Справа № 560/650/26
іменем України
22 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування вимог (приписів),
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги (приписи) начальника відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Бойко Юлії Богданівни №332 від 14.07.2025 року та № 385 від 15.08.2025 року щодо демонтажу обмежувальних стовпчиків в кількості 2 шт. за адресою: м. Хмельницький, вул. Висока, буд. 1/2.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, загальне правило, яке встановлено наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України полягає в тому, що предметна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів не може бути змінена. Відтак, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач оскаржує вимоги (приписи) начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Бойко Юлії Богданівни №332 від 14.07.2025 та №385 від 15.08.2025. У цих вимогах (приписах) зазначено, що у разі невиконання вимоги (припису), будуть вжиті заходи по притягненню до відповідальності згідно зі статтею 188-28 КУпАП.
Відповідно до статті 188-28 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Враховуючи наведене, цей спір про визнання протиправними та скасування вимог (приписів) начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Бойко Юлії Богданівни №332 від 14.07.2025 та №385 від 15.08.2025, на підставі яких можливе притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для передачі справи до іншого суду, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності права на розгляд у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах предметної юрисдикції, визначеної Кодексом адміністративного судочинства України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Одночасно з цим, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено передачу адміністративної справи за предметною підсудністю між адміністративними судами.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Згідно з статтею 318 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з приписів частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в цьому випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.
Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вказане, а також те, що позивач зареєстрований у м. Хмельницький Хмельницької області, справа №560/650/26 підсудна Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються (частина 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу, розгляд цієї адміністративної справи Хмельницьким окружним адміністративним судом безумовно призведе до прийняття судом першої інстанції рішення з порушенням правил предметної підсудності, що, за приписами частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, матиме наслідком скасування такого рішення і направлення справи на новий розгляд, що також призведе до затягування строків розгляду справи по суті та не сприятиме захисту порушених прав, свобод і інтересів позивача впродовж розумного строку.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративна справа №560/650/26 належить передачі до місцевого загального суду як адміністративного, а саме до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Керуючись статтями 29, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
передати адміністративну справу №560/650/26 на розгляд Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Адміністративну справу №560/650/26 надіслати до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк