22 січня 2026 рокусправа № 380/23006/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ: 40108833), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 06 листопада 2025 року серії АА №612115.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.11.2025 інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області щодо нього було складено терміновий заборонний припис серії АА №612115 за вчинення домашнього насильства щодо його дружини, ОСОБА_2 . Позивач не погоджується із вказаним терміновим заборонним приписом та зазначає, що такий складено без належної перевірки усіх обставин. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою від 25.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
09.12.2025 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_2 .
Ухвалою від 12.12.2025 вказане клопотання задоволено та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ). Запропоновано третій особі та її представнику подати письмові пояснення на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідач 23.12.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності). Відповідно до п. 6 розд. II Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року №369/180 (далі Порядок №369/180) дві відповіді "так" на запитання № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки. Відповідь "так" на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Як видно з Форми оцінки вчинення домашнього насильства від 06.11.2025, де кривдником є ОСОБА_1 , працівником поліції оцінено рівень небезпеки як високий, з урахуванням відповідей постраждалої особи, яка надала відповіді "Так" на запитання №2, № 3, № 4, № 8, № 9, № 10, №11, № 13, № 17, № 26. Така оцінка відповідача відповідає приписам абз. 1 п. 6 розділу II Порядку N 369/180, а тому ГУНП у Львівській області вважає обґрунтованими дії сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно позивача, обов'язок на винесення якого чітко передбачено п. 7 Порядку №369/180.
Третя особа 29.12.2025 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що саме лише посилання про незгоду позивача із зазначеним ТЗП та цитування законодавчих актів не є належними доказами та підставою до задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Позивач вчиняє щодо ОСОБА_3 домашнє насильство як психологічного, економічного, так і фізичного характеру. Зокрема, ОСОБА_1 , регулярно вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру з 2022 року, а фізичне - з вересня 2025 року. Третя особа зазначає, що відповідно до порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України працівники поліції вірно оцінили рівень ризику вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 як високий. Тому, працівниками поліції було законно та правомірно винесено терміновий заборонний припис.
Представник позивача 29.12.2025 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства необхідна наявність факту домашнього насильства та небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб, які б виражались у діях з боку ОСОБА_1 , спрямованих на погрози в сторону ОСОБА_2 , її образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої. Відповідач не надав жодного доказу, який би вказував не те, що дії ОСОБА_1 по відношенню саме до ОСОБА_2 носили психологічне домашнє насильство.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
06 листопада 2025 року інспекторами сектору протидії домашньому насильству Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області було отримане повідомлення про вчинення домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_3 .
Інспекторами поліції було прийнято заяву від громадянки ОСОБА_2 , у якій зазначено, що позивач чинить щодо неї насильство психологічного характеру.
Окрім того, інспекторами поліції було складено форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за результатами проведених бесід із дружиною позивача, ОСОБА_2 . Під час опитування ОСОБА_2 відповіла «так» на запитання №2, № 3, № 4, № 8, № 9, № 10, №11, № 13, № 17, № 26.
За результатами проведених бесід та заслуханих пояснень інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_4 було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №612115 у зв'язку із скоєнням домашнього насильства психологічного характеру: 06.11.2025 близько 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_3 громадянин ОСОБА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї дружини, громадянки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чинив моральний тиск, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю. Заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 5 діб з 15 год. 30 хв. 06.11.2025 по 15 год. 30 хв. 11.11.2025.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09.12.2025 у справі №465/11021/25 видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , яким строком на 2 (два) місяці заборонено ОСОБА_1 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонено ОСОБА_1 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонено ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.12.2025 у справі №466/10401/25 ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок гривень 00 копійок) в дохід держави.
Вважаючи протиправним винесений заборонний припис щодо нього від 06 листопада 2025 року серії АА №612115, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 18 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).
Відповідно до пунктів 3, 5, 12, 14, 16, 17 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство. В свою чергу, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
За приписами частини першої статті 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, Національна поліція є органом, уповноваженим на вчинення дій із запобігання та протидії домашньому насильству.
Статтею 25 Закону № 2229-VIII передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до пунктів 1-6 розділу ІІ Порядку №654, заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення
Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Припис може містити такі заходи:
зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, (далі - Порядок №369/180).
Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Згідно з Додатком до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про прийняття припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Окрім цього, Закон № 2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров'ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку №369/180 дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно з п.7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Таким чином, процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства запроваджена з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення; проведення такої процедури передує рішенню щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Учасниками такої процедури є постраждала особа та поліцейський уповноваженого підрозділу поліції.
Оцінка ризиків дає змогу визначити ризики неминучої небезпеки та летальності в окремих випадках домашнього насильства і вжити оперативних заходів для запобігання випадкам повторного насильства. Форма оцінки ризиків повинна використовуватись, щоб допомогти постраждалій особі розробити індивідуальний план безпеки та обрати необхідні операційні заходи, які гарантуватимуть їй безпеку.
Результати оцінки ризиків є обов'язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. У разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров'ю постраждалої особи.
Судом встановлено з матеріалів справи, що працівниками патрульної поліції було проведено опитування дружини позивача, ОСОБА_2 , за наслідком якого було складено форму оцінки ризиків домашнього насильства, кривдник: ОСОБА_1 . Під час опитування ОСОБА_2 відповіла «так» на запитання №2, № 3, № 4, № 8, № 9, № 10, №11, № 13, № 17 (2), № 26. Отже, з огляду на норми пункту 6 розділу ІІ Порядку №369/180, враховуючи наявність більше двох відповідей «так» на запитання від 1 до 6, суд приходить до висновку, що вказане свідчить про наявність високого рівня небезпеки, а тому уповноважений представник поліції згідно з вимогами Порядку №369/180 був зобов'язаний скласти терміновий заборонний припис.
Щодо доводів позивача про те, що наявність конфлікту між подружжям не підтверджує факту вчинення заінтересованою особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом спеціальних заходів з покликанням на постанови Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №640/23804/18, від 30.01.2020 у справі №545/744/19 та від 06.02.2020 у справі №753/8626/19, то суд зазначає, що вказані правові висновки стосувались порядку видачі судами обмежувальних приписів у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, в той час, як у справі, що розглядається, предметом спору є терміновий заборонний припис, що складається органами Національної поліції у випадках, визначених законодавством. Таким чином, вказані правові висновки Верховного Суду не стосуються спірних правовідносин, а тому не можуть бути застосовані до них.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що дії офіцера поліції щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно позивача відповідають вимогам п.6 та п.7 Порядку №369/180, якими чітко передбачено обов'язок на винесення такого припису за встановлених в даній справі обставин, а тому інспектор сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області майор поліції Пономарьова Ірина Олегівна діяла правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством при складенні термінового заборонного припису стосовно кривдника від 06 листопада 2025 року серії АА №612115. Вказане приводить суд до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Також, суд звертає увагу на те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 5 діб з 15 год. 30 хв. 06.11.2025 по 15 год. 30 хв. 11.11.2025., а відтак, на момент розгляду справи строк його дії сплинув і тому підстави для скасування даного припису відсутні, оскільки він втратив свою чинність.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ: 40108833) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна