22 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/13290/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дубіної М.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
10.12.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 11.12.2025), у якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не надання обґрунтованої письмової відповіді на її звернення від 02.09.2025 та неврахуванням пільгової вислуги років в розрахунок вислуги років відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути її звернення від 02.09.2025 та внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12 щодо пільгової вислуги років проходження військової служби відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати розмір її грошового забезпечення з урахуванням пільгової вислуги років проходження військової служби відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в період з 16.06.2022 по 06.08.2025 та виплатити різницю коштів на її користь.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 16.06.2022 по 06.08.2025 та перебувала на фінансовому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 у визначений період; з 31.07.2025 військова частина НОМЕР_2 зазнала переформування, правозаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , проте відповідачем невірно було обраховано їй вислугу років в розмірі 05 років 09 місяців 06 днів, без урахування вислуги років на пільгових умовах.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 16.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), тому положення усіх вище нормативно-правових актів, які регулюють спірні відносини, не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії; за відсутності підстав для перерахунку розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням пільгової вислуги років проходження військової служби відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в період з 16.06.2022 по 06.08.2025, відсутні підстави для виплати різниці коштів на її користь.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивачка проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 16.06.2022 по 06.08.2025 та перебувала на фінансовому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 у визначений період; з 31.07.2025 військова частина НОМЕР_2 зазнала переформування, правозаступником якої є військова частина НОМЕР_1
Під час виключення зі списків особового складу 06.08.2025 - день виключення зі списків особового складу частини, відповідач зазначив про мою вислугу років в своєму наказі від 06.08.2025 №12 - 05 років 09 місяців 06 днів.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 , правонаступником, якої є військова частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №83/16/25 позивачка у період з 06.08.2023 по 12.02.2024, з 27.08.2024 по 15.11.2024, з 03.12.2024 по 23.12.2024, з 31.12.2024 по 18.04.2025, з 06.05.2025 по 09.06.2025, з 14.06.2025 по 26.07.2025, брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області; в Донецькій області, Бахмутського району; в Донецькій області, Краматорського району, Лимарській міські раді.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 , правонаступником, якої є військова частини НОМЕР_1 від 26.07.2025 №1511/495 позивачка у період з 27.07.2025 по 06.08.2025 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Краматорського району, Лимарська міська територіальна громада.
02.09.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо пільгового обчислення її вислуги років, проте відповіді не отримала.
ОСОБА_1 , вважаючи дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання обґрунтованої письмової відповіді на її звернення від 02.09.2025 та неврахуванням пільгової вислуги років в розрахунок вислуги років відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою вказаної статті Закону № 2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
За змістом абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Згідно із пунктом 1.1. Положення №530 цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
За змістом 2.3 розділу 2 Положення № 530 участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". (пункт 2 розділу IV Порядку № 260)
Згідно пункту 3 розділу IV Порядку для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:
- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб";
- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
- проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) мають особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
Згідно із частиною першою статті 17 цього Закону особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема військова служба; час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького складу; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393)
Відповідно до п.1 Порядку №393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 , правонаступником, якої є військова частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №83/16/25 позивачка у період з 06.08.2023 по 12.02.2024, з 27.08.2024 по 15.11.2024, з 03.12.2024 по 23.12.2024, з 31.12.2024 по 18.04.2025, з 06.05.2025 по 09.06.2025, з 14.06.2025 по 26.07.2025, брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області; в Донецькій області, Бахмутського району; в Донецькій області, Краматорського району, Лимарській міські раді; згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 , правонаступником, якої є військова частини НОМЕР_1 від 26.07.2025 №1511/495 позивачка у період з 27.07.2025 по 06.08.2025 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Краматорського району, Лимарська міська територіальна громада.
Тобто в силу наведеного вище законодавства вказані вище періоди безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану мають зараховуватися у пільговому обчисленні один місяць служби за три.
Під час виключення зі списків особового складу 06.08.2025 - день виключення зі списків особового складу частини, відповідач зазначив про вислугу років позивачки в своєму наказі від 06.08.2025 №12 - 05 років 09 місяців 06 днів.
Судом зроблено умовний розрахунок вислуги років позивачки у пільговому обчисленні за період: з 06.08.2023 по 12.02.2024, з 27.08.2024 по 15.11.2024, з 03.12.2024 по 23.12.2024, з 31.12.2024 по 18.04.2025, з 06.05.2025 по 09.06.2025, з 14.06.2025 по 26.07.2025, з 27.07.2025 по 06.08.2025, що складає загалом 15 місяців 5 днів та дорівнює 48 місяців 15 днів; підсумкові показники: календарна вислуга: 1 рік 3 місяці 5 днів; пільгова вислуга (1:3): 4 роки 0 місяців 15 днів.
При цьому, за періоди з 16.06.2022 по 05.08.2023, з 13.02.2024 по 26.08.2024, з 16.11.2024 по 02.12.2024, з 24.12.2024 по 30.12.2024, з 19.04.2025 по 05.05.2025, з 10.06.2025 по 13.06.2025 16.06.2022 - 05.08.2023, які не охоплені довідками про безпосередню участь позивачки у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, календарна вислуга років умовно становить 1 рік, 9 місяців та 15 днів.
Отже, безпідставним є твердження позивачки щодо неврахування відповідачем пільгової вислуги років в розрахунок вислуги років відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12, оскільки без врахування пільгової вислуги період проходження військової служби позивачкою з 16.06.2022 по 06.08.2025 умовно складає 3 роки, 1 місяць та 21 день.
При цьому, відсутні підстави для перерахунку позивачці надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що така обрахована відповідачем не з урахуванням від 5 до 10 років вислуги, що становить 30 відсотків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахуванням пільгової вислуги років в розрахунок вислуги років відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 №12 щодо пільгової вислуги років проходження військової служби відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати розмір грошового забезпечення позивачки з урахуванням пільгової вислуги років проходження військової служби відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2025 №83/16/25 та від 26.07.2025 №1511/495 в період з 16.06.2022 по 06.08.2025 та виплатити різницю коштів на її користь, тому в окресленій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання дій військової частини НОМЕР_1 щодо не надання обґрунтованої письмової відповіді на звернення позивачки від 02.09.2025, суд зазначає, що порядок розгляду звернень громадян районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки регламентується загальними нормами щодо розгляду звернень громадян, а саме положеннями Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
У відповідності до приписів статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Разом з тим, з урахуванням вимог статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону № 393/96-ВР).
Отже, аналізуючи приписи Закону № 393/96-ВР, законодавець, передбачив право/обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, з метою забезпечити заявнику об'єктивний та всебічний розгляд його заяви (звернення).
Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 «Про затвердження Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі - Інструкція № 735), яка визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Розгляд пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів військового управління, військових частин, дієвим засобом отримання інформації про недоліки в роботі цих органів, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків з широкими верствами населення, участі в управлінні державними справами громадян України (пункт 3 розділу І Інструкції № 735).
Пунктами 4 та 6 розділу І Інструкції № 735 визначено, що у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції №735 передбачено, що письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 735 визначено, що щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно із пунктами 1 та 2 Розділу ІІІ Інструкції № 735 посадові особи органів військового управління, військових частин під час розгляду звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й правильне рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.
Пунктами 4 та 5 Розділу ІІІ Інструкції № 735 визначено, що термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Конституційний суд у своєму рішенні за номером 8-р/2018 від 11.10.2018 звернув увагу на те, що стаття 40 Конституції України не передбачає можливості обмеження права на звернення кожної людини.
Таким чином огляду на те, що відповідь на заяву позивачки та викладених у ній питань відноситься до компетенції відповідача, тому останній був зобов'язаний розглянути її заяву позивача від 02.09.2025 та надати обґрунтовану відповідь у встановлений чинним законодавством строк.
Ненадання ж відповідачем обґрунтованої відповіді на заяву позивачки від 02.09.2025 у встановлений законом строк свідчить про наявність ознак протиправної бездіяльності відповідача.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 139, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не надання обґрунтованої письмової відповіді на звернення ОСОБА_1 від 02.09.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.09.2025.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 ; місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 ).
Суддя Марія ДУБІНА