справа №380/15060/25
21 січня 2026 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МЕДСТАР-КОМ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСТАР-КОМ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.01.2026 позов задовольнив повністю, а саме:
- визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 01.04.2025 №КТ-UA209000-0044-2025;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСТАР-КОМ" код ЄДРПОУ 42044569, місцезнаходження: 49022, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Малиновського маршала, будинок 94А судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
12.01.2026 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Така заява обґрунтована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДСТАР-КОМ» та Адвокатським Об'єднанням «ТІ ЕНД ТІ ПАРТНЕРС» (далі - Адвокатське Об'єднання) укладеного Договір про надання правової допомоги № 1004 від 01 травня 2025 року (далі - Договір). Згідно з пунктом 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін. Згідно з пунктом 4.1. Договору, Сторони домовились, що вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання правової допомоги за цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін в Актах про надання правової допомоги, які формуються Адвокатським об'єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг) та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням. Сторони дійшли згоди, що Акти про надання правової допомоги повинні містити детальний опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи, місця надання правової допомоги. Згідно з пунктом 4.2. Договору, Акти про надання правової допомоги повинні бути розглянуті, підписані, завірені печаткою (за наявністю) та повернуті Клієнтом Адвокатському об'єднанню протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання у спосіб, визначений п.4.1. цього договору. Відповідно до п. 4.7. Договору сторони домовились, що після одержання Адвокатським об'єднанням від Клієнту Акту про надання правової допомоги та у випадках, визначених п. 4.3. цього Договору, Адвокатське об'єднання формує і направляє на адресу клієнта чи безпосередньо надає Клієнту рахунок на оплату послуг, а Клієнт бере на себе зобов'язання забезпечити оплату послуг Адвокатського об'єднання на підставі рахунку не пізніше 10-го робочого дня з моменту отримання Клієнтом рішення суду, що набрало законної сили. Відповідно до пункту 4.6. Договору, Сторони домовились, що усі платежі за цим Договором, на розсуд Клієнта, підлягають сплаті Клієнтом у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Адвокатського об'єднання або у готівковій формі, шляхом безпосередньої передачі Клієнтом грошових коштів уповноваженому Адвокатського Об'єднання, про що представнику уповноваженою особою Адвокатського Об'єднання складається прибутковий касовий ордер, а Клієнту надається квитанція до прибуткового касового ордера. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами адвокатського об'єднання, відображений у Акті про надання правової допомоги № 20 від 08.05.2024 року.
14.01.2026 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на вказану заяву, у яких зазначив, що спір у справі не є складним, а написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи, зокрема не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими для такого високого розміру гонорару, а тому вартість такої послуги у розмірі 25000грн є неспівмірною із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою. Щодо складання відповіді на відзив, то зазначений документ багато в чому дублює позовну заяву, там зазначені ідентичні норми права, а тому такий не потребував ні багато часу, ні додаткового вивчення судової практики чи аналізу. Відповідно незрозумілою є вартість такої послуги у розмірі 15 000 грн. З наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу вбачається, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу взагалі не співмірні із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою.
Вирішуючи заяву про розподіл судових витрат, суд керувався такими мотивами.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У рішенні від 05.01.2026 суд не вирішував питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в позовній заяві представником позивача зазначено, що заяву із розрахунком та доказами здійснених витрат на правничу допомогу буде подано до суду відповідно до частини четвертої статті 134 та частини сьомої статті 139 КАС України, що згідно із зазначеним положенням є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз згаданих положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДСТАР-КОМ» та Адвокатським Об'єднанням «ТІ ЕНД ТІ ПАРТНЕРС» укладено Договір про надання правової допомоги № 1004 від 01 травня 2025 року. Згідно з пунктом 1 Акту №01, Сторони свідчать, що відповідно до положень пунктів 1.1., 2.1. Договору, Адвокатським об'єднанням надано Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) в межах розгляду справи №380/15060/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДСТАР-КОМ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару.
В пункті 2 Акту № 01, викладено опис наданої правової допомоги (опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи, місця надання правової допомоги).
Відповідно до п. 6 Акту №01, оплата Клієнтом Рахунку, що виставляється/ надається Адвокатським об'єднанням у відповідності до положень цього пункту та Договору здійснюється не пізніше 10-го робочого дня з моменту отримання Клієнтом рішення суду, що набрало законної сили. Відтак, на виконання положень Договору після підписання Клієнтом (Позивачем) Акту про надання правової допомоги, Адвокатським Об'єднанням виставлено Рахунок на оплату №01 від 09 січня 2025 року. Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 40 000, 00 грн.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на послуги, надані згідно з вказаним переліком на загальну суму 40000,00грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними, оскільки справа за своїм характером не є складною, не потребує значного часу на виконання відповідних робіт (надання послуг) та не є співмірною із обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, а також клопотання відповідача про зменшення розщміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.
Тому заяву представника позивача про розподіл судових витрат необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 9, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд
заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСТАР-КОМ" код ЄДРПОУ 42044569, місцезнаходження: 49022, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Малиновського маршала, будинок 94А витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі)грн 00коп.
У решті заяви відмовити повністю.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович