12 січня 2026 рокусправа № 380/14365/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач) до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі за текстом відповідач), в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.07.2025 просив:
- визнати протиправним та скасувати п.п.2.2 п.2 та п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 №333 в частині, що стосується начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 .
Ухвалою від 17.07.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 30.07.2025 суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила загальне позовне провадження.
Ухвалою від 29.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу на посаді начальника зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що 10.06.2025 позивача було ознайомлено з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 №333. Зазначає, що відповідно до п.п. 2.2. п.2 зазначеного наказу позивачу стало відомо, що за невжиття заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність позивача як начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 притягнуто до обмеженої відповідальності у розмірі 7797,31 грн, шляхом стягнення вказаної суми з місячного грошового забезпечення. Позивач, зазначає, що не допускав жодних порушень під час військової служби на займаній посаді та під час виконання обов'язків у складі комісії з проведення службових розсідувань.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог позивача заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до аудиторського звіту за результатами аудиту використання коштів та майна у сфері ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2024 №526/00 встановлено, що під час аудиту проведено зняття залишків речового майна, що зберігалося в ППД та районах виконання завдань в/ч НОМЕР_4 та в/ч НОМЕР_5 . За результатами зняття залишків встановлено нестачу речового майна у військовій частині НОМЕР_4 (матеріально-відповідальна особа начальник речового складу молодший сержант ОСОБА_2 ) на суму 31189,24 гривень.
Зазначає, що пропозицією №26 Аудиторського звіту, з метою встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушень та відшкодування збитків за фактом нестачі матеріальних цінностей речової служби у в/ч НОМЕР_4 на суму 31189,24 грн та у в/ч НОМЕР_5 на суму 113118,39 грн, командиру військової частини призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення про відшкодування нестачі на загальну суму 144,12 тис. грн та про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущені виявлених порушень і недоліків або невжиття заходів щодо їх усунення.
На виконання вищезазначеного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №4агд «за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 , комісійно проведено службове розслідування з метою усунення виявлених недоліків за результатами проведеної аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 ».
На виконання пропозицій, наказом від 26.12.2024 №861 командира військової частини НОМЕР_1 , в підпорядкуванні якої знаходиться військова частина НОМЕР_4 , було зобов'язано командира військової частини НОМЕР_4 провести службове розслідування, з метою причин та умов, що призвели до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 .
Зазначає, що комісія військової частини НОМЕР_4 , до складу якої входив майор ОСОБА_1 провела службові розслідування, а командир військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_3 своїми наказами затвердив (погодив) акти службових розслідувань, якими заперечувалися висновки внутрішнього аудиту, тим самим не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності.
Посилається на те, що згідно абз.2 п.2 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, встановлено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду. Виходячи з наведеної норми, зазначає, що факт та розмір заподіяної матеріальної шкоди встановлено внутрішнім аудитом та підтверджено документально в тому числі актом зняття залишків затвердженим позивачем та не підлягало з'ясуванню в цій частині, в рамках службового розслідування.
Вказує, що пунктом другим статті 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX, встановлено, що «командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.».
У зв'язку з цим, факт завданих державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , збитків встановлено аудиторською перевіркою, зафіксовано документально в самій військовій частині, натомість комісія визначена наказом командира військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_3 провела службове розслідування неякісно, а саме винних осіб не встановлено та не вжито належних заходів, передбачених законодавством, щодо незаконного витрачання військового майна, внаслідок чого було завдано шкоду державі не відшкодовано, а винних осіб до матеріальної відповідальності не притягнуто.
Вказує, що за результатами службового розслідування було прийнято рішення про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності членів комісії, які проводили службове розслідування (акт від 13 березня 2025) та командира військової частини НОМЕР_4 , якого притягнуто до матеріальної відповідальності на підставі п.2 ст.5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив ті ж самі мотиви що і у позовній заяві.
У судове засідання, яке відбулося 12.01.2026 учасники справи не з'явилися. Подали зави про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 .
5 територіальне управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України у період часу з 07.10.2024 по 20.12.2024 провело внутрішню аудиторську перевірку військової частини НОМЕР_1 , за результатами якої складено аудиторський звіт від 20.12.2024 №526/34.
Відповідно до аудиторського звіту за результатами аудиту використання коштів та майна у сфері ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2024 №526/34 встановлено, серед іншого, що за результатами зняття залишків встановлено нестачу речового майна у військовій частині НОМЕР_4 (матеріально-відповідальна особа начальник речового складу молодший сержант ОСОБА_2 ) на суму 31 189,24 гривень та у військовій частині НОМЕР_5 (матеріально-відповідальна особа в районі виконання завдань - начальник речового складу головний сержант ОСОБА_4 , матеріально-відповідальна особа в ППД - старший солдат ОСОБА_5 ) на суму 113118,39 грн. Таким чином, встановлено нестачу активів речової служби на суму 144 307,63 грн (у в/ч НОМЕР_4 - 31 189,24 грн, та в/ч НОМЕР_5 - 113 118,39 грн,) внаслідок перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність. Таким чином, фактичний стан справ з організації речового забезпечення та відображення в обліку здійснених операцій у військовій частині НОМЕР_4 не забезпечував контроль за використанням речового майна виданого під звіт відповідальним особам для забезпечення особового складу підрозділів.
Першопричиною порушення, яке призвело до нестачі речового майна, відхилень у порядку організації речового забезпечення та обліку встановлених за підсумками аудиту були: порушення з боку начальників речових служб в/ч НОМЕР_4 , зокрема: начальника речової служби логістики в/ч НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_6 щодо недотримання положень визначених Інструкцією з обліку військового майна №440 та Інструкцією з речового забезпечення №232; відсутність контролю з боку начальника речової служби логістики в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 щодо звітування матеріально відповідальних осіб за отримане під звіт для видачі особовому складу речове майно.
Дослідженням порядку проведення інвентаризації встановлені значні порушення через неправильне оформлення результатів інвентаризації. За результатами зняття залишків у в/ч НОМЕР_4 та в/ч НОМЕР_5 встановлено нестачу активів речової служби на суму 144,31 тис. грн, внаслідок перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів наданими про його фактичну наявність.
За наслідками проведеного аудиту надано наступні пропозиції, зокрема:
- з метою встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушень та відшкодування збитків за фактом нестачі матеріальних цінностей речової служби у в/ч НОМЕР_4 на суму 31 189,24 грн та у в/ч НОМЕР_5 на суму 113 118,39 грн, командиру військової частини призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення про відшкодування нестачі на загальну суму 144,12 тис. грн та про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущені виявлених порушень і недоліків або невжиття заходів щодо їх усунення.
Згідно із Порівняльною вартістю між фактичною наявністю речового майна та бухгалтерським обліком у відповідності до Актів зняття залишків встановлено нестачу речового майна на загальну суму 31 189,24 грн.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.01.2025 №3агд, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 15.12.2020 №475 “Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України», на виконання пропозицій та рекомендацій 5 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 , проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861 “По результатам проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою усунення виявлених недоліків призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 , а саме: невідповідності облікових даних майна номенклатури речової служби логістики до вимог Інструкції з обліку військового майна №440; виникнення ризику втрат речової служби логістики внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби та фінансово-економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 ; перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, нестачі активів речової служби на суму 31 189.24 грн у військовій частині НОМЕР_4 ; понаднормової видачі речового майна в особисте користування військовослужбовців.
Проведення службового розслідування покладено на комісію у складі:
голови комісії: начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки майора ОСОБА_1 ;
членів комісії: начальника служби пального та мастильних матеріалів логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 ;
начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики старшого лейтенанта ОСОБА_9 .
За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 , розпочато 02.01.2025 службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.01.2025 №3агд під головуванням начальника зв'язку- начальника групи зв'язку та кібербезпеки військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_10 .
За результатами службового розслідування, складено акт службового розслідування від 02.02.2025, відповідно до якого:
“На підставі пропозицій та рекомендацій 5 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 , проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 року №861 проведене розслідування за фактами порушень в речовій службі логістики, а саме:
Згідно п.2.14 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861 (далі Наказ №861), виявлена невідповідність облікових даних майна номенклатури речової служби до вимог Інструкції з обліку військового майна №440.
Згідно п.2.15 Наказу №861, виявлений ризик втрат майна речової служби внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби військової частини НОМЕР_4 та фінансово-економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно п.2.16 Наказу №861, виявлене виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31 189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність.
Згідно п.2.17 Наказу №861, виявлена понаднормова видача речового майна в особисте користування військовослужбовців.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №3агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 комісією було проведене розслідування, в ході якого було встановлено наступне: відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 08.12.2022 №387 (по стройовій частині), старший лейтенант ОСОБА_11 призначений на посаду начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 і займає дану посаду по теперішній час.
Згідно з поясненнями начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_11 , призначений на посаду начальника продовольчої служби логістики наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 08.12.2022 №387 і перебуває на цій посаді по даний час. При організації обліку та видачі речового майна військовослужбовцям у власне користування керувався вимогами нормативних документів, а саме:
- наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту»;
- наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України»;
- розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/6/4/465 від 30.01.2023;- Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №2398/1/186 від 27.01.2024.
Щодо п.2.14 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861, комісією не встановлені факти невідповідності облікових даних майна номенклатури речової служби до вимог Інструкції з обліку військового майна №440.
Щодо п.2.15 Наказу №861, комісією не виявлено ризику втрат майна речової служби внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби військової частини НОМЕР_4 та фінансово- економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується актом інвентаризації станом на 01.01.2025 вх.№90/4 від 09.01.2025.
Щодо п.2.16 Наказу №861, комісією не виявлено виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31 189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, що підтверджується актом інвентаризації станом на 01.01.2025 вх.№90/4 від 09.01.2025. Нестача відсутня.
Щодо п.2.17 Наказу №861, комісією не виявлена понаднормова видача речового майна в особисте користування військовослужбовців:
- видача костюмів літніх польових проводилась відповідно до норми №1 наказу №232 та примітки №9: “Під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, відновлення боєздатності військовослужбовцям військових частин механізованих (мотопіхотних), танкових, артилерійських військ, протиповітряної обороті, Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Сил територіальної оборони Збройних Сил України, розвідки, морської піхоти, інженерного забезпечення, РХБЗ за винятком частин військової служби правопорядку, медичних, костюм літній польовий видається зі строком експлуатації (носіння) 4 місяці».
- видача речового майна у відповідності до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/6/4/465 від 30.01.2023 проводилась: “...у разі виникнення потреби у військовослужбовців в речовому майні (прибуття особового складу від інших військових частин та центрів комплектування з недостатнім забезпеченням, бойові втрати майна, вихід речового майна з ладу тощо), невідкладно вживати заходів щодо належного забезпечення особового складу. Виключити випадки витребування від військовослужбовців зайвих пояснень, додаткових документів, розслідувань тощо. Документальне оформлення списання втрат речового майна здійснювати під час проведення заходів відновлення боєздатності (у військовій частині НОМЕР_4 заходи з відновлення не проводились, оскільки батальйон з квітня 2022 року по даний час перебуває в зоні бойових дій).
З метою покращення забезпечення військовослужбовців, недопущення випадків обмороження особового складу, забезпечення робочим та спеціальним одягом, організувати отримання з постачальних складів та видачу особовому складу речового майна матеріально-технічної (гуманітарної) допомоги, яке є в достатній кількості на постачальних складах».
Військовою частиною НОМЕР_4 в листопаді 2022 р. було отримано речове майно у якості благодійної допомоги від Стрийської міської ради.
При забезпеченні речовим майном військовослужбовців начальник речової служби логістики керувався розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/6/4/1401 від 27.05.2022, №370/6/4/3079 від 23.09.2022, №370/6/4/3956 від 21.11.2022, №370/6/4/4385 від 22.12.2022. Згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №2398/1/186 від 27.01.2024 надано роз'яснення щодо порядку обліку та видачі речового майна, що надійшли у якості міжнародної (благодійної, гуманітарної) допомоги: “...некомплектні предмети обмундирування, а саме: куртки зимові - видавати замість костюмів спеціальних зимових, передбачених Нормами. Видачу зазначених предметів проводити в особисте користування на термін експлуатації, передбачений відповідними Нормами». У відповідності до норми 2 Наказу 232 МОУ один костюм спеціальний зимовий видається з терміном носіння один рік. За період 2022 - 2024 р.р. військовослужбовці. НОМЕР_4 не отримували костюмів спеціальних зимових. В своїй діяльності старший лейтенант ОСОБА_11 дотримувався вимог керівних документів та чинного законодавства при організації обліку та видачі майна речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 під час ведення бойових дій, збитків державі не було нанесено.
При відбиранні пояснень у військовослужбовців, у яких виявлено ймовірну понаднормову видачу майна згідно результатів аудиту, комісією було встановлено, що речове майно, а саме: штани вітровологозахисні зимові та черевики з високими берцями зимові їм були видані згідно звернень військовослужбовців про приведення попередньо виданого майна в непридатний стан, куртки зимові видавались тим військовослужбовцям, що потребували забезпечення костюмами спеціальними зимовими з метою запобігання перемерзання, обмороження під час виконання бойових завдань. Попередньо видане майно прийшло у непридатний стан через інтенсивну експлуатацію в бойових умовах.
Враховуючи вищевикладене, комісія дійшла висновку, що своїми діями начальник речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_11 , збитків державі не наніс, порушення вимог керівних документів не виявлено. Вина начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_11 та інших посадових осіб військової частини НОМЕР_4 - відсутня».
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 02.02.2025 №22од службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №3агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою усунення виявлених недоліків призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 вважати завершеним. У зв'язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
Відповідно до наказу від 05.03.2025 №60агд (з адміністративно-господарської діяльності), яким призначено додаткове службове розслідування до службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №3агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою уточнення причин та умов, що приведи до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини: НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 , а саме:
- невідповідності облікових даних майна номенклатури речової служби логістики до вимог Інструкції з обліку військового майна №440;
- виникнення ризику втрат речової служби логістики внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби та фінансово-економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 ;
- перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, нестачі активів речової служби на суму 31189,24 у військовій частині НОМЕР_4 ;
- понаднормової видачі речового майна в особисте користування військовослужбовців.
Проведення службового розслідування покласти на комісію у складі:
голови комісії: начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки майора ОСОБА_1
членів комісії;
начальника служби пального та мастильних матеріалів логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 ;
начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики старшого лейтенанта ОСОБА_9 ;
За наслідками сказаного службового розслідування було складено Акт службового розслідування від 14.03.2025, відповідно до якого:
“На підставі пропозицій та рекомендацій НОМЕР_6 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 , проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, розпорядження командира військової часі НОМЕР_7 від 02.03.2025 вих.№ 1480/10/6/858, наказу командира військ частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 №60агд проведене розслідування за фактом порушень в речовій службі логістики.
За наслідками сказаного службового розслідування було складено Акт службового розслідування від 14.03.2025, у якому зазначено наступне:
“На підставі пропозицій та рекомендацій 5 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 , проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2025 вих. № 1480/10/6/858, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 №60агд проведене розслідування за фактами порушень в речовій службі логістики, а саме:
Згідно п.2.14 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861 (далі Наказ №861), виявлена невідповідність облікових даних майна номенклатури речової служби до вимог Інструкції з обліку військового майна №440.
Згідно п.2.15 Наказу №861, виявлений ризик втрат майна речової служби внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби військової частини НОМЕР_4 та фінансово-економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно п.2.16 Наказу №861, виявлене виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31 189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність.
Згідно п.2.17 Наказу №861, виявлена понаднормова видача речового майна в особисте користування військовослужбовців. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 №60агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » комісією було проведене розслідування, в ході якого було встановлено наступне:- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 08.12.2022 №387 (по стройовій частині) старший лейтенант ОСОБА_11 призначений на посаду начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 і займає дану посаду по теперішній час.
Згідно пояснення начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_11 , призначений на посаду начальника продовольчої служби логістики наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 08.12.2022 №387 і перебуває на цій посаді по даний час. При організації обліку та видачі речового майна військовослужбовцям у власне користування керувався вимогами нормативних документів, а саме:- Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту»;- Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України»;- Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/6/4/465 від 30.01.2023;- Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №2398/1/186 від 27.01.2024.
Щодо п.2.14 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861, комісією не встановлені факти невідповідності облікових даних майна номенклатури речової служби до вимог Інструкції з обліку військового майна №440.
Щодо п.2.15 Наказу №861, комісією не виявлено ризику втрат майна речової служби внаслідок розбіжності обліку речового майна між діловодством речової служби військової частини НОМЕР_4 та фінансово- економічною службою у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується актом інвентаризації станом, на 01.01.2025 вх.№90/4 від 09.01.2025.
Щодо п.2.16 Наказу №861 про виявлене виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31 189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, комісією встановлено, що: щодо нестачі активів на суму 5204,90 грн (бланки посвідчень офіцерів - 4935,00 грн, печатки, штампи - 269,90 грн) встановлено, що дане майно перебуває на обліку речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується актом, інвентаризації вх №90/4 від 09.01.2025 станом на 01.01.2025. Нестача відсутня. розбіжність на суму 15378,34 грн (мило “Лайм м'ята» - 158,4 кг за ціною 80,04 грн/кг на суму 12 678,34 грн, мило “Grand шарм» - 30 кг за ціною 90,00 грн/кг на суму 2700,00 грн) не підтверджується. Станом на час зняття залишків дане майно було списане, відповідно до Актів списання №37/24/173 від 13.09.2024 та №31/24/170 від 13.09.2024. Нестача відсутня; розбіжність на суму 5800,00 грн (порошок пральний “Extreme wash») не підтверджується, оскільки станом на час зняття залишків даний порошок було списано у кількості 200 кг за ціною 29,00 грн/кг на суму 5800,00 грн, відповідно до Актів списання №37/24/173 від 13.09.2024 та №31/24/170 від 13.09.2024). Нестача відсутня; розбіжність на суму 4806,00 грн (порошок пральний “Універсальний» - 150 кг) пов'язана з тим, що на час зняття залишків у зоні бойових дій дане майно помилково не було зазначене у Акті зняття залишків. Порошок пральний “Універсальний» виданий особовому складу військової частини НОМЕР_4 згідно роздавальної відомості № 36/24 від 01.09.2024 в кількості 24,024 кг за ціною 32,04 грн/кг на суму 769,73 грн та згідно роздавальної відомості № 54/24 від 01.12.2024 в кількості 10,842 кг за ціною 32,04 грн/кг на суму 347,38 грн. Залишок на складі становив 115,134 кг, що підтверджується актом інвентаризації вх №90/4 від 09.01.2025 станом на 01.01.2025. Нестача відсутня.
Щодо п.2.17 Наказу №861, комісією не виявлена понаднормова видача речового майна в особисте користування військовослужбовців:
- видача костюмів літніх польових проводилась з 24.02.2022 по 01.10.2024 відповідно до норми №1 наказу №232 та примітки №9: “Під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, відновлення боєздатності військовослужбовцям військових частин механізованих (мотопіхотних), танкових, артилерійських військ, протиповітряної обороті, Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Сил територіальної оборони Збройних Сил України, розвідки, морської піхоти, інженерного забезпечення, РХБЗ за винятком частин військової служби правопорядку, медичних, костюм літній польовий видається зі строком експлуатації (носіння) 4 місяці».
-видача куртки вітровологозахисної зимової, штанів вітровологозахисних зимових проводилась з 01.11.2022 по 30.01.2023 відповідно до норми №1 наказу №232 та примітки №10: “Під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, відновлення боєздатності військовослужбовцям військових частин механізованих (мотопіхотних), танкових, артилерійських військ, протиповітряної оборони, Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Сил територіальної оборони Збройних Сил України, розвідки, морської піхоти, інженерного забезпечення, РХБЗ за винятком частин військової служби правопорядку, медичних, додатково видається верх куртки вітровологозахисної зимової (куртки утепленої польової) та штанів вітровологозахисних зимових (штанів утеплених польових) зі строком експлуатації (носіння) 1 рік».
За період 2022-2024 військовослужбовці військової частини НОМЕР_4 не отримували верх куртки вітровологозахисної зимової (куртки утепленої польової) та штанів вітровологозахисних зимових (штанів утеплених польових).
- видача речового майна у відповідності до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/6/4/465 від 30.01.2023 проводилась: “...у разі виникнення потреби у військовослужбовців в речовому майні (прибуття особового складу від інших військових частин та центрів комплектування з недостатнім забезпеченням, бойові втрати майна, вихід речового майна з ладу тощо), невідкладно вживати заходів щодо належного забезпечення особового складу. Виключити випадки витребування від військовослужбовців зайвих пояснень, додаткових документів, розслідувань тощо. Документальне оформлення списання втрат речового майна здійснювати під час проведення заходів відновлення боєздатності (у військовій частині НОМЕР_4 заходи з відновлення не проводились, оскільки батальйон з квітня 2022 року по даний час перебуває в зоні бойових дій). З метою покращення забезпечення військовослужбовців, недопущення випадків обмороження особового складу, забезпечення робочим та спеціальним одягом, організувати отримання з постачальних складів та видачу особовому складу речового майна матеріально-технічної (гуманітарної) допомоги, яке є в достатній кількості на постачальних складах».
Військовою частиною НОМЕР_4 в листопаді 2022 було отримано речове майно у якості благодійної допомоги від Стрийської міської ради. При забезпеченні речовим майном військовослужбовців начальник речової служби логістики керувався нормою №1 наказу №232 примітки №10. Куртка вітровологозахисна зимова видавалася додатково, як верх куртки вітровологозахисної зимової у зв'язку з відсутністю забезпечення даним майном на момент видачі. В подальшому начальник речової служби логістики керувався розпорядженням Командування Сил логістики ЗСУ №370/6/4/465 від 30.01.2023.
Згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 : Сил логістики ЗСУ №2398/1/186 від 27.01.2024 (на заміну розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_3 №370/6/4/1401 від 27.05.2022, №370/6/4/3079 від 23.09.2022, №370/6/4/3956 від 21.11.2022, №370/6/4/4385 від 22.12.2022) надано роз'яснення щодо порядку обліку та видачі речового майна, що надійшли у якості міжнародної (благодійної, гуманітарної) допомоги: “...некомплектні предмети обмундирування, а саме: куртки зимові - видавати замість костюмів спеціальних зимових, передбачених Нормами. Видачу зазначених предметів проводити в особисте користування на термін експлуатації, передбачений відповідними Нормами». У відповідності до норми 2 Наказу 232 МОУ один костюм спеціальний зимовий видається з терміном носіння один рік.
За період 2022 - 2024 р.р. військовослужбовці НОМЕР_4 не отримували костюмів спеціальних зимових.
В своїй діяльності старший лейтенант ОСОБА_11 дотримувався вимог керівних документів та чинного законодавства при організації обліку та видачі майна речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 під час ведення бойових дій. Збитки державі не нанесені. Комісія врахувала, відібрані пояснення у військовослужбовців, у яких виявлено ймовірну понаднормову видачу майна згідно результатів аудиту та було встановлено, що речове майно, а саме: штани вітровологозахисні зимові та черевики з високими берцями зимові були видані згідно звернень військовослужбовців про. приведення попередньо виданого майна в непридатний стан, куртки зимові видавались тим військовослужбовцям, що потребували забезпечення костюмами спеціальними зимовими з метою запобігання перемерзання, обмороження під час виконання бойових завдань. Попередньо видане майно прийшло у непридатний стан через інтенсивну експлуатацію в бойових умовах.
Враховуючи вищевикладене, комісіядійшла висновку, що своїми діями; начальник речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_11 та інші посадові особи військової частини НОМЕР_4 збитків державі не нанесли, протиправної поведінки у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків не встановлено, порушень вимог керівних документів не виявлено. Вина начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_11 та інших посадових осіб військової частини НОМЕР_4 - відсутня».
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 14.03.2025 №58од додаткове службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 №60агд, “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою уточнення причин та умов, що призвели до виявлених порушень в речовій службі логістики та. встановлення виші посадових осіб військової частини НОМЕР_4 вважати завершеним. У зв'язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 та інших посадових осіб військової частини НОМЕР_4 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.04.2025 №257 “Про продовження строку службового розслідування по факту не вжиття належних заходів щодо запобігання іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 » строк службового розслідування по факту не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 №187, продовжено до 19.05.2025.
За наслідками сказаного службового розслідування складено Акт службового розслідування від 19.05.2025, відповідно до якого, зокрема встановлено, що за результатами двох проведених у військовій частині НОМЕР_4 службових розслідувань, встановлені аудиторською, перевіркою збитки на суму 31 189,24 грн є невідшкодованими.
Вважаючи на вищевикладені обставини, рішення колишнього командира військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_12 , який не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо притягнення винних осіб ввіреної йому військової частини до матеріальної відповідальності, підпадають під дію ч.2 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відповідно до якої він повинен понести матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Водночас, голова та члени комісії, які провели службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 14.03.2025 №58, склали підписали та подали на розгляд командира військової частини НОМЕР_4 акт від 14.03.2025 №90/32, а саме: начальник зв'язку-начальник групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 майор ОСОБА_13 , члени комісії: начальник служби пального та мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_14 , начальник служби авіації та протиповітряної оборони логістики військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант ОСОБА_9 , допустили порушення всебічності, повноти та об'єктивності, чим створили умови щодо унеможливлення відшкодування шкоди, завданої державі, на суму 31 189,24 грн., а тому також повинні понести матеріальну відповідальність разом з колишнім командиром військової частини НОМЕР_4 .
Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина підполковника ОСОБА_3 , майора ОСОБА_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_15 , старшого лейтенанта ОСОБА_9 виражається у формі непрямого умислу.
Своїми діями підполковник ОСОБА_3 , майор ОСОБА_16 , старший лейтенант ОСОБА_8 , старший лейтенант ОСОБА_9 порушили вимоги наступних нормативно-правових актів:
статтю 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в час обов'язку додержуватися законів України, неухильно виконувати він військових статутів, наказів командирів;
статтю 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відлові до якої військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в час зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушень, є хибно зрозумілі інтереси військової служби підполковником ОСОБА_3 , майор ОСОБА_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_8 , старі лейтенантом ОСОБА_9 , реалізувавши які, вони вчинили перешкоди щодо встановлення осіб, винних у спричиненні державі прямих збитків на суму 31 189,24 грн, притягнення їх до матеріальної відповідальності та ухиленню усунення інших порушень, встановленим аудиторською перевіркою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2025 №333 “Про результати службового розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 » службове розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 , призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 №187, вважати завершеним.
Відповідно до частини 2.2. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2025 №333 про результати службового розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 , згідно частини першої статті 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», не вжиття належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна даними облікових документів над даними про його фактичну наявність притягнено начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі 7797,31 грн (сім тисяч сімсот дев'яносто сім грн) 31 коп, шляхом стягнення вказаної суми з місячного грошового забезпечення.
Позивач вважаючи такий наказ протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут внутрішньої служби).
Відповідно до Вступної частини Статуту внутрішньої служби цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
За положенням статей 5, 6, 8 Загальних положень Статуту внутрішньої служби Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 27 Статуту внутрішньої служби передбачено, що військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до преамбули Закону України від 3 жовтня 2019 року № 160-ІХ “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ) цей Закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частиною першою статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно з частиною 1-2 Закону №160-ІХ, особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Частина друга статті 8 Закону № 160-ІХпередбачає, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 160-ІХ порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
Частини шоста та сьома статті 8 Закону № 160-ІХ визначають, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Стаття 14 Закону №160-ІХ передбачає, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.
У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Статтею 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).
Пунктом 7 розділу І Порядку № 608 встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Частина 3 розділу ІІ Порядку № 608 передбачає, що службове розслідування проводиться для встановлення, зокрема, причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Розділом VIII Порядку № 608 визначено особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди.
Так, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати:
наявність шкоди;
протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Таким чином, військовослужбовець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за результатами службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог Закону № 160-ІХ та Порядку № 608.
Загальний порядок проведення службового розслідування визначено розділом ІІІ Порядку № 608.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 Розділу III Порядку № 608).
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 160-ІХ за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5 розділу V Порядку № 608).
Пунктом 6 розділу V Порядку № 608 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додається всі матеріали службового розслідування.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII Порядку № 608 до матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Суд встановив, що згідно частини 2.2. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2025 №333 про результати службового розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 , згідно частини першої статті 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», не вжиття належних заходів, передбачених законодавством щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за виникнення нестачі активів речової служби військової частини НОМЕР_4 на суму 31189,24 грн внаслідок розбіжності перевищення кількісних показників обсягу військового майна даними облікових документів над даними про його фактичну наявність притягнено начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі 7797,31 грн (сім тисяч сімсот дев'яносто сім грн) 31 коп, шляхом стягнення вказаної суми з місячного грошового забезпечення.
Як видно з матеріалів справи, 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено внутрішню аудиторську перевірку військової частини НОМЕР_1 у період з 07.10.2024 по 20.12.2024, за наслідками якої складено звіт від 20.12.2024 №526/34, яким встановлено ряд порушень, які призвели до втрат та надано рекомендації щодо усунення вказаних порушень та притягнення осіб, з чиєї вини такі порушення настали, до відповідальності.
На підставі вказаних рекомендацій командиром військової частини НОМЕР_4 були прийняті накази від 02.01.2025 №3агд та №4агд, якими призначено службові розслідування з метою усунення виявлених недоліків. За наслідками проведених службових розслідувань встановлено відсутність порушень, про які зазначалось в аудиторському звіті.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001, затверджено Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту (далі - Порядок № 1001, дія якого поширюється на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, інших головних розпорядників коштів державного бюджету (далі - державні органи), їх територіальні органи та бюджетні установи, які належать до сфери їх управління (далі - бюджетні установи).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1001 у державному органі для здійснення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту (далі - підрозділ).
Наказом Міністерства оборони України від 15.12.2020 № 475 затверджено Порядок проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №475).
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства оборони України від 15.12.2020 № 475, рішення про призначення внутрішніх аудитів, в тому числі за рішенням правоохоронних органів, приймаються Міністром оборони України, посадовою особо, яка виконує обов'язки Міністра оборони України або директором Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, або особою, яка виконує обов'язки директора цього Департаменту.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу І Порядку №475, порядок проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України (далі - Порядок) визначає єдині підходи до провадження діяльності з внутрішнього аудиту Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Служба внутрішнього аудиту). До організаційних структур (далі - Установи), у яких Служба внутрішнього аудиту має повноваження проводити внутрішні аудити належать: структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб); органи військового управління, з'єднання, військові частини та військові навчальні заклади; підприємства, установи і організації, а також суб'єкти господарювання, які не є юридичною особою, що належать до сфери управління Міноборони, в тому числі ті, що здійснюють діяльність за кордоном.
Згідно із пунктом 6 розділу І Порядку № 475 внутрішні аудитори виконують службові доручення й безпосередньо підпорядковуються відповідним керівникам Департаменту або територіального підрозділу. Неправомірне втручання правоохоронних органів, органів управління, засобів масової інформації, об'єднань громадян, інших юридичних або фізичних осіб у їх діяльність не допускається.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІ Порядку №475, рекомендації за результатами внутрішнього аудиту мають містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення тих аспектів діяльності, стосовно яких проводився внутрішній аудит. Рекомендації мають базуватися на висновках, бути адекватними, конкретними, реальними для впровадження, чітко формулюватись та, по можливості, містити очікуваний результат їх впровадження (оцінку їх можливого впливу на діяльність Установи, органу/органів управління, Міноборони). Якщо вжитими в період виконання аудиторського завдання заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень і недоліків, в офіційному документі наводяться пропозиції щодо: відшкодування втрат і збитків, усунення інших порушень, недоліків і ризиків; притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущенні виявлених порушень і недоліків або невжитті заходів щодо їх усунення, включаючи ініціювання їх звільнення із займаних посад; вжиття заходів за порушення бюджетного законодавства; звернення до суду з позовними заявами про: стягнення в дохід держави коштів, одержаних чи використаних з порушенням законодавства, прихованих і занижених платежів, заборгованості (та нарахованих у встановленому порядку штрафних санкцій) перед бюджетами і державними фондами тощо; відшкодування (повернення) юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями коштів, зайво сплачених їм установами або отриманих ними безпідставно, та коштів, недоотриманих бюджетом чи установам;. визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів (майна), одержаних (витрачених) за такими угодами тощо; пред'явлення цивільних позовів до винних осіб у випадку, коли діями чи бездіяльністю посадових осіб державі заподіяні матеріальні збитки (шкода), а правоохоронний орган відмовив у кримінальному провадженні або закрив його. Для кращого інформування про результати внутрішнього аудиту та терміновість впровадження рекомендацій вони розподіляються за ступенями: критичні - стосуються найважливіших проблем або недоліків об'єкта аудиту, Установи, системи внутрішнього контролю, управління ризиками чи системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), що може відчутно вплинути на досягнення місії (мети) і цілей, діяльність або репутацію Установи та будуть включені до річного звіту Служби внутрішнього аудиту про результати діяльності з внутрішнього аудиту; важливі - стосуються важливих проблем або недоліків об'єкта аудиту, Установи, системи внутрішнього контролю, управління ризиками чи системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), що, втім, не матиме відчутного впливу на досягнення місії (мети) і цілей, діяльність або репутацію Установи; бажані - стосуються проблем або недоліків, усунення яких покращить об'єкт аудиту, діяльність Установи, систему внутрішнього контролю, управління ризиками чи систему управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), але без цього місію (мету) і цілі Установи і так вдасться досягати, хоча і з нижчою ефективністю. Рекомендації повинні: залишити способи проведення змін на рішення керівника Установи та відповідальних за діяльність осіб, а у разі, коли такі способи визначені законодавством або є очевидними - включати алгоритм (механізм) їх застосування; бути диференційовані за рівнями та виконавцями. Рекомендації (пропозиції) в аудиторських звітах мають стосуватися діяльності Установи, в якій проводився внутрішній аудит, та/або підпорядкованих їй Установ - у разі їх наявності. Рекомендації (пропозиції), що стосуються органів, вищих ніж досліджена Установа, до аудиторського звіту не включаються. Зазначені рекомендації (пропозиції) включаються до доповіді директору Департаменту про результати внутрішнього аудиту, та за його рішенням до доповіді Міністру оборони України чи листа, адресованого відповідному органу управління. Установи (органи управління) забезпечують та несуть відповідальність за повноту вжиття заходів реагування на результати аудиторських завдань відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІ Порядку № 475 аудиторський звіт складається у трьох примірниках. Перший примірник залишається у справах Департаменту чи територіального підрозділу, другий - у справах Установи, третій примірник (у разі виявлення відповідних порушень чи їх ознак) із супровідним листом Департаменту або територіального підрозділу передається до правоохоронного органу.
Згідно із пунктом 11 розділу ХІ Порядку № 475 якщо за результатами ознайомлення з офіційним документом керівник Установи та/або відповідальні за діяльність особи не погоджуються з аудиторськими доказами, висновками та/або рекомендаціями (пропозиціями), вони зазначають про це надписом підписано з коментарями, який засвідчують власним підписом із зазначеннями дати, та протягом 10 робочих днів надають до Департаменту чи територіального підрозділу, внутрішні аудитори якого проводили аудит, обґрунтовані коментарі за своїм підписом (форма коментарів наведена у додатку 2 до Порядку).
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ Порядку № 475 за дорученням директора Департаменту або начальника територіального підрозділу внутрішні аудитори розглядають коментарі та готують письмові висновки на них в установлений таким керівником термін, але не пізніше 10 робочих днів з дня їх отримання. Висновок підписується особою, яка його готувала, та затверджується директором Департаменту або начальником територіального підрозділу (форма висновку наведена у додатку 3 до Порядку).
Відповідно до пункту 4 розділу ХІІ Порядку №475, керівник Установи, якому за результатами внутрішнього аудиту надано рекомендації (пропозиції), забезпечує: виконання пропозицій, що передбачає: своєчасне і повне прийняття рішень щодо відшкодування збитків, усунення виявлених порушень і ризиків; відображення в бухгалтерському обліку і звітності виявлених та усунутих порушень; складання та подання звітності; здійснення моніторингу стану розгляду правоохоронними органами переданих матеріалів; ведення претензійної та позовної роботи; притягнення до відповідальності винних осіб; впровадження рекомендацій, що передбачає здійснення ефективних дій, спрямованих на удосконалення системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), внутрішнього контролю та управління ризиками для запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання фінансових, матеріальних та інших ресурсів, запобігання виникненню помилок чи інших недоліків; звітування перед вищим органом управління про стан впровадження рекомендацій (виконання пропозицій); надання до територіального Департаменту інформаційної довідки про стан впровадження рекомендацій і виконання або підрозділу пропозицій (далі - Довідка) в терміни, визначені в аудиторському звіті, та щокварталу до 20 березня, 20 червня, 20 вересня та 20 грудня - до повного впровадження рекомендацій і виконання пропозицій.
Відповідно до пункту 5 розділу ХІІ Порядку №475, керівник вищого за підпорядкованістю органу управління або особа вищого (відносно дослідженої Установи) рівня забезпечує здійснення контролю за впровадженням (виконанням) Установою, діяльність якої досліджувалася, рекомендацій (пропозицій), включаючи контроль за притягненням до відповідальності осіб, якими допущено порушення та/або не забезпечено їх усунення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI Порядку №475 (Скарги на дії внутрішніх аудиторів Служби), скарги в установленому законодавством порядку розглядаються: на дії внутрішніх аудиторів територіального підрозділу - керівником територіального підрозділу; на дії керівників територіальних підрозділів, внутрішніх аудиторів Департаменту - директором Департаменту; на дії директора Департаменту - посадовою особою, визначеною Міністром оборони України. Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами здійснення внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або недотримання Стандартів, що вплинуло на об'єктивність аудиторських висновків, директором Департаменту або начальником територіального підрозділу може призначатися додатковий чи повторний внутрішній аудит.
Повертаючись до обставин цієї справи, результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 , розпочато 02.01.2025 службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.01.2025 №3агд під головуванням начальника зв'язку- начальника групи зв'язку та кібербезпеки військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_10 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 02.02.2025 №22од службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №3агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою усунення виявлених недоліків призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 вважати завершеним. У зв'язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
Надалі, відповідно до наказу від 05.03.2025 №60агд (з адміністративно-господарської діяльності), яким призначено додаткове службове розслідування до службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2025 №3агд “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою уточнення причин та умов, що приведи до виявлених порушень в речовій службі логістики військової частини: НОМЕР_4 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_4 . Проведення службового розслідування покласти на комісію у складі, зокрема позивача - голови комісії: начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки майора ОСОБА_1 членів комісії.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 14.03.2025 №58од додаткове службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 №60агд, “За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою уточнення причин та умов, що призвели до виявлених порушень в речовій службі логістики та. встановлення виші посадових осіб військової частини НОМЕР_4 вважати завершеним. У зв'язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 та інших посадових осіб військової частини НОМЕР_4 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.04.2025 №257 “Про продовження строку службового розслідування по факту не вжиття належних заходів щодо запобігання іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 » строк службового розслідування по факту не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 №187, продовжено до 19.05.2025.
За наслідками сказаного службового розслідування було складено Акт службового розслідування від 19.05.2025, відповідно до якого, зокрема встановлено, що за результатами двох проведених у військовій частині НОМЕР_4 службових розслідувань, встановлені аудиторською перевіркою збитки на суму 31 189,24 грн є невідшкодованими.
Суд наголошує на тому, що матеріли справи не містять доказів оскарження вказаного звіту в адміністративному або судовому порядку, а отже, такий є чинним та обов'язковим до застосування усіма установами в системі Міністерства оборони України та їх посадовими особами, яких він стосується.
Суд не надає оцінку такому аудиторському звіту, оскільки такий не є предметом оскарження у цій справі.
З огляду на чинний аудиторський звіт від 20.12.2024 №526/34, суд висновує, що командир військової частини НОМЕР_1 вжив заходи щодо контролю за виконанням військовою частиною НОМЕР_4 рекомендацій, виданих 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту за наслідками проведеної внутрішньої аудиторської перевірки у період з 07.10.2024 по 20.12.2024 шляхом скасування наказів командира військової частини НОМЕР_4 про проведені службові розслідування та проведенням власного розслідування, яким встановлено відсутність належного реагування на висновок аудиторської перевірки, за наслідками яких було прийнято спірний наказ.
Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у межах повноважень, наданих Законом № 160-IX та Порядком №475 щодо притягнення до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду державі.
У контексті оцінки доводів позову суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що процедура прийняття оскарженого наказу в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів Міністерства оборони України та Збройних Сил України, відтак п.п.2.2 п.2 та п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 №333 в частині, що стосується начальника зв'язку - начальника групи зв'язку та кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 є таким, що прийнятий у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому відсутні підстави для скасування такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 22.01.2026.
СуддяМричко Н.І.