22 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/15219/20
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "РЕГУЛ-19" до Державної служби України з безпеки на транспорті ("Укртрансбезпека"), про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
Приватне підприємство "РЕГУЛ-19" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті ("Укртрансбезпека"), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки від 03.06.2020р №195939, про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок від 22.04.2020 №026802 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 30,78 євро;
- визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки від 03.06.2020 №195940, про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, протиправністю розрахунку відповідача плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22.04.2020 №026802 на суму 30,78 євро.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18.08.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі - в частині скасування розрахунку плати за проїзд від 22.04.2020 №026802, в обґрунтуванні якого зазначено, що спір про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід держави підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний із вирішенням питання щодо стягнення коштів. На переконання представника відповідача, така позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/3/18 та у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №940/1179/18 та від 26.04.2019 у справі №803/488/17.
01.12.2020 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 до Чернівецького окружного адміністративного суду скерована дана адміністративна справа №640/3574/21.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.03.2025, адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Боднарюку О.В.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Станом на момент передачі справи до Чернівецького окружного адміністративного суду клопотання про закриття провадження у справі - в частині позовних вимог про скасування розрахунку плати за проїзд від 22.04.2020 №026802 не було вирішено Окружним адміністративним судом міста Києва.
Розглянувши подане клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування розрахунку плати за проїзд від 22.04.2020 №026802 року та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення права було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що самі по собі дії щодо проведення зважування вантажу, як наслідок складання розрахунку плати за проїзд не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по адміністративній справі №803/3/18 зроблено висновок, що розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 240/4809/18, від 23 січня 2020 року у справі №811/1456/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 803/642/17, від 23 квітня 2020 року у справі №814/748/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку поданому клопотанню про закриття провадження, в частині скасування розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, суд виходить з того, що правовідносини (дії) щодо проведення зважування вантажу, як наслідок в причинному зв'язку складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами є цивільно-правовими, а тому оцінка такому розрахунку та діям відповідача під час складення відповідних документів підлягають розгляду в порядку господарського або ж цивільного судочинства, в залежності від суб'єктного складу учасників справи.
Вирішуючи питання про процесуальну «можливість» розгляду заявлених позивачем позовних вимог суд дійшов висновку, що загальні і спеціальні правила, які встановлені нормами КАС України полягають в тому, що предметна юрисдикція адміністративних справ не може бути змінена у випадку звернення з позовними вимогами, які викладені в одному адміністративному позові, незважаючи на те, що першоджерелом є одні і ті ж правові відносини.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень в частині проведення вимірювання (зважування) вантажу, що є підставою для складення розрахунку плати за проїзд в даному випадку не є публічно-правовим спором, та не може вирішуватися адміністративним судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин справи дає підстави дійти до висновку про закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Отже, подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті ("Укртрансбезпека") про закриття провадження у справі в частині позовних вимог - про визнання протиправним та скасування розрахунку від 22.04.2020 №026802 плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування - задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "РЕГУЛ-19" до Державної служби України з безпеки на транспорті ("Укртрансбезпека") в частині позовних вимог - щодо визнання протиправним та скасування розрахунку від 22.04.2020 №026802 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 30,78 євро.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Боднарюк