22 січня 2026 рокусправа № 380/11062/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №78539978 від 23.04.2025, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталією Іванівною;
- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталію Іванівну здійснити державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (по 1/4 частки кожному).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2025 позивачі звернулися до державного реєстратора із письмовою заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . До заяви надали копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копію свідоцтва на право власності від 28.09.1987, копію технічного паспорта на житловий будинок від 01.04.2025, довідку Самбірського МЕТІ від 31.03.2025 № 658, довідку Мостиської міської ради Львівської області від 28.03.2025 № 161, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.06.2021 № 263537534, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.01.2021 № НВ-4615021542021, висновок про вартість майна від 09.04.2025 та ідентифікатор об'єкта будівництва.
За наслідками розгляду вказаної заяви, 23.04.2025 відповідач прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 78539978 щодо проведення державної реєстрації права власності на колгоспний двір, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що: колгоспний двір відсутній у переліку об'єкті нерухомого майна, щодо якого проводиться державна реєстрація прав.
Позивачі вказують, що рішення про відмову в державній реєстрації прав повинне містити перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, а така підстава, як відсутність колгоспного двору у переліку об'єктів нерухомого майна щодо якого проводиться державна реєстрація прав, не передбачена статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-VІ.
З огляду на викладене, позивачі вважають спірне рішення протиправним, оскільки, для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості позивачі подали усі необхідні документи, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-VІ та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
У зв'язку із наведеним просять задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 14.07.2025 відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином та згідно із довідкою про доставку електронного листа, отримав ухвалу про відкриття провадження у справі в електронний кабінет 02.06.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).
Згідно із ч. 2 ст. 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справу необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до відомостей із технічного паспорта на житловий будинок від 01.04.2025 за реєстраційним номером у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:5010-4032-1134-7278, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою АДРЕСА_2 .
Зі змісту виписки виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області від 28.03.2025 № 161 із погосподарської книги по селі Крукеничі вул. Шевченка 39 Мостиського району, Львівської області станом на 01.04.1988 по 15.04.1991, слідує: «Згідно погосподарських книг по АДРЕСА_3 у домогосподарстві, яке відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», станом з 01.04.1988 року по 15.04.1991 року проживали та були зареєстровані:
1. ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 голова сім'ї, місце праці к-п Ів. Франка, бригадир
2. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина, місце праці гром. харчув. кондитер.
3. ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 син, Крукеницька школа, учень
4. ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка, ОСОБА_6 школа, учениця.
Житловий будинок завершений будівництвом у 1976 році. Загальна площа будинку 78.0 кв.м. За домогосподарством рахуються земельні ділянки 0,46 га в тому числі: 0,22 га для ОЖБ».
28.09.1987 виконавчий комітет Мостиської районної ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому від 20.08.1987 № 188, видав ОСОБА_1 , як голові колгоспного двору, свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок із прилеглими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво зареєстровано Самбірським МБТІ, реєстраційна книга № 20.
Комунальне підприємство Львівської обласної ради Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації видало ОСОБА_1 довідку від 31.03.2025 № 658, про те, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований на право власності в цілому за ОСОБА_1 - головою колгоспного двору, на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення Мостиської районної ради від 20.08.2987 № 188. Технічна характеристика об'єкту нерухомого майна житлового будинку літ. А-1 має кімнат 3, кухонь 1, загальна площа будинку 84,3 м.кв., житлова площа 55,3 м.кв., також до будинку відносяться наступні будівлі та споруди: Б-сарай, В-сарай, Г-сарай, Д-вбиральня, К-колодязь, Пг-погріб, 1-3-огорожа. Довідка видана станом на 01.02.2003.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.01.2021 № НВ-4615023542021, земельна ділянка площею 0,2200 га, кадастровий номер 4622483600:07:009:0067, місце розташування Львівська область, Мостиський район, с. Крукеничі, із цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, із видом користування для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.06.2021 № 263537534, земельна ділянка площею 0,22 га, із реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2395983646224, кадастровий номер 4622483600:07:009:0067 за номером запису про право власності 42723535, належить ОСОБА_1 .
18.04.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до державного реєстратора із письмовою заявою від 18.04.2025 за реєстраційним номером 66477759 про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
До заяви додали копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копію свідоцтва на право власності від 28.09.1987, копію технічного паспорта на житловий будинок від 01.04.2025, довідку Самбірського МЕТІ від 31.03.2025 № 658, довідку Мостиської міської ради Львівської області від 28.03.2025 № 161, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.06.2021 № 263537534, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.01.2021 № НВ-4615021542021, висновок про вартість майна від 09.04.2025 та ідентифікатор об'єкта будівництва.
За наслідками розгляду заяви позивачів від 18.04.2025 за реєстраційним номером 66477759, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталія Іванівна прийняла рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову у проведенні реєстраційних дій, яке обґрунтовано наступним:
«... Державний реєстратор прав на нерухоме майно Луцик Наталія Іванівна, Мостиська міська рада Львівської області. Львівська обл., розглянувши заяву від 18.04.2025 за реєстраційним номером 66477759 (далі - Заява) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1 127. та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 201 1 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій:
- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме:
згідно свідоцтва про право власності від 28.09.1987 року житловий будинок за адресою: с. Крукеничі, Шевченка 39, Яворівського району, Львівської області, відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, а відповідно до ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 р. майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних...».
Позивачі, вважаючи протиправним рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни від 23.04.2025 № 78539978, звернулись із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV, у редакції чиннім станом на дату виникнення спірних правовідносин), регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ч. 1 ст. 1 Закону № 1952-IV).
Поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначено п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV, відповідно до якого, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Згідно із абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV, заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV, державній реєстрації прав підлягає право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості.
Приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості.
Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону № 1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Отже, ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV встановлює вичерпний та поетапний порядок здійснення державної реєстрації речових прав, який зобов'язує державного реєстратора послідовно прийняти й зареєструвати заяву, оцифрувати подані документи, визначити черговість їх розгляду, перевірити наявність законних підстав для залишення заяви без руху, зупинення чи відмови в реєстрації, ухвалити відповідне рішення та, у разі його позитивності, внести відомості до відповідного реєстру і видати заявнику витяг, що в сукупності спрямовано на забезпечення законності, прозорості та процесуальної визначеності реєстраційної процедури.
Частиною 2 статті 18 № 1952-IV визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127, у редакції чиннім станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 1 Порядку № 1127).
Згідно із п. 6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Суд встановив, що 18.04.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до державного реєстратора із письмовою заявою від 18.4.2025 № 66477759 про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз.1 п.18 Порядку № 1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Абзацом 1 п.23 Порядку № 1127 визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
Отже, пункти 18 та 23 Порядку № 1127 передбачають, що за результатами розгляду заяви і доданих документів, державний реєстратор зобов'язаний ухвалити одне з двох рішень: про державну реєстрацію прав або про відмову в ній. При цьому, у разі відмови, таке рішення має бути вмотивованим, містити вичерпний перелік конкретних обставин, які стали підставою для відмови, та обґрунтування їх застосування відповідно до вимог закону, що спрямовано на забезпечення прозорості та законності реєстраційної процедури.
Так, за наслідками розгляду заяви позивачів від 18.04.2025 № 66477759, відповідач прийняв рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову у проведенні реєстраційних дій.
Зі змісту вказаного рішення судом встановлено, що підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій стало те, що згідно із свідоцтвом про право власності від 28.09.1987, житловий будинок за адресою: с. Крукеничі, Шевченка 39, Яворівського району, Львівської області, відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, а відповідно до ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Крім того, у спірному рішенні вказано, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Оцінюючи наведені відповідачем мотиви відмови у державній реєстрації, суд вважає, що зазначена у рішенні від 23.04.2025 № 78539978 підстава не відповідає змісту пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
На переконання суду, наведені відповідачем обставини у спірному рішення самі по собі не свідчать про неможливість встановлення набуття, зміни або припинення речових прав, оскільки зі свідоцтва від 28.09.1987 про право особистої власності вбачається факт набуття права на житловий будинок у визначений момент часу, а зміст виписки виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області від 28.03.2025 № 161 свідчить про подальше існування цього права та дає можливість встановити склад осіб, пов'язаних з об'єктом.
У той же час, віднесення житлового будинку до колгоспного двору та перебування такого майна у спільній сумісній власності членів двору лише характеризує спосіб здійснення права, але не заперечує факту його набуття та не унеможливлює його встановлення, у зв'язку з чим наведене відповідачем обґрунтування не відповідає підставі, передбаченій пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову у проведенні реєстраційних дій, відповідач діяв всупереч вимогам ч. 2 ст.19 Конституції України, а саме не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталією Іванівною.
Зі змісту оскарженого рішення відповідача вбачається, що єдиною підставою для відмови позивачу у проведенні реєстраційних дій є те, що згідно із свідоцтвом про право власності від 28.09.1987, житловий будинок за адресою: с. Крукеничі, Шевченка 39, Яворівського району, Львівської області, відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, а відповідно до ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних, а тому подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження
Варто зауважити, оскільки суд встановив, що наведене відповідачем обґрунтування не відповідає підставі, передбаченій пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, то позивачі мають право на здійснення за ними (по 1/4 частки кожному) державної реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Разом із цим, суд звертає увагу на поняття дискреційних повноважень, яке наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яку прийняв Комітет Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Згідно із позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 справі № 826/8803/15, від 21.06.2018 у справі № 274/1717/17, від 14.08.2018 у справі № 820/5134/17, від 17.10.2019 у справі № 826/521/16, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20, від 14.09.2021 у справі № 320/5007/20 та від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, висловлена у постановах від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 13.10.2022 у справі №380/13558/21.
Також, суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Варто наголосити, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Таким чином, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивачів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталією Іванівною та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 18.04.2025 № 66477759 та прийняти рішення про здійснення державної реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (по 1/4 частки кожному), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2025 № 78539978 про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталією Іванівною
Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталію Іванівну (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ 41064044) повторно розглянути заяву від 18.04.2025 № 66477759 та прийняти рішення про здійснення державної реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_4 ), (по 1/4 частки кожному), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ 41064044).
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ 41064044).
Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ 41064044).
Стягнути на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Наталії Іванівни (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ 41064044).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна