Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 січня 2026 р. справа № 953/11360/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
1. визнати протиправною та скасувати постанову винесену державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Олександрою Олексіївною від 16.10.2025 року ВП №79086942 про арешт коштів боржника;
2. визнати протиправною та скасувати постанову винесену державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Олександрою Олексіївною від 12.09.2025 року №79086942 про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані постанови про арешт коштів боржника та про відкриття виконавчого провадження №79086942 прийняті на підставі постанови ТЦК та СП, що винесені та підписані неналежною особою, не відображають ідентифікаційного коду юридичної особи - стягувача та не надсилалися боржнику, суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 справу №953/11360/25 передано в провадження судді Марині Лук'яненко.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 після усунення недоліків поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку ст. 287 КАС України.
Розгляд справи призначено на 14.01.2026.
13.01.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що 23.12.2025 Салтівським районним судом міста Харкова прийнято рішення у справі №953/11318/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Зокрема судом постановлено скасувати постанову №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. 06.01.2025 року представником ОСОБА_1 скеровано до державної виконавчої служби Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №79086942 та зняття накладених в межах ВП №79086942 арештів. Однак, станом на 13.01.2025 року закінчення виконавчого провадження не відбулося, у зв'язку із чим ОСОБА_1 підтримує заявлений позов до Салтівського ВДВС у повній мірі.
У судове засідання, призначене на 14.01.2026, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду від 23.12.2025 документи до суду не надходили.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 повторно витребувати у Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у строк до 21.01.2026 належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №79086942 або Ідентифікатор доступу до вказаного провадження, а також письмові пояснення з приводу закінчення виконавчого провадження №79086942 з підстав скасування рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 23.12.2025 у справі №953/11318/25 постанови №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
Розгляд справи призначено на 21.01.2026.
19.01.2026 від представника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у матеріалах виконавчого провадження № 79086942 відсутні та до Відділу від боржника ( ОСОБА_1 ) чи стягувача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не надходили документи, що підтверджують скасування рішення, яке перебуває на примусовому виконанні, тому відстав для закінчення по пункту 5 частині першій статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутні.
У судове засідання призначене на 21.01.2026 сторони не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, враховуючи клопотання сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
На примусовому виконанні Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 79086942 з виконання постанови № 2384 виданої 20.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф за адміністративне правопорушення у розмірі 34 000,00 грн.
Так, 12.09.2025 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79086942.
12.09.2025 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 303,00 грн.
12.09.2025 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 3400,00 грн.
12.09.2025 державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої направлено на виконання банків-учасників електронної інформаційної взаємодії з АСВП в частині направлення постанов виконавців про арешт коштів/зняття арешту з коштів боржника, а саме: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство «Універсал Банк», Акціонерне товариство «ОКСІ банк», «Акціонерне товариство «ТАСкомбанк», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», «Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Восток», Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», Акціонерне товариство «ОТП БАНК», Акціонерне товариство «Ідея Банк», Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», Акціонерне товариство «БАНК АВАНГАРД», Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Акціонерне товариство «Банк Альянс», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», Акціонерне товариство «АЛЬТБАНК», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», Акціонерне товариство «Банк ?», Акціонерне товариство «СКАЙ БАНК», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВА-БАНК» та Акціонерне товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК».
23.12.2025 Салтівським районним судом міста Харкова прийнято рішення у справі №953/11318/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Зокрема, судом постановлено скасувати постанову №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Дане рішення суду публічно відображено у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/132821463.
Не погодившись із постановами про арешт коштів боржника та про відкриття виконавчого провадження №79086942, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст та обсяг повноважень державного виконавця з приводу виконання рішень судів, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень визначені, насамперед, приписами Закону України Про виконавче провадження, у розумінні ч.1 ст.1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчого документа.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Як передбачено приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
При цьому, приписами ст.13 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому Законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.
Згідно з частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Як встановлено судом, підставою для відкриття виконавчого провадження №79086942 стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
23.12.2025 Салтівським районним судом міста Харкова прийнято рішення у справі №953/11318/25, яким скасовано постанову №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
На час розгляду даної справи вказане судове рішення не набрало законної сили.
Однак, станом на час винесення спірних постанов про відкриття виконавчого провадження №79086942 та накладення арешту на кошти боржника постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, була чинною та не скасованою.
В даному випадку постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2384 від 20.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП є виконавчим документом у розумінні пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", а тому державний виконавець мав законні підстави для відкриття виконавчого провадження №79086942 та накладення арешту на кошти боржника.
Жодних доказів скасування вказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент відкриття виконавчого провадження №79086942 матеріали справи не містять.
Стосовно твердження позивача про скасування вказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 23.12.2025 у справі №953/11318/25, то суд зазначає, що вказане рішення суду на час відкриття виконавчого провадження №79086942 та накладення арешту на кошти боржника не існувало і, наразі, це рішення не набрало законної сили. А отже, згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України ці обставини на час розгляду даної справи не можуть бути прийняті судом в якості доказів протиправності винесення оскаржуваних постанов у виконавчому провадженні №79086942.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вчасне ненаправлення оскаржуваних постанов на адресу позивача, не є безумовною підставою для скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних постанов, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі відповідно до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.
Суддя Марина Лук'яненко