Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
22 січня 2026 р. справа № 520/28170/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н. Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2025 № 262740009040 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ: 13358826) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до спеціального трудового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди роботи та служби з 13.09.1983 по 22.06.1984; з 02.07.1984 по 25.04.1986; з 08.09.1986 по 01.10.1987; з 02.10.1987 по 11.09.1989, а також зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984 та із 08.09.1986 по 05.07.1991;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 08 липня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Позивачу було відмовлено у призначення пенсії з посиланням на те що відсутній пільговий стаж.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлені за допомогою системи "Електронний суд".
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач 17.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про підтвердження стажу роботи для
призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області про розгляд заяви про підтвердження стажу роботи від 10.06.2025 № 54/6-25 було підтверджено стаж роботи позивача у період: з 27.06.1983 по 24.08.1983 за Списком № 2; з 07.05.1986 по 30.07.1986 за Списком № 1; з 31.07.1986 по 18.08.1986 за Списком № 2; з 08.08.1991 по 13.07.1992 за Списком № 2; з 14.07.1992 по 06.09.1993 за Списком № 2; з 07.09.1993 по 01.03.1995 за Списком № 2.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 08.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні" до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
За принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуто заяву 08.07.2025 та додані до неї документи та прийнято рішення від 16.07.2025 № 262740009040 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу передбаченого п.1 ч.2 і п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні". До пільгового стажу не зараховані період роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984 та з 08.09.1986 по 05.07.1991 згідно з трудовою книжкою від 27.06.1983 НОМЕР_3 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація про те, що заявник не отримує пенсійних виплат у рф та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, що передбачено пунктом 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат, які проживають в Україні, за періоди діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562.
Позивач не погодився із цим рішенням і подав через портал електронних послуг Пенсійного фонду України скаргу від 05.08.2025 начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Пенсійному фонду України.
26 серпня 2025 року Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянув заяву ОСОБА_1 і прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.08.2025 № 262740009040.
Згідно з наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №
637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, ОК-5, трудова книжка, довідки про стаж роботи, військовий квиток) страховий стаж складає 36 років 29 днів, пільговий стаж складає за списком № 1 - 2 місяці 24 дні, списком № 2 - 3 роки 9 місяців 11 днів. До страхового стажу згідно наданих документів не враховано період роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984, та з 08.09.1986 по 05.07.1991 згідно з трудовою книжкою від 27.06.1983 НОМЕР_3 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація про те, що заявник не отримує пенсійних виплат у рф та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, що передбачено пунктом 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562. Одночасно повідомлено, що в період з 13.09.1983 до 22.06.1984 відсутні номери наказів про прийняття і звільнення з роботи, та з 08.09.1986 по 05.07.1991 відсутній наказ при прийняття на роботу.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" № 1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
В силу положень частини першої статті 114 Закону № 1058-VI, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-VI на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації, добровільно займала посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019р. по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
У постанові від 24.05.2018р. у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2024 року у справі № 440/4164/23 суд зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивачки, які дають їй право на призначення пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.
Відповідно до ст. 1 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 року №290/95-ВР, яка була підписана, зокрема, Урядами російської федерації та України, дана угода регулювала основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.
Відповідно до ст. 4 Угоди трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Відповідно до ст. 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (та) двосторонніми угодами.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла на момент здобуття позивачем спірного періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено наступне.
Згідно з ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до положень ст. 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно з ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно з ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022р. «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992р. у м. Москві. Зазначена постанова набрала чинності 02.12.2022р.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022р. Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Судом в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984, та з 08.09.1986 по 05.07.1991 згідно з трудовою книжкою від 27.06.1983 НОМЕР_3 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація про те, що заявник не отримує пенсійних виплат у рф та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, що передбачено пунктом 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562.
Надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву, оскільки містить чіткі, зрозумілі записи, та відповідач не може позбавляти позивача права на зарахування відповідних періодів до страхового стажу лише з тих підстав, що через військову агресію російської федерації припинено співробітництво між країнами.
При цьому, не зазначення особою в заяві про призначення пенсії інформації про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди на переконання суду не може бути безумовною підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу та як наслідок позбавлення особи в отриманні пенсії.
Щодо зазначення відповідача у рішенні про те, що за період з 13.09.1983 по 22.06.1984 відсутні номери наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, а також за період з 08.09.1986 по 05.07.1991 відсутній наказ про прийняття на роботу, суд зазначає таке.
На час заповнення трудової книжки щодо вказаного періоду роботи діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Більше того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Крім того, згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача. Разом з тим, доказів які б спростовували спірні періоди трудової діяльності позивача відповідач не надав.
Також, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Наведене в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що періоди роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984, та з 08.09.1986 по 05.07.1991 згідно з трудовою книжкою від 27.06.1983 НОМЕР_3 відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача.
Щодо не зарахування періоду проходження служби в лавах радянської армії, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 24 Закону України №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба у військах і органах ВЧК,ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала чи безпосередньо слідувала за нею.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 у справі № 683/1774/16-а та у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Відповідно до сторінки 4 трудової книжки серія НОМЕР_3 від 27.06.1983, міститься запис про проходження позивачем служби в Радянській армії з 02.06.1984 по 25.04.1986.
З огляду на викладене, період військової служби з 02.06.1984 по 25.04.1986 підлягає зарахуванню до загального трудового стажу позивача, оскільки підтверджений належним документом та відбувався у період до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення відповідача від 26.08.2025 № 262740009040, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Належним способом захисту порушеного права позивача з урахуванням наявності дискреційних повноважень у пенсійного органу щодо призначення пенсії є зобов'язання пенсійного органу вирішити питання про призначення пенсії позивачу з дати його звернення із зарахуванням спірних періодів стажу з урахуванням висновків суду.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням похідної позовної вимоги, звернутої до відповідача, що рішення у спірних правовідносинах не приймав, та за результатом вирішення спору має вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н. Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2025 № 262740009040 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 08 липня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 13.09.1983 по 22.06.1984, 08.09.1986 по 05.07.1991, та період проходження служби з 02.06.1984 по 25.04.1986 з урахування висновків суду.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 22 січня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ