22 січня 2026 року Справа № 480/3928/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савицької Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3928/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), і просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Держаної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень, жовтень та грудень 2022 року та за деякі конкретні дні за січень, лютий та березень 2025 року, а саме: 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та 5 днів за березень 2025 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Держаної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень, жовтень та грудень 2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Держаної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000 гривень за деякі конкретні дні за січень, лютий та березень 2025 року, а саме: 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та 5 днів за березень 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2022 році позивач перебував на службі у Дружбівській міській територіальній громаді Шосткинського району Сумської області, яка згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.10.2022 року № 233, знаходиться у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 10 жовтня 2022 року.
Позивач стверджує, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у вересні, жовтні та грудні 2022 року, проте за вказані місяці йому не була виплачена додаткова грошова винагорода збільшена до 100000 грн згідно з постановою КМУ №168, а виплачено лише 30000 грн.
Також зауважує, що відповідачем не була виплачена позивачу додаткова грошова винагорода збільшена до 100000 грн згідно постановою КМУ № 168 за деякі дні січня, лютого та березня 2025 року, а саме: 11.01.2025; 12.01.2025; 26.01.2025; 02.02.2025; 12.02.2025; 22.02.2025р та за 5 днів березня 2025 року.
На запит представника позивача, відповідач 05.05.2025 повідомив, що нарахування та виплату спірної додаткової винагороди у розмірі 30000 та 100000 гривень ОСОБА_1 здійснено в повному обсязі, заборгованість з виплати, відсутня.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті додаткової винагороди у розмірі збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць за вказані періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.05.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог ст. 161 КАС України. На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач протягом вересня 2022 року і спірних днів 2025 року безпосередньої участі у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, не приймав, тому виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень не може бути здійснена (а.с. 42-50).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірні періоди проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Держаної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.04.2025 №574-ОС з майстер сержантом ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби вищої категорії - заступником начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби шістнадцятої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), звільненим з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 01.04.2025 №487-ОС за підпунктом "б" (за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", припинено (розірвано) контракт, виключено його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 18.04.2025 (з.б.а.с. 25).
Представник позивача - адвокат Шнайдер С.В. звернувся до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України із запитом від 01.05.2025, в якому, зокрема просив повідомити про причини невиплати та виплатити майстер-сержанту ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 70000 грн згідно з постановою КМ України №168 за вересень, жовтень та грудень 2022 року та за деякі конкретні дні за січень, лютий та березень 2025 року, а саме: 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та 5 днів за березень 2025 року (а.с. 21).
Листом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.05.2025 відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень за вказані у заяві періоди, оскільки виплата додаткової винагороди здійснювалася в повному обсязі відповідно до постанови КМ України №168 та Наказу МВС № 726, заборгованість з виплати відсутня (а.с. 17-18).
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:
" 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів - виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168".
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ від 30.07.2022 для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
У подальшому, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 09.12.2022 було прийнято наказ № 628-АГ (застосовувався з 01.12.2022 по 31.01.2023), згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Водночас, пунктом 2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
- бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
- бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ від 09.12.2022, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мали право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.
Судом встановлено, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду згідно з розрахунковими листами (а.с. 54-55).
Так, згідно з розрахунковим листом за жовтень 2022 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за вересень у розмірі 30000 грн на підставі наказу № 655-ОС від 30.09.2022 (а.с. 54, 57).
Відповідно до розрахункового листа за листопад 2022 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за жовтень у розмірі 30000 грн на підставі наказу № 781-ОС від 01.11.2022 та в розмірі 51935,48 грн на підставі наказу від 07.11.2022 № 780-ОС (з.б.а.с. 54, 58, з.б.а.с. 58-59).
Згідно з розрахунковим листом за грудень 2022 року позивачу було нараховано та виплачено, зокрема додаткову грошову винагороду за грудень 2020 року в розмірі 30000 грн на підставі наказу № 982-ОС від 21.12.2022 (з.б.а.с. 54, 60).
Відповідно до розрахункового листа за січень 2023 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за грудень 2022 року в розмірі 70000 грн на підставі наказу № 9-ОС від 05.01.2022 (а.с. 55, з.б. а.с. 59).
Отже, твердження позивача про те, що йому не було виплачено спірної додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн пропорційно дням участі в заходах з національної безпеки і оборони за жовтень та грудень 2022 року є помилковим.
Щодо невиплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн за вересень 2022 року, то суд зауважує на тому, що сам по собі факт проходження військової служби на території Дружбівської міської територіальної громади Шосткинського району Сумської області не є безумовною підставою для отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Право на таку винагороду у військовослужбовців Державної прикордонної служби України у спірний період виникає виключно за умов, передбачених наказом № 392-АГ від 30.07.2022.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України, які датовані 24.02.2022, окремі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону (в тому числі і відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") передані в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, з 24.02.2022 та до середини 2023 року позивач, у складі відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", знаходився в оперативному підпорядкувані ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак до НОМЕР_1 прикордонного загону від НОМЕР_3 прикордонного загону не надходило жодного документального підтвердження про те, що ОСОБА_2 брав участь у бойових діях, зокрема виконання бойових (спеціальних) завдань, у складі у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України, у вересні 2022 року. Крім того, відповідач наголошує, що у вересні 2022 року позивач не брав участі у бойових діях на лінії бойового зіткнення, під з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а виконував обов'язки служби.
Отже, за твердженням відповідача, у вересні 2022 року позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022, не приймав, у зв'язку з чим збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась.
У свою чергу позивач посилається на витяг з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 7-16), як на підставу для виплати збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн, зокрема за вересень 2022 року.
Суд зазначає, що відповідно до Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2016 №311 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2016 за №719/28849, відділ прикордонної служби є основним підрозділом прикордонного загону (прикордонної комендатури), призначеним для безпосередньої охорони та захисту визначеної ділянки державного кордону, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, забезпечення дотримання режиму державного кордону України, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах контролю, контрольних пунктах в'їзду-виїзду), а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
Залежно від специфіки, завдань, а також форм оперативно-службової діяльності відділи прикордонної служби можуть бути таких типів: тип «Б» - відділи, призначені для охорони визначеної ділянки державного кордону України поза пунктами пропуску, здійснення прикордонного контролю, виявлення та припинення правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
Основними завданнями відділу прикордонної служби є: недопущення незаконної зміни проходження державного кордону України, дотримання режиму державного кордону України, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах контролю, контрольних пунктах в'їзду-виїзду); здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України; виявлення та припинення правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби; участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», у межах компетенції.
Виконання зазначених завдань є оперативно-службовою діяльністю відділу прикордонної служби.
При цьому, визначення участь підрозділів в стабілізаційних діях полягає у виконанні таких завдань, як: участь у посиленні охорони ділянок державного кордону - шляхом виставлення постів спостереження, секретів, засідок, організації загороджувальних, сторожових і патрульних дій; блокування (очеплення) певних ділянок місцевості, проведення пошуку у відповідності до поставлених завдань старшим командиром ДПС; у прикритті визначених ділянок Державного кордону - шляхом облаштування окремих опорних пунктів і позицій у відповідності до організації оборонного бою, при цьому особлива увага звертається на організацію тісної взаємодії з відділами прикордонного контролю прикордонних загонів ДПС, тощо.
Так, у витязі з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 7-10) зазначено, що на підставі бойових розпоряджень (наказів) 149т/окп від 16.05.2022, № 688/дск від 27.07.2022, № 737/дск від 08.08.2022, № 978/дск від 23.08.2022, № 972/дск від 23.08.2022, № 1048/дск від 30.08.2022 на ділянці пн.сх.нп. Дружба позивач застосовувався з метою РГКС 04.09.2022, 06.09.2022, СЗПН, ЧТ ЧГ з 09.09.2022 по 10.09.2022; на ділянці н.п Серпи з метою РГК 11.09.2022; на ділянці пн.сх.нп. Дружба з метою СЗПН, ЧГ,ЧТ з 13.09.2022 по 14.09.2022, РГК 15.09.2022, СПЗН, ЧТ,ЧГ з 17.09.2022 по 18.09.2022, РГК 19.09.2022, 22.09.2022, СЗПЧ, ЧГ,ЧТ з 27.09.2022 по 28.09.2022, РрР з 29.09.2022 по 30.09.2022, СЗПН, ЧГ,ЧТ з 30.09.2022 по 01.10.2022.
Тобто, у вказані періоди вересня 2022 року позивач виконував безпосередні службові обов'язки, зокрема здійснюючи чергування у складі робочої групи на кордоні (РГК), з огляду на що, суд вважає відсутніми підстави для нарахування йому збільшеної додаткової винагороди у зазначений період.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, які б свідчили, що позивач у вересні 2022 року приймав участь безпосередньо в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
До того ж, відсутні докази, які б свідчили, що позивач у спірний період виконував бойові (спеціальні) завдання із переліку, встановленого пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 на лінії бойового зіткнення.
Крім того, суд зауважує, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону, що, на думку позивача підтверджується записами у журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 7-10), не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, враховуючи, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є саме довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, яку позивачем надано не було.
За таких обставин, твердження позивача щодо протиправності відмови відповідача у нарахувані та виплаті збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за вересень, жовтень та грудень 2025 року суд вважає необґрунтованим.
Щодо виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн за 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та 5 днів березня 2025 року, суд зазначає наступне.
Міністерством внутрішніх справ України, в підпорядкування якого входить Державна прикордонна служба України, видано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 726 Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 01.09.2023 року (далі - наказ №726) (застосовується з 01.06.2023 року).
Пунктом 2 Наказу № 726 відзначено, що на період воєнного стану виплачується:
1) додаткова винагорода:
у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;
у розмірі 50000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
у розмірі 20100 гривень щомісяця військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування в розпорядженні;
у розмірі від 15000 до 30000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу, у розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах);
2) винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 6000 гривень військовослужбовцям строкової військової служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
3) винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 2350 гривень курсантам вищих військових навчальних закладів Держприкордонслужби, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.
4) одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Пунктом 3 Наказу № 726 встановлено, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії;
4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
6) відповідно до бойових наказів (розпоряджень), перебуваючи безпосередньо на території держави-агресора.
Відповідно до пункту 8 Наказу № 726 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Наказом № 726 наведено вичерпний перелік заходів, за умови виконання яких військовослужбовці набувають права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Судом встановлено, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за січень - березень 2025 року згідно з розрахунковими листами (з.б.а.с. 55-56).
Так, згідно з розрахунковим листом за лютий 2025 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за січень 2025 року у розмірі 2903,23 грн та у розмірі 64516,13 грн на підставі наказу № 201-ОС від 07.02.2025 (з.б.а.с. 55).
Відповідно до додатку до додатку № 3 до наказу № 201-ОС від 07.02.2025 позивачу було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за січень пропорційно 20 дням (з 01.01.2025 по 05.01.2025, з 08.01.2025 по 10.01.2025, 13.01.2025, з 16.01.2025 по 19.01.2025, з 22.01.2025 по 25.01.2025, 27.01.2025, з 30.01.2025 по 31.01.2025) участі в заходах з національної безпеки і оборони (а.с. 68)
Згідно з розрахунковим листом за березень 2025 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за лютий 2025 року у розмірі 3214,29 грн та у розмірі 64285,71 грн на підставі наказу № 364-ОС від 07.03.2025 (з.б.а.с. 55).
Відповідно до додатку № 3 до наказу № 364-ОС від 07.03.2025 позивачу було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за лютий 2025 року пропорційно 18 дням (01.01.2025, з 02.02.2025 по 07.02.2025, з 10.02.2025 по 11.02.2025, з 13.02.2025 по 15.02.2025, з 19.02.2025 по 21.02.2025, з 23.02.2025 по 23.02.2025, 26.02.2025 по 28.02.2025) участі в заходах з національної безпеки і оборони (а.с. 69).
Згідно з розрахунковим листом за квітень 2025 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за березень 2025 року у розмірі 3870,97 грн та у розмірі 51612,90 грн на підставі наказу № 522-ОС від 07.04.2025 (а.с. 56).
Відповідно до додатку № 3 до наказу № 522-ОС від 07.04.2025 позивачу було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за березень 2025 року пропорційно 16 дням (02.03.2025, 05.03.2025 з 07.03.2025 по 08.03.2025, з 11.03.2025 по 12.03.2025, з 14.03.2025 по 15.03.2025, з 18.03.2025 по 19.03.2025, з 21.03.2025 по 22.03.2025, з 25.03.2025 по 26.03.2025, з 28.03.2025 по 29.03.2025) участі в заходах з національної безпеки і оборони (а.с. 70).
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у виплаті додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та протягом 5 днів у березні 2025 року, посилаючись на витяг з журналу бойових дій НОМЕР_5 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_6 прикордоної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) в період з 8:00 11.01.2025 по 20:00 27.03.2025 (а.с. 5-6).
Проте, відповідно до витягу з журналу бойових НОМЕР_5 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_6 прикордоної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) в період з 8:00 11.01.2025 по 20:00 27.03.2025 позивач 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025, а також 01.03.2025, 06.03.2025, 13.03.2025, 20.03.2025 та 27.03.2025 виконував роботу на заставі (не виконував бойових (спеціальних) завдань).
Отже, твердження представника позивача у додаткових поясненнях від 13.01.2026 про те, що витяги з журналу бойових дій стосовно ОСОБА_1 за 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025, 01.03.2025, 06.03.2025, 13.03.2025, 20.03.2025 та 27.03.2025 є достовірними та належними доказами, які підтвердять його безпосередню участь в бойових діях, є помилковим.
Суд зазнає, що підтвердженням права на отримання винагороди є сукупність таких документів, як бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, рапорт.
У той же час, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 06.01.2026, представником відповідача були надані копії рапортів начальника шістнадцятої прикордонної застави від 08.02.2025 (а.с. 79-81), від 07.03.2025 (а.с. 86-89) та від 11.04.2025 (а.с. 82-85), відповідно до яких ОСОБА_1 виконував бойові завдання в районах ведення воєнних бойових дій на території Дружбівської міської територіальної громади, Середино - Будської міської територіальної громади та Свеської селищної теритріальної громади лише в ті дні січня, лютого та березня 2025 року, за які йому було виплачено збільшену до 100000 грн додаткову винагороду.
Також суд зауважує, що відповідно до п. 3 рапорту начальника НОМЕР_5 прикордонної застави від 07.03.2025 (з.б.а.с. 88) позивач не виконував бойових та спеціальних завдань, зокрема 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025, а відповідно до п. 3 рапорту начальника НОМЕР_5 прикордонної застави від 11.04.2025 (з.б.а.с. 84) позивач не виконував бойових та спеціальних завдань, зокрема 01.03.2025, 06.03.2025, 13.03.2025, 20.03.2025 та 27.03.2025.
За таких обставин, твердження позивача щодо протиправності відмови відповідача у нарахувані та виплаті збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за 11.01.2025, 12.01.2025, 26.01.2025, 02.02.2025, 12.02.2025, 22.02.2025 та 5 днів березня 2025 року (01.03.2025, 06.03.2025, 13.03.2025, 20.03.2025 та 27.03.2025) суд вважає необґрунтованим.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, а також те, що при розгляді справи судом не встановлено порушення відповідачем приписів законодавства при виплаті грошового забезпечення позивачеві за спірні періоди, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька