21 січня 2026 рокусправа № 380/9785/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Юніма-3» про накладення арешту на кошти, -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Юніма-3» (далі - відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Юніма-3» , що знаходяться у банках та інших фінансових установах.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що заборгованість відповідача становить - 85344,76 грн. Зазначив, що заборгованість становлять: нараховані суми згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2024 № 9292728304, яким визначено суму грошового зобов'язання розмірі 7254,61 грн; самостійно нараховані суми згідно з податкової декларації від 06.10.2024 р. у розмірі 37094,49 грн; самостійно нараховані суми згідно з податкової декларації від 01.02.2025 р. у розмірі 40995,25 грн. Стверджує, що на даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тому звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, наданою позивачем.
Надіслана за вказаною адресою відповідача, поштова кореспонденція, за ШКІ № R067066519403 повернулася на адресу суду.
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4857/5/13-01-13-02 від 28.04.2025 податкова заборгованість Приватного підприємства «Юніма-3» станом на 25.04.2025 становить 85344,76 грн. З яких - основний платіж у розмірі 78090,15 грн, та штрафні санкції - 7254,61 грн.
Позивачем складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 25.11.2024 № 49882/13-01-04-07/35186078, з якого слідує таке.
ПП «Юніма-3» порушено вимоги пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, а саме - порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання єдиного податку, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкції, передбачених ст. 124 ПКУ.
Про терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання інформація міститься в інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку та знаходиться у вільному доступі.
Для забезпечення виконання обов'язку зі сплати податкового зобов'язання платник податків був обізнаний з інформацією щодо бюджетного рахунку, який розміщено на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника податку.
ПП «Юніма-3» самостійно визначили та подали податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2023 рік, 1 квартал 2024 року, 1 півріччя 2024 року, в якій задекларували суму податкового зобов'язання до сплати. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу та подана в спосіб визначений діючим законодавством.
В електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує терміни декларування та сплати податків.
Таким чином, ПП «Юніма-3» були обізнані з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати єдиного податку у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов'язання до бюджету.
За даними ІКС «Управління документами» ГУ ДПС у Львівській області з боку платника податків, відсутнє інформування ГУ про обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Отже, платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 № 50958/13-01-04-07/35186078 та сформовано додаток до податкового повідомлення-рішення (розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України) на суму 7254,61 грн.
Акт про результати камеральної перевірки від 25.11.2024, податкове повідомлення-рішення від 26.11.2025 та додаток до податкового повідомлення-рішення надіслано відповідачу за адресою « 79020 м. Львів вул. Панча 26/74». Конверт з вкладенням повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку із несплатою заборгованості, Головним управлінням ДПС у Львівській області складено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 04.12.2024 № 0026931-1302-1301 з детальним розрахунком суми податкового боргу на суму 37094,49 грн.
Вказану податкову вимогу надіслано відповідачу за адресою: 79020 м. Львів вул. П. Панча 26/74. Конверт з вкладенням повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 85344,76 грн, яку становлять нараховані суми згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2024 № 9292728304, яким визначено суму грошового зобов'язання розмірі 7254,61 грн; самостійно нараховані суми згідно з податкової декларації від 06.10.2024 у розмірі 37094,49 грн; самостійно нараховані суми згідно з податкової декларації від 01.02.2025 у розмірі 40995,25 грн.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, як слідує із матеріалів справи у визначений в пункті 57.3 статті 57 ПК України строк відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, податкове повідомлення-рішення в судовому порядку не скасовано, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Пунктами 59.1 та 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.12.2024 № 0026931-1302-1301 на суму 37094,49 грн. Конверт з вкладенням повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вже встановлено судом, за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 85344,76 грн. Станом на день розгляду справи докази про те, що вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем погашена відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходять в банку, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, доказів погашення податкової заборгованості відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в сумі 85344,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Юніма-3» , що знаходяться у банках та інших фінансових є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Юніма-3», що знаходяться у банках та інших фінансових установах, для забезпечення погашення податкового боргу у сумі 85344 (вісімдесят п'ять тисяч триста сорок чотири) грн 76 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відповідач: Приватне підприємство «Юніма-3» (79020 м. Львів вул. Панча 26/74; код ЄДРПОУ 35186078)
Суддя Р.П. Качур