22 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/484/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення у справі № 360/484/24 за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/484/24 за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками розгляду вказаної справи 17 червня 2024 року Луганським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили 13.08.2024, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 лютого 2024 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 01 лютого 2024 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач, посилаючись на не виконання відповідачем зазначеного судового рішення, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України.
За результатами розгляду вказаної заяви позивача, судом 07 квітня 2025 року постановлено ухвалу, якою відповідну заяву позивача задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, протягом трьох місяців з дня отримання вказаної ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24.
На виконання означеної ухвали, 23 червня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 360/484/24.
Ухвалою суду від 01.07.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення у справі № 360/484/24 та у зв'язку частковим виконанням такого рішення встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про його виконання, - три місяці з дня отримання вказаної ухвали.
На виконання вищевказаної ухвали суду 01 жовтня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 360/484/24.
Ухвалою суду від 10.10.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення у справі № 360/484/24 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
У звіті зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в адміністративній справі № 360/484/24 виконано повністю, - позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії, після проведеного перерахунку сума пенсії становила 12822,05 грн.
Щодо виплати заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок перерахунку пенсії, відповідач вказав, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку № 649, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
Відповідач вказав, що факт наявності заборгованості ним не заперечується, виплата нарахованої суми пенсійних виплат за судовим рішенням буде проведена за наявності відповідного бюджетного фінансування Пенсійним фондом України.
Щодо вжиття Головним управлінням додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 360/484/24 в частині здійснення виплати коштів, повідомлено, що 09 січня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було підготовлено та направлено лист звернення до Пенсійного фонду України про виділення коштів для сплати заборгованості ОСОБА_1 . Станом на дату подання звіту про виконання рішення суду відповідь на дане звернення від Пенсійного фонду України не надходила.
Ухвалою суду від 13.01.2026 призначено звіт до розгляду в порядку письмового провадження. Запропоновано ОСОБА_1 , у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати до суду письмові пояснення щодо звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення у даній справі.
Позивач правом на подання письмових пояснень щодо звіту не скористався.
Перевіривши поданий відповідачем звіт, суд зазначає таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24, яке набрало законної сили 13.08.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 лютого 2024 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 01 лютого 2024 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2024 року, з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», що підтверджується відповідним рішенням (протоколом) про перерахунок пенсії, яке надано відповідачем.
З розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, наданого відповідачем, вбачається, що за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року відповідачем нараховано за пенсійною справою позивача доплату в розмірі 2000 грн щомісячно, загалом 16000,00 грн.
Відповідач звертався до Пенсійного фонду України з листом від 09.01.2026 № 1000-0902-5/3649, в якому просив розглянути питання щодо виділення коштів на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 у справі № 360/484/24.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що відповідь на вказаний лист наразі не надійшла.
Відповідач посилається на те, що ним здійснено усіх залежних від нього заходів для повного виконання рішення суду в цій справі, однак заборгованість з пенсії буде виплачено після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного вбачається, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Надаючи оцінку вжитим відповідачем заходам для виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Як вказувалось судом вище, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та нараховано позивачу вказану доплату в розмірі 2000 грн за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року (включно) щомісячно, всього 16000,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що вказаним судовим рішенням також покладено на відповідача обов'язок щодо здійснення виплати позивачу з 01 лютого 2024 року вказаної щомісячної доплати.
Однак, доказів виплати спірної щомісячної доплати до пенсії, до матеріалів справи не додано.
Сума доплати по перерахунку становить 16000,00 грн та відповідач зазначає, що виконання рішення суду в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Тобто, зазначена доплата до пенсії до теперішнього часу не виплачена.
Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24 в частині здійснення виплати доплати до пенсії з 01 лютого 2024 року, залишається невиконаним.
Водночас неможливість повного виконання цього рішення зумовлена відсутністю у відповідача бюджетних асигнувань, призначених для виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд у постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії позивача та внесення заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок такого перерахунку, на облік до відповідних автоматизованих систем відповідача, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині судового рішення.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
Водночас, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалі від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24, при розгляді звіту у подібних правовідносинах та за подібних обставин, та причин невиконання судового рішення.
Одночасно суд звертає увагу на те, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).
Відповідно до пунктів 4-7 Порядку № 821 видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Згідно з пунктом 3 розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-1, проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950.
У випадку внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів, які впливають на доходи та видатки бюджету Пенсійного фонду до бюджету Пенсійного фонду також вносяться зміни (пункт 1 розділу VІII Порядку).
Зокрема, за змістом положень п. 2 зазначеного розділу Порядку якщо зміни відбуваються у межах затверджених бюджетом Пенсійного фонду показників, рішенням Голови правління вносяться зміни до помісячного розпису основних груп доходів і видатків бюджету та річного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.
Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України (крім випадків перерозподілу видатків державного бюджету в межах головного розпорядника коштів та надання Міністерством фінансів України довідок про зміни до річного розпису бюджету).
На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.
Враховуючи вищенаведене, суд вказує Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області на необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 360/484/24, зокрема, шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії, зокрема перед позивачем.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що судове рішення в цій справі залишається невиконаним в частині виплати заборгованості з пенсії, з метою надання відповідачу додаткового часу для його виконання та з урахуванням вжитих ним заходів для виконання судового рішення, суд встановлює відповідачу новий строк для подання звіту, - три місяці з дня отримання відповідачем цієї ухвали.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за приписами статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту, на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, накладається штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256, 294, 382, 382-1, 382-2, 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення у справі № 360/484/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати до суду документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 360/484/24 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок