Справа № 560/11838/25
іменем України
22 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 24.06.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідках №109-Ф від 12.06.2025 «Довідка про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №110-Ф від 12.06.2025 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсій державного службовця".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу".
Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 11.07.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0038235 позивачу 23.012019 за результатами повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.
Позивач 26.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, про переведення на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" та надала при цьому довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посаду якої було класифіковано від 12.06.2025 №109-Ф та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.06.2025 №110-Ф.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 №968170108804 позивачу відмовлено у задоволенні заяви. Позивача повідомлено, що призначення пенсії по інвалідності Законами №889-VІІ та №3723-ХІІ не передбачене, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV мають особи після досягнення 60 років.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Отже, умовами для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІособам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, є наявність у цих осібне менше 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 32 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За змістом частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі 507/926/17, до набрання чинності Законом "Про державну службу" 2015 року, право не пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІвиникало у осіб, визнаних інвалідами І або ІІ групи з моменту набуття ними 10-річного стажу державної служи та за умови припинення державної служби.
При цьому, таке право у зазначених осіб виникло незалежно від того чи фактично воно було реалізовано шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії або переведення на неї.
Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можливо стверджувати про те, що у разі якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону про державну службу 1993 року, які підвищують, зокрема, необхідний стаж для призначення пенсії, то такі зміни звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", була визнана особою з інвалідністю ІІ групи під час перебування на державній службі, станом на 01.05.2016 позивач перебував на державній службі, стаж державної служби станом на 01.05.2016 становив більше 10 років, що не заперечується відповідачем та підтверджується записами у трудовій книжці позивача, перед зверненням за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач працював на посаді віднесеній до категорії посад державних службовців.
Таким чином позивач відповідає усім вимогам передбаченим для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", відтак має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.
При цьому суд зазначає, що Закон №3723-ХІІ не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №687/545/17.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 №968170108804 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправним та підлягає скасуванню.
З метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 24.06.2025 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2025 №109-Ф та №110-Ф.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 №968170108804 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 24.06.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідках №109-Ф від 12.06.2025 "Довідка про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)", №110-Ф від 12.06.2025 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсій державного службовця".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22 січня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094 , код ЄДРПОУ - 21910427)
Головуючий суддя В.В. Матущак