22 січня 2026 року Київ справа №320/38944/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекстоун Еквіп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бекстоун Еквіп» (товариство, ТОВ «Бекстоун Еквіп», платник податків) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач, ГУ ДПС у Київській області, податковий орган, контролюючий орган).
Просили визнати протиправними та скасувати прийняті ГУ ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення (ППР) від 01.05.2024 № 219080702, № 219100702, № 219130702, № 219150702, № 21909/10-36-24-06, № 21911/10-36-24-06 та № 21914/10-36-24-06.
Ухвалою суду від 26.08.2024 провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 21.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки перевірки про допущення позивачем порушень не обґрунтовані, а прийняті на їх підставі рішення - протиправні.
Щодо порушення законодавства, нібито вчиненого ТОВ «Бекстоун Еквіп» у сфері оподаткування прибутку підприємств (ППР від 01.05.2024 №219080702), позивач вказав, що безпідставним є висновок відповідача про заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 108 333,00 грн шляхом віднесенням ТОВ «Бекстоун Еквіп» до складу власних витрат суми по заблокованих податкових накладних по господарських операціях із ТОВ «ПЕТРОЛ-Х» у розмірі 33 333,00 грн та по ТОВ «ЄВРОБІООІЛ» у розмірі 75 000,00 грн, оскільки законодавством не передбачено таких обмежень й наявні документи, які підтверджують відповідні господарські операції; а нарахування амортизаційних витрат в сумі 37 327,00 грн на ємності для зберігання ПММ є правомірним, адже такі ємності придбавались та використовувались платником за цільовим призначенням саме у власній господарські діяльності, водночас, контролюючий орган помилково визначає такі ємності як невиробничі основні засоби.
Стосовно порушення законодавства, нібито вчиненого ТОВ «Бекстоун Еквіп» у сфері оподаткування ПДВ (ППР від 01.05.2024 № 219100702 та № 219130702), позивач вказав наступне: ним правомірно проведені коригування податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2023 року за основною ставкою на суму 68 200,00 грн та за неосновною ставкою (7%) - 1 139 658,00 грн. Такі операції носили характер «умовного продажу» та проведені для приведення даних податкового обліку підприємства із даними його бухгалтерського обліку. Стверджують, що ТОВ «Бекстоун Еквіп» об'єктивно не може володіти жодними підтверджуючими документами з приводу проведеного коригування показників, що свідчить про безпідставність висновків відповідача про допущення позивачем порушення шляхом проведення вказаних коригувань без підтверджуючих документів, що дають право на такі коригування. Зазначили, що до складу податкових зобов'язань за грудень 2023 року позивачем правомірно не включено ПДВ у розмірі 28 900,00 грн з суми по встановлених нестачах ТМЦ (ПММ) на загальну суму 144 500,00 грн.
Вказали, що відповідно до ППР від 01.05.2024 №219150702 до позивача протиправно застосовані штрафні санкції за те, що ТОВ «Бекстоун Еквіп» у грудні 2023 року не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові наклади з нарахування податкових зобов'язань по 110 встановлених нестачах, так як щодо позивача було прийняте рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2023 № 14843, що означало автоматичне блокування органами ДПС України усіх податкових накладних, які б не подавались платником до реєстрації в ЄРПН.
Зазначили і те, що за ППР від 01.05.2024 №21909/10-36-24-06 до «Бекстоун Еквіп» безпідставно застосовані штрафні санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за липень - грудень 2023 року. Так, по двох працівниках ТОВ «Бекстоун Еквіп» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) суми військового збору за травень та червень 2023 року були фактично сплачені згідно із платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 1414. Тобто, мало місце лише несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за травень та червень 2023 року.
Повідомили, що відповідно до ППР від 01.05.2024 №21914/10-36-24-06 до ТОВ «Бекстоун Еквіп» безпідставно застосовані штрафні санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за липень-грудень 2023 року. Так, по двох працівниках ТОВ «Бекстоун Еквіп» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) суми податку на доходи фізичних осіб за травень та червень 2023 року були фактично сплачені згідно із платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 1415. Тобто, мало місце лише несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за травень та червень 2023 року.
Також позивач вказав, що відсутні правові підстави для винесення відповідачем ППР від 01.05.2024 № 21911/10-36-24-06, оскільки товариство не повинно було відображати в податковому розрахунку суми отриманого доходу від поворотної фінансової допомоги, яка надається фізичній особі-підприємцю або фізичній особі.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просили відмовити.
Щодо ППР від 01.05.2024 №219080702 зазначали, що позивачем безпідставно віднесено до витрат за 4 квартал 2022 року суму у 108333 грн по заблокованих накладних, зокрема, по ТОВ «ПЕТРОЛ-Х» у розмірі 33 333 грн та по ТОВ «ЄВРОБІЮОІЛ» у розмірі 75 000 грн. У відповіді від 13.03.2024 ТОВ «Бекстоун Еквіп» підтверджено, що у зв'язку з технічною помилкою в програмі 1С помилково віднесено суму до витрат на збут у розмірі 108333 грн у 4 кварталі 2022 року.
Вказали, що амортизацію основних засобів за 2023 рік на загальну суму 37 327 грн позивач нарахував безпідставно, оскільки така амортизація нарахована на ємності для ПММ, які є невиробничими основними засобами, які не підлягають амортизації.
Відповідач зауважив, що згідно із ППР від 01.05.2024 №219080702 позивачу нараховане грошове зобов'язання також й за заниження фінансового результату на 43460 грн, шляхом незбільшення фінансового результату до оподаткування по визнаних штрафах на вказану суму. При цьому, позивач жодним чином не заперечує таке нарахування.
Щодо ППР від 01.05.2024 № 219100702 та № 219130702, відповідач звертає увагу на наступне.
Позивачем проведені коригування податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2023 року за основною ставкою на суму 68 200,00 грн та за неосновною ставкою (7%) - 1 139 658,00 грн, без підтверджуючих документів, що дають право на такі коригування. У попередніх періодах позивач не декларував рядки 4.1 «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України) за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» та 4.2. «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України за операціями, що оподатковуються за ставкою 7 %».
31.12.2023 за результатами інвентаризації встановлено нестачу товарів на загальну суму 144 500 грн, неможливо підтвердити станом на 31.12.2023 фактичну наявність залишків товарів (дизельного палива) з даними бухгалтерського обліку за встановленими нестачами. Однак, позивачем не збільшено податкові зобов'язання за грудень 2023 року на 28 900 грн з урахуванням такої нестачі.
Вважають, що відповідно до ППР від 01.05.2024 №219150702 до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за те, що ТОВ «Бекстоун Еквіп» у грудні 2023 року не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні з нарахування податкових зобов'язань по 110 встановлених нестачах. Відповідач наголошує, що навіть за умови, якщо контролюючим органом було прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків, у такого платника все одно є можливість скласти податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити на реєстрацію.
Щодо нарахування штрафних санкцій згідно із ППР від 01.05.2024 №21909/10-36-24-06 та №21914/10-36-24-06, податковий орган вказав, що у ході перевірки встановлені факти несвоєчасної сплати позивачем до бюджету військового збору та податку на доходи фізичних осіб за травень-грудень 2023 року; на дату завершення перевірки та підписання акта перевірки не надано пояснень, що виключають вину посадових осіб ТОВ «Бекстоун Еквіп» у вчиненні правопорушень, пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку.
Стосовно ППР від 01.05.2024 № 21911/10-36-24-06 відповідач вказав, що перевіркою правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування встановлено, що підприємство надавало поворотну фінансову допомогу громадянам (не працівникам), однак не відобразило такі дії в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ГУ ДПС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка TOB «Бекстоун Еквіп» з питань дотримання вимог податкового, валютного, митного законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 03.12.2021 по 31.12.2023.
За наслідками перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 27.03.2004 №18394/10-36-07-02-12/44450660, у висновках якого зафіксовано порушення TOB «Бекстоун Еквіп» вимог:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.11 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.2. пункту 138.3 статті 138, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до зниження податку на прибуток на загальну суму 34 042,00 грн, у тому числі по періодах: 2022 рік на суму 21 660,00 грн, 2023 рік на суму 12 382,00 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до: заниження ПДВ на загальну суму 968 711,00 грн, у тому числі по періодах, жовтень 2023 року на суму 538 411,00 грн, листопад 2023 року на суму 67 748,00 грн, грудень 2023 року на суму 362 552,00 грн; завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21) на загальну суму 268 047,00 грн за грудень 2023 року;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму обсягу операцій за грудень 2023 року на 144 500 грн;
- підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 164.1, підпунктів 168.4.1 пункту 168.4 статті 168, пункту 176.2 «а» статті 176, пунктів 171.1, 171.2 «а» статті 171 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету за період, охоплений перевіркою, податок на доходи фізичних осіб у сумі 37 702,40 грн, у тому числі: травень 2023 року - 2175,67 грн, червень 2023 року - 5040,00 грн, липень 2023 року - 4572,00 грн, серпень 2023 року - 6534,00 грн, вересень 2023 року - 3111,43 грн, жовтень 2023 року - 6 534,00 грн, листопад 2023 року - 6534,00 грн, грудень 2023 року - 3201,30 грн;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 3408,63 грн, у тому числі: травень 2023 року - 181,30 грн, червень 2023 року - 420,00 грн, липень 2023 року - 381,00 грн, серпень 2023 року - 544, 5 грн, вересень 2023 року - 239,28 грн, жовтень 2013 року - 544, 5 грн, листопад 2023 року - 544, 5 грн, грудень 2023 року - 533,55 грн;
- розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 № 4 (Порядок № 4), абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, саме: встановлено невідображення у податковому розрахунку сум отриманого доходу, подання інформації про фізичних осіб-платників податків з недостовірними відомостями (ознака доходу 153).
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, ТОВ «Бекстоун Еквіп» подані заперечення, за результатами розгляду листом ГУ ДПС у Київській області від 29.04.2024 № 4539/12/10-36-07-41 позивача повідомлено про те, що висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення.
01.05.2024 на підставі вказаних висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення рішення:
- № 219080702, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Бекстоун Еквіп» з податку на прибуток підприємств на загальну суму 42 553,00 грн, у тому числі за основним платежем на 34 042,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 8 511,00 грн;
- № 219100702, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 210 889,00 грн, у тому числі за основним платежем на 968 711, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 242 178, 00 грн;
- № 219130702, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 268 047,00 грн;
- № 219150702, яким до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції у сумі 3 400,00 грн;
- № 21911/10-36-24-06, яким до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн;
- № 21909/10-36-24-06, яким до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції у сумі 852,16 грн;
- № 21914/10-36-24-06, яким до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції у сумі 9 425,60 грн.
Позивач оскаржив вказані ППР в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 11.07.2024 № 21243/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ТОВ «Бекстоун Еквіп» залишено без задоволення, в оскаржувані ППР - без змін.
Позивач вважає, що висновки перевірки необґрунтовані, а прийняті на підставі таких висновків рішення - протиправні та підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
З'ясовано, що підставою для прийняття ППР від 01.05.2024 №219080702 слугували висновки перевірки про те, що позивач безпідставно:
- відніс до витрат за 4 квартал 2022 року суму у 108 333 грн по заблокованих накладних по ТОВ «ПЕТРОЛ-Х» у розмірі 33 333 грн та по ТОВ «ЄВРОБІЮОІЛ» у розмірі 75 000 грн;
- нарахував амортизацію основних засобів за 2023 рік на загальну суму 37 327 грн, адже така амортизація нарахована на ємності для ПММ, які є невиробничими основними засобами, які не підлягають амортизації;
- занизив фінансовий результат на 43 460 грн, шляхом незбільшення фінансового результату до оподаткування по визнаних штрафах на вказану суму.
За нормами підпункту 134.11 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно із пунктом 6 П(С)БО № 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Пункт 12 П(С)БО № 16 «Витрати» передбачає, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
За положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (Закон № 996-XIV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Приписами статті 9 Закону № 996-XIV унормовано вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що ні ПК України, ні П(С)БО №16 «Витрати» не містять приписів, які безпосередньо забороняють включення до складу витрат платника податків вартості товарів/послуг, придбаних них за податковими накладними, реєстрацію яких було зупинено чи у реєстрації яких було відмовлено.
Для перевірки правомірності віднесення вартості придбаного товару/послуги до складу витрат певного періоду необхідно встановити реальність відповідної операції.
При цьому, підставою для реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних є відповідність такої податкової накладної умовам реєстрації.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Тобто, сам по собі факт зупинення або відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не є перешкодою для включення вартості товарів/послуг за такою податковою накладною до різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування.
Разом із цим, суд зауважує, що податкові накладні щодо яких виникли вказані зауваження, складені за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «ПЕТРОЛ-Х» та ТОВ «ЄВРОБІООІЛ» щодо яких наявні документи, які підтверджують реальність таких господарських операцій.
Більше того, в акті перевірки відсутні зауваження щодо реальності вказаних господарських операцій, відповідні обґрунтування також не наведені у відзиві на позовну заяву. Тобто, відповідач фактично не заперечує реальності таких операцій.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно включив до складу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, вартість товарів, придбаних у ТОВ «ПЕТРОЛ-Х» та ТОВ «ЄВРОБІООІЛ» у загальній сумі 108 333,00 грн.
Згідно із пунктом 138.2 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується, у тому числі, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.
Підпункт 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
За нормами підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Встановлено, що позивач нарахував амортизацію основних засобів за 2023 рік на ємності для ПММ на загальну суму 37 327 грн.
Висновки перевірки щодо правильності таких дій позивача ґрунтуються виключно на тому, що ємності для ПММ є невиробничими основними засобами, які не підлягають амортизації.
Термін «основні засоби» визначено підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України як матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Абзац п'ятий підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України визначає, що термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
За визначенням у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.
За приписами пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 (П(С)БО № 7), нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток амортизація основних засобів нараховується лише за умови їх використання в діяльності платника податку, яка спрямована на отримання доходу.
Встановлено, що основний вид діяльності ТОВ «Бекстоун Еквіп» за КВЕД 46.71 -Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
У ході перевірки виявлено, що по 104 рахунку «Машини та обладнання» на ТОВ «Бекстоун Еквіп» обліковуються ємності для зберігання ПММ місткістю по 28 м. куб. кожна у кількості 3 шт., вартістю 588541 грн, у грудні 2022 року придбано ємність для ГСМ 28 м. куб. за 158000 грн, та введено в експлуатацію (інвентарний номер 00-000012) відповідно до акта введення в експлуатацію МеБС-00-000012 від 08.12.2022.
Амортизація відповідно до наданих відомостей про амортизаційні відрахування за 2022 рік становить 0 грн, за 2023 рік 15800 грн.
У березні 2023 року придбано ємність для ПММ 28 м. куб. за 430541 грн, та введено в експлуатацію (інвентарний номер 00-000013) відповідно до актів введення в експлуатацію БСС 000001 від 16.03.2023. Амортизація згідно наданих відомостей про амортизаційні відрахування за 2022 рік становить 0 грн., за 2023 рік 21527 грн.
Як вбачається із поданих до перевірки документів, ТОВ «БЕКСТОУН ЕКВІТ» в оренду стороннім організаціям ємності не надавались.
Позивач наголошує, що вказані ємності придбавались та використовувались ним за цільовим призначенням саме у власній господарські діяльності, а саме - для зберігання придбаних ПММ з метою їх подальшого перепродажу кінцевим споживачам.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно нарахував амортизацію основних засобів за 2023 рік на ємності для ПММ на загальну суму 37 327 грн та зменшив фінансовий результат до оподаткування на таку суму.
Згідно із пунктом 3 розділу 1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПК України передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не с платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку в разі визначення фінансового результату до оподаткування. При цьому в податковому обліку на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.
У ході перевірки встановлено, що згідно даних картки по бухгалтерському рахунку 948 «Штрафи, пені, неустойки» ТОВ «Бекстоун Еквіп» не збільшено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму штрафів 43 460 грн.
У позовній заяві позивач описує факт виявлення у ході перевірки вказаного порушення, однак не обґрунтовує правомірності своїх дій у цій частині або помилковості відповідних висновків перевірки.
Тому, з урахуванням наведеного у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків перевірки про те, що у період, який охопила перевірка, позивач безпідставно зменшив фінансовий результат до оподаткування на суму 145 660 грн (108 333,00 грн + 37 327 грн).
Як наслідок, ППР від 01.05.2024 №219080702 необхідно скасувати у частині нарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 26 218,8 грн (145 660 грн х 18 %) та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 6 554,7 грн (26 218,8 грн х 25%).
Підставами для прийняття ППР від 01.05.2024 № 219100702 та № 219130702 слугували наступні висновки перевірки:
- ТОВ «Бекстоун Еквіп» не включено до складу податкових зобов'язань суми по встановлених нестачах у розмірі 28 900 грн;
- позивачем проведені коригування податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2023 року за основною ставкою на суму 68 200,00 грн та за неосновною ставкою (7%) - 1 139 658,00 грн, без підтверджуючих документів, що дають право на такі коригування.
Згідно із пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
За нормами пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
За приписами пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
За нормами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Абзац «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Стверджуючи про порушення позивачем порядку формування податкової звітності з ПДВ, відповідач, зокрема, вказав, що у порушення вимог до пункту 189.1 статті 189, «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, ТОВ «Бекстоун Еквіп» не включено до складу податкових зобов'язань суми по встановлених нестачах у розмірі 28 900 грн.
Так, у ході перевірки встановлено, що згідно наказу директора ТОВ «Бекстоун Еквіп» №2 від 18.03.2024 «Про проведення інвентаризації» у складі голови комісії директора Лисенка В.О., членів комісії: бухгалтера Сушко І.М., консультанта з економічних питань Степанова С.М., проводилася інвентаризація запасів та товарів станом на 31.12.2023, за результатами якої встановлено нестачу товарів на загальну суму 144 500 грн, зокрема: дизельне паливо на суму 131378 грн, паливо дизельне 10 ppmm Orden на суму 13122 грн. Констатовано неможливість підтвердження станом на 31.12.2023 фактичну наявність залишків товарів (дизельного палива) з даними бухгалтерського обліку за встановленими нестачами.
Також відповідач зауважив, що пояснення щодо встановлених порушень посадовою особою ТОВ «Бекстоун Еквіп» у ході перевірки не надавалися.
Суд зазначає, що у тексті позовної заяви вказано про виявлення вказаного порушення, однак відсутні будь-які заперечення висновків перевірки у цій частині.
Матеріали справи також не містять податкових накладних, складених за фактами виявлення вказаних нестач або пояснень щодо підстав їх нескладання.
Тому суд вважає, що висновки перевірки у цій частині обґрунтовані, у той час як позивачем не надано жодних обґрунтувань протилежного.
З'ясовано, що позивачем проведені коригування податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2023 року за основною ставкою на суму 68 200,00 грн та за неосновною ставкою (7%) - 1 139 658,00 грн.
ТОВ «Бекстоун Еквіп» були виписані наступні податкові накладі:
- № 117 від 30.06.2023 на суму 309 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 214,95 грн, постачальник - ТОВ «Бекстоун Еквіп», отримувач - ТОВ «Бекстоун Еквіп»;
- № 118 від 30.06.2023 на суму 409 200,74 грн, в т.ч. ПДВ 68 200, 12 грн, постачальник - ТОВ «Бекстоун Еквіп», отримувач - ТОВ «Бекстоун Еквіп»;
- № 119 від 30.06.2023 на суму 17 111 493,36 грн, в т.ч. ПДВ - 1 119 443,49 грн, постачальник - ТОВ «Бекстоун Еквіп», отримувач - ТОВ «Бекстоун Еквіп».
У подальшому, позивач зареєстрував в ЄРПН наступні розрахунки коригування:
- № 1 від 01.09.2023 до податкової накладної № 117 від 30.06.2023 відкориговано операцію з умовного продажу на суму 288 785,05 грн, в т.ч. ПДВ - 20 214,95 грн;
- № 3 від 01.09.2023 до податкової накладної № 118 від 30.06.2023, відкориговано вказану операцію з умовного продажу на суму 341 000,62 грн, в т.ч. ПДВ - 68 200,12 грн:
- № 2 від 01.09.2023 до податкової накладної № 119 від 30.06.2023, відкориговано операцію з умовного продажу на суму - 15 992 049,87 грн, в т.ч. ПДВ - 1 119 443,49 грн.
Відповідач наполягає на тому, що вказані коригування проведені без підтверджуючих документів, що дають право на такі коригування. Так, у попередніх періодах позивач не декларував рядки 4.1. «Нараховано податкових зобов?язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» та 4.2. «Нараховано податкових зобов?язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України за операціями, що оподатковуються за ставкою 7 %».
У спростування вказаного висновку відповідача позивач зазначає, що всі перераховані податкові накладні та розрахунки коригування до них наявні в розпорядженні контролюючого органу, оскільки зареєстровані в ЄРПН; при цьому, ТОВ «Бекстоун Еквіп» об'єктивно не може володіти жодними підтверджуючими документами з приводу проведеного коригування показників, оскільки всі перераховані операції носили характер «умовного продажу» і проведені задля приведення даних податкового обліку підприємства із даними його бухгалтерського обліку.
За приписами пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 4.1 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та у рядку 4.1.1 коригування за операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою.
У рядку 4.2 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та у рядку 4.2.1 коригування за операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставкою 7%.
Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року.
Пункт 10 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачає, що додатком до декларації є, зокрема, відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1).
Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України податкові зобов'язання на умовний продаж визнаються, якщо товари/послуги, необоротні активи придбані або вироблені, призначені для використання в пільгових операціях, в операціях, що не є об'єктом оподаткування, негосподарській діяльності платника податку, але крім випадків передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПК України, і в операціях коли відбувається внутрішнє переміщення або внутрішнє використання для невиробничого використання. Саме в цих випадках необхідно нарахувати податкові зобов'язання на умовний продаж, але за умови якщо було право на податковий кредит, тобто була податкова накладна від вашого контрагента, зареєстрована в Єдиному реєстрі, або була імпортна операція і є митна декларація, яка підтверджує податковий кредит саме за ввезеними товарами на митну територію України.
Таким чином, операції з умовного продажу відображаються у податковій декларації з ПДВ залежно від ставки. Рядок 4.1 - за ставкою 20%, рядок 4.2 - 7%. У рядках 4.1.1 та 4.2.1 відображається коригування податкових зобов'язань, нарахованих на умовний продаж.
У разі змін, необхідно скласти додаток Д1, в якому відобразити коригування операції з умовного продажу. Тобто в інших рядках ці операції не відображаються. Ці операції впливають на загальний обсяг оподаткованих ПДВ операцій за конкретний звітний період.
Вирішуючи спір у цій частині, суд не заперечує факти складання та реєстрації позивачем вказаних податкових накладних та відповідних розрахунків коригування до них, якими відкориговано показники податкових зобов'язань за червень 2023 року за операціями умовного продажу.
Разом із цим, варто зауважити, що у попередніх періодах позивач не декларував рядки 4.1. та 4.2. податкових декларацій, а після подання вказаних розрахунків коригування від 01.09.2023 не скоригував рядки 4.1. та 4.2. (4.1.1 та 4.2.), тобто позивач фактично не задекларував податкові зобов'язання за червень 2023 року, які у подальшому скоригував у бік зменшення до 0 грн шляхом подання вказаних розрахунків коригування від 01.09.2023.
Тому, суд погоджується із висновком відповідача про те, що вказані коригування проведені без підтверджуючих документів, що дають право на такі коригування.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає правомірними та не знаходить підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 01.05.2024 № 219100702 та № 219130702.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платника особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Пункт 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (Порядок № 1246) визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.
За нормами пунктів 4, 5 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Згідно із ППР від 01.05.2024 №219150702 до позивача застосовані штрафні санкції за те, що ТОВ «Бекстоун Еквіп» у грудні 2023 року не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 110 податкових накладних.
Позивач вважає протиправним застосування вказаних санкцій, адже відносно ТОВ «Бекстоун Еквіп» було прийняте рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2023 № 14843, що означало автоматичне блокування органами ДПС України всіх податкових накладних, які б подавались платником до реєстрації в ЄРПН.
Такі доводи позивача суд розцінює критично.
Так, у позовній заяві позивач вказав, що рішенням контролюючого органу від 22.08.2023 № 23909 ТОВ «Бекстоун Еквіп» було визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості платника податків.
Тобто, з 23.08.2023 не існували обставини, про які зазначає позивач.
Відтак, навіть за умови, якщо контролюючим органом було прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків, у такого платника все одно є можливість скласти податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити на реєстрацію, незважаючи на те, що реєстрація такої податкової накладної буде зупинена.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність застосування до ТОВ «Бекстоун Еквіп» штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.05.2024 № 219150702.
Податковим повідомленням-рішенням від 01.05.2024 № 21911/10-36-24-06 до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн за порушення позивач вимог розділу ІІІ Порядку № 4, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, саме: встановлено невідображення у податковому розрахунку сум отриманого доходу та подання інформації про фізичних осіб-платників податків з недостовірними відомостями (ознака доходу 153).
У свою чергу, позивач вважає, що не повинен відображати в податковому розрахунку суми отриманого доходу від фінансової допомоги.
Платником податку з доходів фізичних осіб у розумінні статті 162 ПК України є, зокрема, податковий агент (підпункт 162.1.3).
У силу норм пункту 18.1 статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
За положеннями пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
За визначенням у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно із підпунктом 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку № 4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, відображається у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) за ознакою доходу « 153».
Разом із тим, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу « 197».
Отже, основна сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб'єктом господарювання фізичній особі-підприємцю або фізичній особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу « 197».
Основна сума поворотної фінансової допомоги, яка повертається фізичній особі - підприємцю або фізичній особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу « 153».
У місяці надання поворотної фінансової допомоги необхідно заповнити додаток 4ДФ наступним чином:
- у графі 3а та графі 3 зазначається сума поворотної фінансової допомоги, яка надається;
- у графах 4а, 4, 5а, 5 проставляються нулі, оскільки податки не утримуються;
- у графі 6 вказується ознака доходу « 197», яка відповідає операціям з надання поворотної фінансової допомоги.
Відображення цієї суми є обов'язковим, навіть якщо допомога є поворотною і не оподатковується.
Встановлено, що ТОВ «Бекстоун Еквіп» надавало поворотну фінансову допомогу фізичним особам (не працівникам):
- ОСОБА_3 у сумі 17 000 грн за договором від 26.10.2023 № 261023-БЛ;
- ОСОБА_4 у сумі 2 600 000 грн за договором від 03.11.2023 № 031123-БЛ.
Оскільки позивач не заперечує невідображення вказаних фактів надання фінансової допомоги фізичним особам (не працівникам), та з огляду на обов'язковість такого відображення, суд вважає обґрунтованим висновок перевірки про допущення вказаного порушення позивачем.
Як наслідок, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 01.05.2024 № 21911/10-36-24-06.
У статті 57 ПК України встановлено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПК України.
Норми підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України зобов'язують податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 статті 168 ПК України).
Пунктом 171.2 статті 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
На виконання підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, нарахування утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Податкові агенти (платники збору) зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
З'ясовано, що у ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог:
- підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 164.1, підпунктів 168.4.1 пункту 168.4 статті 168, пункту 176.2 «а» статті 176, пунктів 171.1, 171.2 «а» статті 171 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету за період, охоплений перевіркою, податок на доходи фізичних осіб у сумі 37 702,40 грн, у тому числі: травень 2023 року - 2175,67 грн, червень 2023 року - 5040,00 грн, липень 2023 року - 4572,00 грн, серпень 2023 року - 6534,00 грн, вересень 2023 року - 3111,43 грн, жовтень 2023 року - 6 534,00 грн, листопад 2023 року - 6534,00 грн, грудень 2023 року - 3201,30 грн;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 3408,63 грн, у тому числі: травень 2023 року - 181,30 грн, червень 2023 року - 420,00 грн, липень 2023 року - 381,00 грн, серпень 2023 року - 544,5 грн, вересень 2023 року - 239,28 грн, жовтень 2013 року - 544,5 грн, листопад 2023 року - 544,5 грн, грудень 2023 року - 533,55 грн.
Згідно із ППР від 01.05.2024 №21909/10-36-24-06 до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за травень-грудень 2023 року.
Відповідно до ППР від 01.05.2024 №21914/10-36-24-06 до ТОВ «Бекстоун Еквіп» застосовані штрафні санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за травень-грудень 2023 року.
Позивач визнає, що по двох працівниках ТОВ «Бекстоун Еквіп» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) суми військового збору за травень та червень 2023 року та суми податку на доходи фізичних осіб за травень та червень 2023 року були фактично сплачені із затримкою 09.08.2023.
По ОСОБА_1 нараховано:
- військовий збір у травні 2023 року у сумі 52,17 грн, у червні 2023 року - 300 грн;
- ПДФО у травні 2023 року у сумі 626,09 грн, у червні 2023 року - 1440 грн.
По ОСОБА_2 нараховано:
- військовий збір у травні 2023 року у сумі 129,13 грн, у червні 2023 року - 120 грн;
- ПДФО у травні 2023 року у сумі 1549,67 грн, у червні 2023 року - 3600 грн.
Платіжні інструкції від 09.08.2023 № 1414 та № 1415 підтверджують сплату вказаних платежів позивачем у повному обсязі 09.08.2023.
Позивач наголошує, що мало місце лише несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за травень та червень 2023 року, а тому відповідно до ППР від 01.05.2024 №21909/10-36-24-06 та №21914/10-36-24-06 до ТОВ «Бекстоун Еквіп» протиправно застосовані штрафні санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за липень-грудень 2023 року.
Матеріали справи містять докази погашення позивачем суми військового збору та суми податку на доходи фізичних осіб за травень та червень 2023 року 09.08.2023, тобто із затримкою.
Також додатки №12 та №13 до акта перевірки містять детальні відомості щодо нарахованих та фактично виплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у яких відображено вказані оплати від 09.08.2023.
У той же час, аналіз додатків №12 та №13 до акта перевірки свідчить, що у період із березня по червень 2023 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Кошти, сплачені у рахунок погашення поточних зобов'язань першочергово спрямовувалися на погашення заборгованості, а у частині, що залишалась - за призначенням, визначеним позивачем. Часткове погашення поточних зобов'язань призводило до їх погашення у повному обсязі за рахунок коштів, сплачених позивачем за наступні періоди, із порушенням встановлених строків сплати.
Вказане спрямування сплачених позивачем коштів узгоджується із положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України, за якими у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 01.05.2024 № 21909/10-36-24-06 та № 21914/10-36-24-06.
Резюмуючи викладене, суд констатує наявність підстав для часткового задоволення позову.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, за нормами частини третьої цієї ж статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як видно із платіжної інструкції від 14.08.2024 № 1925, за подання цього позову з вимогами майнового характеру на загальну суму 1 536 186,76 грн позивачем сплачено судовий збір у сумі 23 042,8 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог на загальну суму 32 773,50 грн, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 491,60 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекстоун Еквіп» - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.05.2024 №219080702 у частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Бекстоун Еквіп» податкового зобов'язання у сумі 26 218, 80 (двадцять шість тисяч двісті вісімнадцять гривень 80 копійок) грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 554,70 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 70 копійок) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Героїв 72-ї Бригади, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекстоун Еквіп» (код ЄДРПОУ 44450660; місцезнаходження: 02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, прим. 58, офіс 2) судовий збір у розмірі 491,60 (чотириста дев'яносто одна гривня 60 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.