про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/152/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
15.01.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 11.05.2016 по день здійснення фактичного розрахунку у справі №600/979/25-а;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 11.05.2016 по день здійснення фактичного розрахунку у справі №600/979/25-а.
В позовній заяві представник позивача також просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки лише 30.12.2025 з відповіді на адвокатський запит позивачу стало відомо про проведене нарахування та виплату грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №600/979/25-а.
Розглянувши позовну заяву з клопотанням про поновлення строку звернення до суду та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку.
Суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, не є основним чи додатковим видом грошового забезпечення, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці" (ст. 9 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати чи структури грошового забезпечення.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який вираховується у розмірі середнього заробітку.
Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 910/4518/16, № 12-301гс18.
Таким чином, на вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника з посади розповсюджується визначений законодавством строк звернення до суду.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач був звільнений з військової служби та остаточний розрахунок з ним на виконання рішення суду від 16.09.2025 у справі №600/979/25-а проведено 21.11.2025.
Тобто спір між сторонами виник у відносинах звільнення з публічної служби, відповідно, у даній категорії справ застосовується строк звернення до суду, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, з 21.11.2025, з дня коли з позивачем проведено остаточний розрахунок при звільненні на виконання рішення суду, у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом до відповідача про нарахування та виплату йому середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 11.05.2016 по день здійснення фактичного розрахунку у справі №600/979/25-а, однак до суду з позовною заявою звернувся через свого представника 15.01.2025, тобто з пропуском місячного строку на звернення з позовом до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Суд критично розцінює доводи представника позивача, що позивачу стало відомо про виплачене грошове забезпечення лише 30.12.2025 після отримання відповіді на адвокатський запит представника позивача, оскільки згідно платіжної інструкції №5744 від 21.11.2025 грошове забезпечення на виконання рішення суду від 16.09.2025 у справі №600/979/25-а були перераховані безпосередньо на банківський рахунок позивача і, на переконання суду, позивач не міг не знати про їх надходження.
Враховуючи наведене, доводи представника позивача, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними, а тому відсутні достатні правові підстави для визнання їх поважними.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на встановлені обставини справи та положення статей 122, 123 КАС України, оскільки суд дійшов висновку, що позов поданий після закінчення строків, установлених законом, а підстави, вказані представником у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, то є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску позивачем звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
5. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш