22 січня 2026 року Справа № 480/9083/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
28 листопада 2025 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів UA805090/2025/000016/2 від 22.10.2025 року.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі Указу Президента України №957/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату від 15.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Гелеті С.М.
Ухвалою суду від 22.01.2025 прийнято адміністративну справу №480/9083/25 до провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача через підсистему "Електронний суд" подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши доводи клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами першою, третьою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У частині п'ятій статті 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, як вказав ЄСПЛ, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 зазначеної Конвенції щодо проведення публічного розгляду справи.
Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін у справі, суд не убачає підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням сторін.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, у зв'язку з чим підстави для розгляду справи за участю представників сторін відсутні.
Суд також звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. З ст. 44 КАС України учасники справи мають право, а у відповідності до п. 4 ч. 5 зобов'язані, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника Сумської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета