про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2026 року справа № 580/492/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/492/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова компанія "НОВІТНІ БУДТЕХНОЛОГІЇ ПЛЮС"» (вул. Панченка Олексія 7 кв.101-104, м.Черкаси, 18034, ЄДРПОУ 45220900) (надалі - Позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) (надалі - Відповідач 1), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) (надалі - Відповідач 2) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.
19.01.2026 вх.№2749/26 представник позивача - адвокат Стойко Анатолій Юрійович (оредер серії СА №1117136) у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупитнення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.07.2025 №13101025/45220900 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.04.2025 №2;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних з моменту подання на реєстрацію податкову накладну від 25.04.2025 №2 датою подання на реєстрацію.
Додатково просить стягнути судові витрати, проте за рахунок яких джерел, у якій сумі з Відповідачів не вказує та доказ сплати судового збору не надає.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивач сформував вимоги і до Комісії, яку не визначив учасником під час оформлення адміністративного позову.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позові не вказані відомості про електронний кабінет (з 20 лютого 2024 року позивач зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет та вказати у позовній заяві відповідні відомості).
Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2026 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3328 грн, тому за вимогами до кожного Відповідача необхідно окремо сплатити судовий збір у розмірах, що встановлені Законом №3674-VI (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету 22030101, з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України № 3674-VI - під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивач не повідомляє про досудове врегулювання спору і з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права та обраний спосіб захисту, не зазначивши Відповідачем Комісію територіального рівня.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність Позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ТОВ «Будівельно-торгова компанія "НОВІТНІ БУДТЕХНОЛОГІЇ ПЛЮС"» залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) Позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів про втручення в яке право Позивача кожним із обраних Відповідачів; розрахунку та доказу сплати судового збору; надання відомостей про електронний кабінет; повідомлення про досудове врегулювання спору і з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду; оформлення редакції позовної заяви щодо вимог до Комісії як адміністративного органу.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити Позивачу.
Ухвала складена, підписана 22.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА