22 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/15384/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Лукашової О.Б.,
за участі секретаря Костючок В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не прийняття наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2024 по 28.07.2024 та за період з 14.08.2024 по 26.08.2024 у розмірі 30 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та за період з 27.08.2024 по 09.09.2024 в розмірі 100 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2024 по 28.07.2024 та за період за 14.08.2024 по 26.08.2024 у розмірі 30 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та за період з 27.08.2024 по 09.09.2024 в розмірі 100 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. В іншій частині позову відмовлено.
Від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №620/15384/24.
Заява мотивована тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 620/15384/24 залишається невиконаним відповідачем.
Заявник в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі. Боржник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлений належим чином.
В судовому засіданні стягувач заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтримав та просив задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.
14.11.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом по справі №620/15384/24 видано виконавчий лист, 19.11.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашком Сергієм Вікторовичем відкрито виконавче провадження.
26.12.2025 до відділу від Військової частини НОМЕР_1 надійшов лист за вих. № 1510/02/ НОМЕР_3 від 13.12.2025, яким повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104, розпорядження від 26.07.2022 №248/3356 військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня, та з 01.08.2022 року зарахована до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є в свою чергу розпорядником коштів другого рівня, саме здійснює реалізацію замовлення коштів та видатків розпорядника нижчого рівня, відомчий код розпорядника коштів Департаменті фінансів Міністерства оборони України з 01.07.2022 №52001/016611). З метою виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24 військовою частиною НОМЕР_1 надіслано заявку до розпорядника бюджетних коштів, проте, станом на день написання відповіді кошти на рахунок військової частини НОМЕР_1 не надходили.
На підтвердження відсутності коштів на рахунку військової частини НОМЕР_1 військова частина додала виписку з рахунка за 13.12.2025 з КЕКВ 2800, та зазначила, військова частина НОМЕР_1 вжила усіх належних заходів для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24.
Згідно з довідкою-розрахунком № 18/4638 від 22.11.2025 на виконання рішення суду всього стягувачу нараховано 85 806,45 грн.
29.12.2025 та 30.12.2025 до відділу надійшли заяви стягувача - ОСОБА_1 , якими стягувач погоджується із нарахованою сумою коштів на виконання рішення суду у справі № 620/15384/24 та прохає звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду для заміни «зобов'язання вчинити певні дії» на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 нарахованої суми коштів у розмірі 85 806,45 грн.
В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Неможливість виконання рішень зобов'язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов'язав суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах.
Натомість, у поданій заяві виконавець просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, шляхом стягнення 85 806,45 грн з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 .
Обраний спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов'язального характеру у спосіб стягнення конкретної суми, що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі №340/6875/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки при ухваленні рішення в цій справі способом відновлення порушеного права позивача судом було обрано зобов'язання відповідача - Військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум не було обрано як спосіб відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах № 21-394а14, № 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості, не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Інших обставин, що були би підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявником не наведено.
При цьому, судом враховано, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Враховуючи, вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.01.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА