Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
22 січня 2026 р. справа № 520/2793/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/2793/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/2793/25 Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за несення служби в нічний час за період з 18.03.2020 по 15.06.2021 (438 годин).
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за несення служби в нічний час за період з 18.03.2020 по 15.06.2021 (438 годин).
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 15.06.2021.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 15.06.2021, з урахуванням періодів перебування на лікарняному з 09.03.2021 по 22.03.2021 та з 09.04.2021 по 14.04.2021.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2020 рік.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2020 рік (35 днів).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Харківській області - задоволені частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/2793/25 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 15.06.2021 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 15.06.2021, з урахуванням періодів перебування на лікарняному з 09.03.2021 по 22.03.2021 та з 09.04.2021 по 14.04.2021, а також в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувано.
Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління поліції охорони в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, з 01.03.2021 по 08.03.2021, з 23.03.2021 по 08.04.2021 та з 15.04.2021 по 15.06.2021 у встановленому керівником органу відсотковому розмірі до 50 %.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13, ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, з 01.03.2021 по 08.03.2021, з 23.03.2021 по 08.04.2021 та з 15.04.2021 по 15.06.2021 у встановленому керівником органу відсотковому розмірі до 50 %.
Визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки.
Зобов'язано Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 20, код ЄДРПОУ 40108955) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/2793/25 набрало законної сили 20.11.2025.
09.01.2026 представник позивача через систему "Електронний суд" звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/2793/25, в якій просить суд:
- зобов'язати Управління поліції охорони в Харківській області код ЄДРПОУ 40108955) подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року ухваленої у справі № 520/2793/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області, УПО в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення вчинити певні дії, в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 Управлінням поліції охорони в Харківській області 08.01.2026 здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки, проте така компенсація нарахована в неповному розмірі, що свідчить про невиконання судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О. у щорічній відпустці з 22.12.2025 по 12.01.2026, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вирішується в межах строку, визначеного чинним КАС України, після виходу судді з відпустки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/2793/25.
Зобов'язано Управління поліції охорони в Харківській області надати до суду у строк до 21.01.2026 докази нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки.
13.01.2026 представником Управління поліції охорони в Харківській області подали до суду пояснення, в яких зазначено, що 06.01.2026 Управлінням поліції охорони в Харківській області з метою належного і повного виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 було проведено нарахування ОСОБА_1 компенсації за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки в сумі 33157,00 грн., згідно з чинним законодавством з цієї суми Управлінням утримано та сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 5968,26 грн. та військовий збір в сумі 1657,85 грн., належна до виплати сума компенсації в розмірі 25530,89 грн. була перерахована Управлінням на банківський рахунок ОСОБА_1 .. Таким чином Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/2793/25 є виконаною Управлінням поліції охорони в Харківській області 06.01.2026 належним чином та у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 382-1 КАС України, оскільки заявником не подано клопотання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Разом із тим, доказів звернення позивача до виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового рішення до суду не надано.
Таким чином, позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Крім того, суд зазначає, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі №520/2793/25 було зобов'язано Управління поліції охорони в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки.
Як вбачається із копії листа Управління поліції охорони в Харківській області від 08.01.2026 №82-2026, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/2793/25 Управлінням поліції охорони в Харківській області проведено нарахування ОСОБА_1 компенсації за 100 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2015-2020 роки в сумі 33157,00 грн., згідно з чинним законодавством з цієї суми Управлінням утримано та сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 5968,26 грн. та військовий збір в сумі 1657,85 грн., а 07.01.2026 належна до виплати сума компенсації в розмірі 25530,89 грн. була перерахована Управлінням на указаний Вами банківський рахунок ОСОБА_1 .. Таким чином постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/2793/25 є виконаною належним чином у встановлений судом спосіб у повному обсязі, будь-яких інших зобов'язань цим судовим рішенням на Управління поліції охорони в Харківській області не покладено.
Відповідно до довідки про розмір грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки на день переведення (18.03.2000) у кількості 100 діб старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , який проходив службу на посаді молодшого інспектора Управління поліції охорони в Харківській області нарахована компенсація у розмірі 33157,00 грн. Також, наданий розрахунковий лист, з якого вбачається, нарахована сума у розмірі 33157,00 грн.
Отже, в даному випадку фактично наявна незгода позивача з фактично нарахованим розміром грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки на день переведення у кількості 100 діб відповідно до Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі №520/2793/25.
Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується обчислення компенсації з урахуванням індексації грошового забезпечення (705,95 грн.), доплати за службу в нічний час (306,38) та одноразового підвищення щомісячної премії (1552,10 грн.). Суд відмічає, що у разі незгоди позивача із фактичною нарахованою сумою, останній не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача.
Крім цього, суд наголошує на тому, що чинним законодавством України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки у судовому рішенні чітко визначено порядок і спосіб його виконання, а судове рішення, яке набрало законної сили обов'язкове для виконання, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду слід відмовити.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/2793/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.