Справа № 560/1063/26
22 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 22 січня 2026 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при обчислені та виплаті пенсії ОСОБА_1 , передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року, з обмеженням її максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обрахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної за Законом України № 2062-XII, на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.04.2024 за №3745/4.2-2024-21 та № 3745/4.2-2024-22, від 05.04.2024 за № 2938/4.2-2024 у відповідності до рішень Хмельницького окружного адміністративного суду, по справах 560/7322/24 від 11.07.2024, та 560/12694/24 від 12.11.2024, з 01.01.2026, без застосування понижуючих коефіцієнтів, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1778, від 30.12.2025, та без обмеження її максимальним розміром.
Одночасно з позовною заявою до суду 22.01.2026 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 у частині обмеження пенсії позивача, призначеної за Законом України № 2062-XII, на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.04.2024 за № 3745/4.2-2024-21 та № 3745/4.2-2024-22, від 05.04.2024 за № 2938/4.2-2024 у відповідності до рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах 560/7322/24 від 11.07.2024, 560/12694/24 від 12.11.2024, до набрання законної сили рішення суду у цій справі; заборонити відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати виплату пенсії позивачу з застосуванням понижуючих коефіцієнтів з обмеженням максимального розміру до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви вказує, що з 01 січня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обмежило розмір його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025, попри наявність судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі 560/3754/25 від 03.04.2025, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025, та яким уже встановлено незаконність встановлення коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром. Даним рішенням суду зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області виплачувати пенсію без застосування коефіцієнтів та без обмеження максимальним розміром з 01.01.2025. Таким чином, відповідач фактично обходить судове рішення, продовжуючи протиправні дії шляхом застосування іншого підзаконного нормативного акта. Зазначає, що відповідач не має права повторно обмежувати максимальним розміром та коефіцієнтами розмір пенсії ОСОБА_1 , тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними. Позивач вважає, що обмеження його пенсійних прав та соціальних гарантій є грубим порушенням статей 19, 21, 22, 58, 64 Конституції України, які прямо прописують, що в Україні права та свободи людини і громадянина є невідчужуваними та непорушними, вони не можуть бути скасованими, звуженими за змістом або обсягом при прийнятті нових законів, а законодавчі та нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Просить задовольнити заяву.
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
В силу вимог частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Заявником - позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд звертає увагу на те, що застосування такого заходу забезпечення позову, який просить позивач, є неможливим без дослідження оскаржуваних дій, їх законності, що, в свою чергу, входить до предмету доказування у даній адміністративній справі.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в поданій заяві про забезпечення позову заявник не довів існування жодної з обставин, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може забезпечити позов.
Враховуючи викладене суд вважає, що підстави для забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук