Справа № 560/12878/25
22 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування належного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року,
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 01.01.2023 по 31.12.2023, із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 01.01.2024 по 31.12.2024, із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху. Вказує, що позивач звільнений (переведений) з військової служби 02.01.2025, відтак, на момент звільнення чинною була норма, яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. За вирішенням трудового спору позивач звернувся до суду лише 23.07.2025, тобто з пропущенням строку звернення, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Вирішуючи питання щодо пропуску звернення до суду суд враховує таке.
Частина 1 статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
За змістом частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд враховує, що позивач у період з 22.12.2022 по 02.01.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.05.2025 №124, позивача виключено з 02.05.2025 зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
У червні 2025 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку грошового забезпечення. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач надав позивачу відповідь про відмову у здійсненні перерахунку, оформлену листом № 903/фс від 30.06.2025.
Із матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом позивач звернувся 23.07.2025, тобто у межах тримісячного строку з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, з урахуванням дати отримання відповіді (відмови) відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху відсутні.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук