справа№ 380/15842/25
з питань встановлення судового контролю
21 січня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/15842/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розміру в довідці про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 № 1159/12/4696 від 11 березня 2025 року станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №380/20366/24, розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10% та заниження грошового виразу основних та додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, для перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 з 20 серпня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», окремого Доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, про Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам у 2023 році, з зазначенням у довідці про розмір грошового забезпечення цифрового вираження надбавки за особливості проходження служби у встановленому пунктом 1.2. абзац другий, окремого Доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/3 у мінімальному розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання і надбавки за вислугу років, та премії у розмірі 208 % посадового окладу встановленого Додатком НОМЕР_3 окремого доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01 лютого 2023 року для 12 тарифного розряду.
До Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25, у якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про належне виконання рішення суду у термін (7 робочих днів) у справі №380/15842/25 від 23.09.2025 від 23.09.2025 з моменту отримання ухвали про встановлення судового контролю.
В обґрунтування вказаної заяви вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25 відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Водночас зазначена довідка не відповідає змісту судового рішення, оскільки відповідач протиправно зменшив грошовий вираз грошового забезпечення. Натомість рішенням суду прямо зобов'язано скласти та подати довідку, з зазначенням у довідці про розмір грошового забезпечення цифрового вираження надбавки за особливості проходження служби у встановленому пунктом 1.2. абзац другий, окремого Доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/3 у мінімальному розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання і надбавки за вислугу років, та премії у розмірі 208 % посадового окладу встановленого Додатком 1 окремого доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01 лютого 2023 року для 12 тарифного розряду. Таким чином, довідка, видана Відповідачем, не відповідає резолютивній та мотивувальній частинам судового рішення, що свідчить про його неналежне виконання. У зв'язку з цим просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду заперечення на заяву про встановлення судового контролю на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25 не подавав.
Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частини 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Суд зазначає про те що з тексту заяви про встановлення судового контролю представник позивача не наводить обґрунтування необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України. Також до суду представник позивача не надав доказу на підтвердження того, що відповідач не виконав судове рішення (в даному випадку не виготовив довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023).
Разом із тим, позивача не подав разом із вказаною заявою довідку про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 виготовленої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25, що підтверджує неправильне виконання судового рішення.
Також, у матеріалах справи відсутні докази які підтверджують, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій задля належного виконання рішення суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25 матеріали справи не містять.
Також, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених обставин, з огляду на відсутність у заяві позивача належного обґрунтування та підтвердження підстав для встановлення судового контролю, зокрема доказів, що свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення у цій справі, а також доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на його примусове виконання, у тому числі отримання виконавчого листа та пред'явлення його до органів державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі № 380/15842/25.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/15842/25 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Брильовський Р.М.