21 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7136/25
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії № 19907/03-16 від 19.09.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 року № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 року по 1990 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.1987 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 11.09.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначені пенсії за віком та не зараховано до трудового стажу періоди трудової діяльності за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 року по 1990 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вважає рішення протиправними та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.40).
07.11.2025 (вх. № 33515/25) до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просять відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначило, заява позивача розглянута в порядку екстериторіальності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.09.2025 № 221350006633 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).
11 вересня 2025 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Дану заяву, за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення від 19.09.2025 № 221350006633 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, страховий стаж позивача становить - 24 роки 10 місяців 29 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 по 1990, оскільки довідки завірено печаткою, яка не містить перекладу;
- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) оскільки в свідоцтві про народження дитини відсутня інформація про отримання дитиною паспорту.
Позивач вважає, дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії протиправними та такими, що порушують її законні права та інтереси.
Визначаючись щодо позову, суд зазначає, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначається види, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
В той же час, ст. 5 Закону №1058 регламентує, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Таким чином, необхідний страховий стаж позивача має становити не менше 32 років.
Статтею 24 Закону України №1058 визначено, що - страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Тому, період роботи стає страховим стажем виключно за умови сплати страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі -Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного форду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до пояснень представника відповідача, заява позивачки була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстиреторіальності.
В ході перевірки заяви про призначення пенсії та доданих документів не було зараховано до страхового стажу:
- періоди трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 по 1990, оскільки довідки завірено печаткою, яка не містить перекладу;
- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) оскільки в свідоцтві про народження дитини відсутня інформація про отримання дитиною паспорту.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 у трудову книжку, зокрема, вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України рішення страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Стосовно не зарахування періодів трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 по 1990, оскільки довідки завірено печаткою, яка не містить перекладу, суд зазначає наступне.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України,ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши скановані копії трудової книжки колхозника НОМЕР_2 від 30.04.1985, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме: відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів (розпордяжень) про прийняття на роботу (а.с.14-23).
На думку суду, та обставина, що на печатці підприємства відсутній переклад, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 1986 по 1990 згідно трудової книжки та довідок від 10.12.2019 року № 53 та № 55.
Щодо періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд зазначає, що відповідно до п.11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
При цьому, норми чинного законодавства не містять обов'язку щодо наявності штампу про отримання паспорта на свідоцтві про народження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи зараховувати до загального трудового стажу позивача період догляду за дитиною до трьох років згідно із свідоцтвом про народження дитини до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.09.2025 №221350006633 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, періоди трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 року № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 року по 1990 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.1987 року, має бути зараховано до загального страхового стажу позивача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 19907/03-16 від 19.09.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності згідно довідок від 10.12.2019 року № 53 та № 55 за періоди роботи в колгоспі «Путь Ленина» з 1986 року по 1990 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.1987 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 11.09.2025 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА