Справа № 500/6340/25
21 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Головне управління ДПС в Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7 280,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків, та згідно з довідкою про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, який не був сплачений відповідачем добровільно. У зв'язку з цим позивач просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З метою визначення підсудності адміністративної справи, суд подав запит в Єдиний державний демографічний реєстр. Відповідно до відповіді № 1978715 від 06.11.2025, за вказаними параметрами інформація про місце офіційної реєстрації фізичної особи-відповідача підтвердилась.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 10.11.2025 направлена відповідачу 12.11.2025 на адресу зареєстрованого місця проживання, проте повернулата відділенням поштового зв'язку як не вручена із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (арк. справи 25).
Враховуючи норми статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Тернопільський окружний адміністративний суд повідомив відповідача ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи, опублікувавши оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою суду від 19.12.2025 строк розгляду адміністративної справи було продовжено на 1 (один) місяць.
Копія ухвали про продовження процесуального строку розгляду справи від 19.12.2025 направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання 22.12.2025, проте повернута з відміткою працівника АТ "Укрпошта" як не вручена із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (арк. справи 30).
Таким чином, судом вжито вичерпні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо стягнення податкового боргу.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і тому подібних, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 820/5676/17.
Оскільки адреса, за якою надіслана судом ухвала відповідачу є зареєстрованим місцем проживанням відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи не подання відзиву відповідачем, а також ціну позову, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28.02.2017 року, а 21.01.2025 за власним рішенням відповідача було припинено підприємницьку діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. справи 6-7).
Матеріали справи містять копії інтегрованої картки платника податків, корінця податкової вимоги форми "Ф" від 04.08.2020 року № 157841-54, розрахунку суми позовних вимог по єдиному податку з фізичних осіб, довідки про наявність податкового боргу станом на 16.09.2025 року, доказів відправлення вказаних документів відповідачу.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час припинення підприємницької діяльності відповідача (16.09.2025) його місцезнаходженням було: АДРЕСА_1 (арк. справи 6-7).
Дана адреса як місце проживання відповідача зазначена також у інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, яка отримана судом при відкритті провадження у справі.
Згідно з довідкою про наявність податкового боргу станом на 16.09.2025 року у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7 280,00 грн (арк. справи 8).
Податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб виник згідно поданої до податкового органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № б/н від 16.03.2017 року, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі статті 298 Податкового Кодексу України обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2017 року, зазначивши відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу України 2 групу платника єдиного податку та застосовано з 01.01.2019 року ставку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст. 293 ПК України. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно ст. 295 Податкового Кодексу України щомісячно зобов'язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі - 1 420,00 грн., не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2024 році, у 2025 році - 1 600,00 грн. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене узгоджене податкове зобов'язання починаючи з вересня 2024 року по січень (включно) 2025 року в сумі 7 280,00 грн.
Відповідачу виставлялась податкова вимога форми "Ф" від 04.08.2020 року № 157841-54, з часу виставлення якої податковий борг відповідача не переривався, яка надсилалась Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за адресою місця офіційної реєстрації відповідача, проте повернулась до відправника з відміткою працівника АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням зі вкладенням, наявним в матеріалах справи (арк. справи 11).
Доказів щодо скасування та оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять, як і не містять доказів погашення податкового боргу на час вирішення справи судом.
Мотивувальна частина
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 291.4. статті 291 ПК України, платниками єдиного податку є суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 292.1. статті 292 ПК України об'єктом оподаткування 2 групи платників єдиного податку є дохід.
У відповідності до пункту 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Наведена податкова вимога надіслана на адресу відповідача відповідно до вимог ПК України, на момент розгляду справи у суді ним не оскаржувалася, а тому вважається належним чином вручена та є узгодженою.
Отже, суд встановив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку, яка у добровільному порядку не була сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 295.4. ст. 295 ПК України, сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси.
Згідно з п. 97.3. ст. 97 ПК України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відповідно до п. 97.4.3. п. 97.4. ст. 97 ПК України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа.
Стаття 102 ПК України передбачає, що позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
З даним позовом податковий орган звернувся до суду 04.11.2025 а тому, враховуючи вказані норми законодавства, суд вважає що позивачем не пропущено строк давності, визначений статтею 102 ПК України .
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
На підставі вказаного судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених у справі обставин, позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7 280,00 грн (сім тисяч двісті вісімдесят гривень нуль копійок).
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );
Головуючий суддя Юзьків М.І.