Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова
22 січня 2026 р. Справа № 440/9561/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.09.25 по справі № 440/9561/25
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"
про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
10 липня 2025 року позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства " Полтавський турбомеханічний завод " в якій просив суд:
- стягнути податковий борг Приватного акціонерного товариства "ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00110792) з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків в сумі 1623599,57 грн (один мільйон шістсот двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 57 копійок) з них:
- в сумі 1317691,57 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) розрахунковий рахунок UA528999980313060029000016001, Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 14060100;
- в сумі 305908,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на розрахунковий рахунок UA988999980313000106000016719, Казначейство України (ЕП), отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100;
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що Приватним акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод " станом на дату звернення до суду податкові повідомлення-рішення та податкова вимога форми «Ю» від 31.05.2024 № 0007185-1305-1631 не оскаржувались та податковий борг заявлений до стягнення по даній справі протиправно не сплачений у загальному розмірі 1623599,57 грн, що підтверджено витягами з інтегрованої картки платника податків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задоволено.
Стягнути податковий борг з Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00110792) з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків в сумі 1623599,57 грн (один мільйон шістсот двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 57 копійок) з них:
в сумі 1317691,57 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на розрахунковий рахунок UА528999980313060029000016001, Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 14060100;
в сумі 305908,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на розрахунковий рахунок UA988999980313000106000016719, Казначейство України (ЕА), отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ППР підприємство не отримувало. Дану обставину підтверджує вищезазначене рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу № 0690048825156, в якому в графі »Розписка в одержанні» не поставлено підпис та зазначено прізвище яке неможливо прочитати.
Тобто, кому саме вручено дане ППР незрозуміло, та підпис про отримання відсутній. Відсутність вручення ППР підтверджується і нижченаведеною нормативно-правовою базою.
Згідно абз.1 п.78 постанови КМУ № 270 від 5 березня 2009 р. »Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» (далі-Правила): “Поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень».
Відповідно до п.97 постанови КМУ № 270 від 5 березня 2009 р. »Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» (далі-Правила): “Адресат (одержувач), який внаслідок фізичних вад не може розписатися про одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, має право з відома працівника поштового зв'язку скористатися допомогою іншої особи. У такому разі в порядку, визначеному оператором поштового зв'язку, зазначаються дані пред'явлених документів, що посвідчують особу адресата (одержувача), та особу, яка розписалася за одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом».
Більше того, загальнодоступна база »Трекінг відправлень/Укрпошта» повідомляє, що дані про відправлення № 0690048825156 відсутні, що також підтверджує відсутність направлення та вручення ППР.
Щодо ППР від 12.07.2024 № 00102870405, від 12.08.2024 № 00115200405, від 08.05.2024 № 00064872302 ситуація аналогічна, в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600952793869, № 0600941927588, № 0600918321338 так само не поставлено підпис та зазначено прізвище яке неможливо прочитати.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом місцезнаходженням Відповідача є: 36029, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6, тобто, актуальна адреса, на яку направлялися контролюючим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога. Крім того, в Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" є можливість відслідковувати стан його розрахунків з бюджетами та цільовими фондами (в тому числі щодо розміру податкового боргу та періодів його виникнення) шляхом перегляду в режимі реального часу даних інтегрованих карток платника податків в «Електронному кабінеті платника», який розміщений на офіційному сайті ДПС України (п. 421 .2 ст. 421 ПК України). В силу п. 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Представник позивача наголошує, що викладене ППР вручено відповідачу у відповідності до вимог законодавства.
На переконання представника позивача рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі № 440/9561/25 винесено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Полтавській області, ДПІ у м. Полтава та є платником податків.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 13.03.2023 № 2252/16-31-07-01-02/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 форми "Н" області № 00064950701 (з врахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі 440/4775/23), яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 17859,53 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис.
Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 13.06.2024 N? 8255/16-31-04-05-03/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 форми «Н» № 00102870405, яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції у розмірі 1289486,29 грн за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис.
Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 29.07.2024 № 10011/16-31-04-05-03/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 форми «Ш» № 00115200405, яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції у розмірі 10345,75 грн за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис.
Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 19.04.2024 № 5225/16-31-23-06/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 08.05.2025 форми "ПС" №00064872302, яким до «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 305908,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Дане податкове повідомлення-рішення направлене Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис.
Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, на в судовому порядку податкові повідомлення-рішення та податкова вимога форми «Ю» від 31.05.2024 № 0007185-1305-1631, отже позовні вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.18. статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу.
Стягненню несплачених у зазначені вище строки грошових зобов'язань передує певна процедура, визначена Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Приписами п. 59.5 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Зміст вказаних правових норм свідчить, що законодавець встановлює певні процедури, яких має дотриматись контролюючий орган до звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу - направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення (у випадку донарахування податкового зобов'язання контролюючим органом), узгодження суми податкового зобов'язання; направлення податкових вимог.
При цьому, момент узгодження суми податкового зобов'язання законодавець пов'язує або з подачею податкової декларації, або з отриманням платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання, за винятком випадків оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00110792, далі - Відповідач, АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД») є: 39029, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6.
Заборгованість АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1317691,57 грн виникла з наступних підстав.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 13.03.2023 № 2252/16-31-07-01-02/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 форми «Н» № 00064950701 (з врахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі 440/4775/23), яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 17859,53 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 13.06.2024 № 8255/16-31-04-05-03/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 форми «Н» № 00102870405, яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції у розмірі 1289486,29 грн за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис. Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 29.07.2024 № 10011/16-31-04-05-03/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 форми «Ш» № 00115200405, яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції у розмірі 10345,75 грн за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Дане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис. Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Заборгованість АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» адміністративних санкцій та штрафів у розмірі 305908,00 грн виникла з наступних підстав.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт від 19.04.2024 № 5225/16-31-23-06/00110792.
На підставі зазначеного акта винесене податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 форми «ПС» № 00064872302, яким до АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 305908,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Дане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис. Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
На виконання вимог ст. 59 ПК України контролюючим органом АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 31.05.2024 № 0007185-1305-1631, яку направлено на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача під підпис. Вказана податкова вимога у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалась.
Податковий борг за податковою вимогою форми «Ю» від 31.05.2024 № 0007185-1305- 1631 не переривався.
Отже, у відповідача виник податковий борг у розмірі 1623599,57 грн, що підтверджено розрахунком суми заборгованості, довідкою про суму податкового боргу та витягами з інтегрованої картки платника податків.
Аргументи скаржника про відсутність належних доказів вручення податкових повідомлень-рішень колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно із абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що рішення податкового органу повинно бути надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням, не можливість її вручення через незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, свідчить, що таке рішення вважається врученим платнику податків у день вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення.
Водночас, жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган повторно надсилати рішення у випадку його повернення чи здійснювати заходи для з'ясування причин його невручення.
Враховуючи зазначене вище правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення надіслані в порядку встановленому ПК України, за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на тому, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв'язку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270) передбачено, що оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Згідно п. 11 Правил № 270 поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/ вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 19 Правил № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Колегія суддів зазначає, що Правила № 270 не встановлюють вимог до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в частині зазначення реквізитів документа, що надсилається.
При цьому, Правилами визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.
Такі висновки сформовані Верховним Судом в постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20.
Крім того, податковим законодавством також не встановлено додаткових вимог до надсилання рішень податкового органу (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) окрім обов'язку надсилати їх за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням.
Також слід зазначити, що згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (в редакції від 09.10.2024 року) заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами (п. 107).
Отже, інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності ШКІ поштового відправлення.
Доказів оскарження податкової вимоги судом не встановлено, отже вимога є чинною, з дати її винесення податковий борг відповідачем в повному обсязі не погашався та не переривався, що підтверджується інтегрованими картками.
Доводи скаржника про не надання податковим органом доказів направлення Приватному акціонерному товариству "Полтавський турбомеханічний завод" податкової вимоги на суму податкового боргу, що є спірною в межах цієї справи колегія суддів вважає помилковими, оскільки ст. 59 ПК України не передбачено обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу.
Таким чином, наявна в матеріалах справи податкова вимога від 31.05.2024 є належним доказом вжиття позивачем дій з метою погашення податкового боргу, що передує зверненню до суду.
Враховуючи, що податковим органом підтверджено обставини безперервності податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з виникнення податкового боргу, стосовно суми якого направлялась податкова вимога до звернення до суду з даним позовом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо процедури, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу, а саме: з метою погашення податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу, проте зазначені заходи не призвели до задовільного результату - сума боргу відповідачем погашена не була, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо процедури, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аргументи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", стосовно того, що судом першої інстанції не було враховано п.4 ч.4 ст. 257 КАС України, яким передбачене загальне позовне провадження для справ де розмір позовних вимог для юридичних осіб перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів не бере до уваги оскільки у дані справі не оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Натомість у справі № 440/9561/25 позивачем, суб'єктом владних повноважень, заявлено вимогу про стягнення податкового боргу з платника податків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, на в судовому порядку податкові повідомлення-рішення та податкова вимога форми «Ю» від 31.05.2024 № 0007185-1305-1631, отже позовні вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року по справі № 440/9561/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 440/9561/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов