 2735-VI, оскільки відповідачем не було надано позивачу можливості надати свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проектів спірних рішень.
Відповідач не обґрунтував в спірних рішеннях необхідність термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.
Разом з цим, вимогою про надання документів від 14.03.2025 відповідач зобов'язав позивача надати документи та матеріали (або їх завірені належним чином копії), необхідні для здійснення заходу державного нагляду щодо продукції :
- пояс запобіжний ПБ-1, серійний номер 102464;
- строп канатний, заводський номер 020103;
- пояс лямковий комбінований, модель 3ПЛ-К, № 000565;
- чоботи ПВХ-С5-М6, 46 розміру;
- комбінезон антистатичний, ТМ «RED WING», № SFMG 1401461$
- маска панорамна з фільтром, моделі ST-S100, 2024 року випуску.
Крім того, необхідно було надати, зокрема:
- декларацію про відповідність якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватись такою декларацією;
- інструкцію з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування;
- документи, що дають змогу відстеження відповідної продукції та її подальший осіб (договори, товарно-супровідна документація тощо);
- висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності;
- документи щодо всього обсягу продукції, що перевіряється, та перебуває у розпорядженні суб'єкта господарювання на період проведення перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що на запит відповідача, ФОП ОСОБА_1 листом від 17.03.2025 № 1 надано наступні документи:
- для Пояса запобіжного ПБ-1, серійний номер 102464 : Керівництво з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання; Сертифікат експертизи типу № UA.Промбезпека. 2.227:2019; Додаток до сертифікату експертизи типу № UA.Промбезпека. 2.227:2019; Сертифікат експертизи типу № UA.Промбезпека. 2.197:2018; Додаток до сертифікату експертизи типу № UA.Промбезпека.2.197:2018; Декларація про відповідність № б/н від 22.09.2018р; Декларація про відповідність № б/н від 16.10.2019р; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.03.2019 № 602-123-1/5643.
- для Стропа канатного, зав. номер 020103: Керівництво з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання; Сертифікат експертизи зразка UA ТR.016.0016-22; Додаток 1 до Сертифікату експертизи зразка № UA. TR.016.0016-22; Додаток 2 до Сертифікату експертизи зразка № UA. TR.016.0016-22; Висновок державної санітарної епідеміологічної експертизи від 03.04.2019 № 602-123-20-1/7098; Додаток до Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 03.04.2019 № 602-123-20-1/7098; Декларація про відповідність № 2/2025.
- для Пояса лямкового комбінованого, модель ЗПЛК № 000565: Керівництво з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання; Сертифікат експертизи типу № 008545; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.06.2021 № 12.2-18-1/10493; Декларація про відповідність № 008543; Сертифікат про експертизу зразка № UA.TR.131.B.1774-24 від 29.05.2024р; Декларація про відповідність UA.131.D.2961-24 від 29.05.2024р.
- для Чобіт ПBX-SS-M6 CENTER: Керівництво (інструкція) з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання; Сертифікат про експертизу зразка № UA.ST.087.0084-22; Декларація про відповідність № UA.ST.087.00148-22; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08/11/2019 № 12.2-18-1/24602.
- для Комбінезона антистатичного: Інструкція з експлуатації захисного одягу; Сертифікат про експертизу зразка № UA.023.В.00076-22; Додаток до Сертифіката про експертизу зразка № UA.023.B.00076-22; Декларація про відповідність № 001255;
- для Маски панорамної з фільтром, модель ST-100: Керівництво (інструкція) з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання на маску; Сертифікат про експертизу зразка № UA.TR.131.B.0647-22; Декларація про відповідність № UA.131.D.0917-22; № 602-123-20-1/23755; Керівництво (інструкція) зі збереження, очищення, обслуговування, транспортування та зберігання на Фільтр комбінований; Сертифікат про експертизу зразка № EUATR:131.B.0798-22; ;2131.121724-22.
За висновком Акту перевірки, зафіксовані порушення позивачем пунктів 13, 14, 22, 30, 39, 42- 46, 48 Технічного регламенту № 771, а також пункту 10 Додатку ІІ, Додаток ІХ до Технічного регламенту № 771.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771 затверджено Технічний регламент засобів індивідуального захисту.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771 установлено, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), та були введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.
Відтак, колегія суддів констатує, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 761 та були введені в обіг до набрання чинності Технічним регламентом № 771 (30.08.2021), не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту № 771.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, встановлення дати введення в обіг перевіряємої продукції є суттєвою обставиною, яка впливає на висновки щодо можливості заборони або обмеження реалізації засобів індивідуального захисту з підстав невідповідності Технічному регламенту № 771.
Дослідивши Акт перевірки, колегією суддів встановлено, що останній не містить відомостей про дати введення в обіг поясу запобіжного ПБ-1, серійний номер 102464, стропу канатного, заводський номер 020103, поясу лямкового комбінованого, моделі 3ПЛ-К, № 000565, чоботів ПВХ-С5-М6, 46 розміру, комбінезону антистатичного, ТМ «RED WING», № SFMG 1401461$, маски панорамної з фільтром, моделі ST-S100, 2024 року випуску.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 15.01.2026, на запитання колегії суддів з приводу дат введення в обіг товарів, що перевірялись, не зміг надати відповідь на поставлене питання.
Таким чином, за відсутності у суду відомостей щодо дат введення в обіг товарів, що перевірялись, автоматичне поширення відповідачем на них вимог Технічного регламенту № 771 не може вважатись обґрунтованим.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, згідно з видатковою накладною № 1193 від 28.09.2021 позивачем цією ж датою придбано "Чоботи ПВХ CENTER S5 (розмір 46)" (в кількості 3-х пар) у ТОВ "ПКФ "Полтавщина", яке не є виробником цієї продукції та придбало її у ТОВ "ПРОМЗІЗ-СПЕЦОДЯГ" за видатковою накладною № 751 від 28.09.2021 року. Останнє так само не є виробником цієї продукції це розповсюджувач, який придбав цю продукцію у іншого розповсюджувача або виробника. Виробником цієї продукції є ТОВ "Центр промислових засобів індивідуального захисту". У фототаблиці до акту перевірки можна побачити дату виготовлення цієї продукції (нанесене заводським способом на підошву чобіт коло з циферблатом, де "20" - це рік, а позначена стрілкою цифра "11" на циферблаті місяць виготовлення) листопад 2020 року. Отже, дана продукція була виготовлена та введена в обіг до 30.08.2021 року (до набрання чинності Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 771).
Разом з цим, на відповідність Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою КМУ від 27.08.2008 р. № 761, відповідач цю продукцію в спірному акті та рішеннях не оцінював, що підтверджено і його представником під час апеляційного перегляду справи.
Відтак, враховуючи, що такий товар введений у обіг до набрання чинності Технічним регламентом № 771 (30.08.2021), він не може бути заборонений або обмежений з причин невідповідності вимогам Технічного регламенту № 771.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 13, 22, 30 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (а) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 13, 30); (b) "Строп канатний" (п. 13, 30); (c) "Пояс лямковий комбінований" (п. 13, 30); (d) "Чоботи литі" (п. 13, 30); (e) "Комбінезон антистатичний" (п. 13, 30); (f) "Маска панорамна" (п. 22, 30) колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 Технічного регламенту № 771, виробники зобов'язані зазначати на 313 своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу, або у разі, коли це неможливо, розмістити таку інформацію на його пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ. Адреса повинна вказувати єдине місце, за яким можна звернутися до виробника.
У розумінні пункту 22 Технічного регламенту № 771, на ЗІЗ імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку, контактну поштову адресу на 313, у разі коли це неможливо, розміщують цю інформацію на його пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ. Контактні дані зазначаються державною мовою, а в разі їх складення іншою мовою - перекладаються державною мовою.
Згідно із пунктом 30 Технічного регламенту № 771, перед наданням 313 на ринку України розповсюджувачі перевіряють наявність на ЗІЗ знака відповідності, необхідних документів, інструкцій та інформації, визначених пунктом 9 додатку до II цього Технічного регламенту, що складені державною мовою, а в разі їх складення іншою мовою перекладаються державною мовою, та виконання виробниками та імпортерами вимог, визначених в пунктах 12, 13 та 22 цього Технічного регламенту.
Відповідач стверджує, оскільки виробник (імпортер) не розмістив на ЗІЗ своє найменування та/або контактну поштову адресу, а позивач не перевірив виконання виробником (імпортером) цих вимог, ФОП ОСОБА_1 , як розповсюджувачем порушено вимоги Технічного регламенту № 771.
Водночас, відповідач не взяв до уваги, що у разі, коли це неможливо, виробник (імпортер) розміщує таку інформацію на пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ, як про це і зазначено в пунктах 13, 22 Технічного регламенту № 771.
При цьому, вочевидь, що саме виробнику (імпортеру) належить право визначати можливість чи неможливість розміщення такої інформації безпосередньо на ЗІЗ.
Дослідивши акт перевірки, колегією суддів встановлено, що останній не містить відомостей про те, що Північно-Східним МУ Держпраці досліджувалось пакування або супровідні документи "Поясу запобіжний безлямковий", "Стропу канатного", "Поясу лямкового комбінованого", "Комбінезону антистатичного" та "Маски панорамної" на предмет наявності контактних даних виробника.
У свою чергу, із долученої позивачем до матеріалів справи супровідної документації (видаткових накладних) вбачається, що така містить відповідну інформацію, зокрема, найменування постачальника, мобільні контакти, адресу, банківський рахунок, код ЄДРПОУ, що спростовує висновки про порушенням позивачем вказаних вимог Технічного регламенту № 771. Однак, відповідачем взагалі не надавалась оцінка таким документам, про що свідчить зміст Акту перевірки.
З приводу встановлення відповідачем порушень вимог пунктів 14, 39 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 39); (b) "Комбінезон антистатичний" (п. 14, 39) слід зауважити, що відповідачем не зазначається у чому саме структура декларації про відповідність не відповідає вимогам Технічного регламенту № 771, тобто, опис порушення є поверхневим і неконкретизованим.
Водночас, пунктом 14 Технічного регламенту № 771 передбачено, що виробник разом із ЗІЗ надає декларацію про відповідність або вносить до інструкцій та інформації, визначеної у пункті 10 додатку II до цього Технічного регламенту, інформацію про адресу мережі Інтернет, за якою можна отримати доступ до декларації відповідності технічному регламенту.
Згідно з пунктом 39 Технічного регламенту № 771 Декларація про відповідність повинна мати структуру, встановлену в додатку ІХ до цього Технічного регламенту, і містити відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, встановлених у додатках IV, V, VI, VII та VIII до цього Технічного регламенту, і її постійно оновлюють. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою - перекладається державною мовою.
Додатком ІХ до Технічного регламенту № 771 затверджено примірну форму Декларації про відповідність, яка повинна містити такі відомості, як :
- ЗІЗ;
- найменування та адресу виробника та, за необхідності, його уповноваженого представника;
- гарантію, що декларація про відповідність видана під виключну відповідальність виробника;
- об'єкт декларації;
- відомості про відповідність об'єкту декларації відповідним вимогам;
- посилання на відповідні використані національні стандарти, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам, зокрема дату стандарту, або посилання на інші специфікації, включно з датою специфікації, по відношенню до якої заявлена відповідність;
- призначений орган з оцінки відповідності, що здійснив експертизу зразка та видав сертифікат про експертизу зразка;
- процедура оцінки відповідності, якій підлягає ЗІЗ або відповідність зразку на основі забезпечення якості виробничого процесу;
- додаткова інформація;
- підписи, посада, ПІП.
Дослідивши наявні в матеріалах справи Декларації про відповідність відносно "Поясу запобіжного безлямкового" та "Комбінезону антистатичний" колегією суддів встановлено, що такі документи містять всі вище перелічені дані, скріплені підписами та круглими печатками уповноважених осіб.
У свою чергу, представник відповідача у судових засіданнях не зміг пояснити, у тому саме полягало порушення встановленої структури. Відтак, не зрозумілим є, у тому саме структура таких документів не відповідає вимогам Додатку ІХ до Технічного регламенту № 771.
Неконкретизованість опису порушення призводить до невмотивованості таких доводів, оскільки не дає змогу встановити, у чому саме полягає невідповідність наданих ФОП ОСОБА_1 . Декларацій встановленим вимогам.
Надаючи оцінку доводам про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 42-46, 48 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 48); (b) "Пояс лямковий комбінований" (п. 45); (c) "Комбінезон антистатичний" (п. 42-46, 48); (d) "Маска панорамна" (п. 42-46), колегія суддів враховує таке.
Відповідно до пунктів 42-46, 48 Технічного регламенту № 771, знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування визначеним знаком, установленими законом.
Знак відповідності технічному регламенту наносять на ЗІЗ так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. Якщо таке нанесення є неможливим чи невиправданим з огляду на характеристики ЗІЗ, знак відповідності наносять на паковання таких ЗІЗ та на супровідні документи.
Знак відповідності технічному регламенту наносять до введення ЗІЗ в обіг.
На ЗІЗ категорії ІІІ поряд із знаком відповідності технічному регламенту зазначають ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності, що був залучений до процедури, визначеної у додатках V і VI (модулі C2 і D) до цього Технічного регламенту. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган) наноситься ним самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником (модулі C2 1 D та їх додатки).
До знака відповідності технічному регламенту та, у разі можливості, ідентифікаційного номера призначеного органу можна додавати піктограму або інше маркування, який вказує на ризик, для захисту від якого ЗІЗ призначений.
В пункті 48 Технічного регламенту № 771 визначені процедури оцінки відповідності, якими потрібно керуватися щодо кожної категорії ризиків.
Так, процедури оцінки відповідності, якими потрібно керуватися щодо кожної категорії ризиків, наведені в додатках IV - VIII до цього Технічного регламенту:
Категорія І: внутрішній контроль виробництва (модуль А);
Категорія II: експертиза типового зразка (модуль В), після якої проводять експертизу на відповідність типовому зразку на основі внутрішнього контролю виробництва (модуль С);
Категорія III: експертиза типового зразка (модуль В), та як одна з таких процедур: експертиза на відповідність типовому зразку на основі внутрішнього контролю виробництва з перевіркою продукції під наглядом через певні інтервали часу (модуль С2); експертиза на відповідність типовому зразку на основі забезпечення якості процесу виробництва (модуль D). Як виняток, щодо ЗІЗ, які виробляються як єдина одиниця щоб підходити окремим користувачам і за класифікацією належать до категорії III, може застосовуватися процедура, визначена абзацом 4 пункту 48 та модулем В та С щодо експертизи типового зразка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1184 "Про затвердження форми, опису знаку відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (далі - Постанова № 1184) затверджено форму знаку відповідності технічним регламентам, опис знаку відповідності технічним регламентам, правила та умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 1184, знак відповідності технічним регламентам (далі- знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.
За висновками Акту перевірки, порушення вимог пункту 48 Технічного регламенту № 771 відносно продукції "Пояс запобіжний безлямковий" полягає у не проведенні однієї з процедур за модулем С2 або D; відносно продукції "Комбінезон антистатичний" порушення вимог пункту 48 Технічного регламенту № 771 полягає у тому, що відсутня експертиза типового зразка (модуль В); відносно продукції "Пояс лямковий комбінований" встановлено порушення вимог пункту 45 Технічного регламенту № 771, яке полягає у тому, що поряд зі знаком відповідності технічному регламенту не зазначено ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності.
Разом з цим, як доречно виснував суд першої інстанції, відповідачем не конкретизовано, у який спосіб та за результатами дослідження яких документів відповідач дійшов до такого висновку. В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до виробника цієї продукції щодо подання ним органу ринкового нагляду відповідної інформації та/або документів (щодо модулів С2, В або D). У свою чергу, питання можливості та виправданості нанесення цього номера безпосередньо на ЗІЗ належить до сфери компетенції виробника та призначеного органу з оцінки відповідності.
Крім того, з долученої до акту перевірки фото-таблиці вбачається, що "Пояс запобіжний безлямковий" містить знак відповідності технічним регламентам у формі незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.
У супровідних документах до продукції "Пояс лямковий комбінований" (сертифікат експертизи типу (модуль В)) є ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності - UA.TR.087 (ПП "Еталон").
Щодо відсутності на продукції "Комбінезон антистатичний" та "Маска панорамна" чи його пакуваннях маркування знаком відповідності технічному регламенту так, щоб він був видимим, розбірливим, незмивним, колегія суддів враховує, що згідно з наданими позивачем поясненнями, посадові особи відповідача під час перевірки не досліджували пакування комбінезона та маски (огляд здійснювався виключно не запакованих демонстраційних зразків, представлених в магазині, без вимоги надання упаковки).
Вказані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається поверхневий огляд спеціалістами відповідача представлених на вітрині товарів. Докази, які б спростовували вказані обставини, суду не надані.
Таким чином, доводи апелянта про порушення позивачем вимог пунктів 42-46, 48 Технічного регламенту № 771 є недоведеними.
Також, відповідачем встановлені порушення вимог пункту 10 Додатку ІІ Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий"; (b) "Строп канатний"; (c) "Пояс лямковий комбінований"; (d) "Чоботи литі"; (e) "Комбінезон антистатичний".
Положеннями пункту 10 Додатку ІІ Технічного регламенту № 771 встановлено вимоги до інструкції та інформації виробника.
При цьому, визначено, що інформація про цей Технічний регламент, призначений орган (органи), використання національного стандарту, що є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту, адресу мережі Інтернет для доступу до декларації про відповідність не потрібно включати до інструкцій, що надаються виробником, якщо декларація про відповідність наведена в додатку І до цього Технічного регламенту, супроводжує ЗІЗ.
В матеріалах справи містяться копії декларацій про відповідність вказаної продукції, які згідно пояснень представника позивача супроводжували ЗІЗ.
Акт перевірки не містить відомостей про те, що посадові особи відповідача під час перевірки досліджували питання супроводження продукції деклараціями про відповідність.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки містить необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 771, що вказує на його дефектність, відповідно, він не може служити законною підставою для винесення спірних рішень.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15 прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законодавством України, та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача.
Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано зокрема, копії : договору про надання правничої допомоги від 26.03.2025, платіжну інструкцію, акт приймання-передачі юридичних послуг від 26.03.2025, детальний опис послуг професійної правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2025.
Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Романа Литовченка» укладено договір про надання правничої допомоги від 26.03.2025, відповідно до пункту 1 якого, клієнт доручає та зобов'язується оплатити надання правової допомоги і фактичні витрати, необхідні для виконання договору, а виконавець приймає на себе доручення надати правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, згідно з діючим законодавством України в інтересах клієнта.
Згідно із пунктом 2 договору про надання правничої допомоги від 26.03.2025 виконавець зобов'язується:
Скласти позовну заяву, інші, за необхідності, поточні процесуальні документи, пов'язані з розглядом справи, здійснювати представництво інтересів клієнта під час розгляду Полтавським окружним адміністративним судом адміністративної справи за позовом про визнання протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці по проведенню планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , визнати протиправними та скасувати винесені 19.03.2025 заступником начальника Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Голубом Є.В. рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
У пункті 5 договору про надання правничої допомоги від 26.03.2025 сторони узгодили, що розмір адвокатського гонорару складає 32000 грн.
За змістом детального опису послуг професійної правничої допомоги за договором про надання професійної допомоги від 26.03.2025 адвокатом надано такі послуги:
- підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій (8 год) - 7000 грн;
- складання, оформлення і подання позовної заяви (10 год) - 12000 грн;
- представництво інтересів позивача в Полтавському окружному адміністративному суді - 13000 грн.
Всього : 32000 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.
Колегія суддів враховує, що жодних доводів щодо неспівмірності стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу (15000 грн) відповідачем не наведено.
Так, апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо розміру стягнутих судом витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву та взято участь у судових засіданнях у Полтавському окружному адміністративному суді.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення з відповідача (15000,00 грн).
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 по справі № 440/4322/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко