21 січня 2026 року м. Київ справа №640/26055/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління
Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправною відмову Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у проведенні вклеювання фотокартки до паспорту книжечки серії НОМЕР_1 зразка 1994 року, що належить ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та примушування до отримування паспорту у формі ID-картки;
2) зобов'язати Солом'янський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву на вклеювання ОСОБА_1 у зв'язку з досягненням 45-річного віку нової фотокартки у паспорт громадянина України у формі книжечки серії НОМЕР_1 та відповідно до вимог Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ вклеїти фотокартку у паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем необґрунтовано відмовлено йому у вклеюванні фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що при зверненні із заявою було виявлено, що на 16 сторінці паспорта громадянина України знаходиться штамп, який не передбачений пп. 8 п. 6 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Крім того, відповідно до положень Тимчасового порядку, оформлення і видачі паспорта громадянина України № 456 від 06.06.2019 при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.
Також відповідач зазначив, що оформлення та видача паспортів громадянам України у відповідності до вимог чинного законодавства здійснюється виключно у вигляді картки.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 23.12.2022 № 03-19/4403/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи № 640/26055/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
06.06.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Солом'янського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
06.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 виданий паспорт громадянина України Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві серії НОМЕР_1 зразка 1994 року у вигляді книжечки.
25.08.2021 позивач звернувся до Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою про вклеювання у паспорт серії НОМЕР_1 фотокартки у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
Листом від 27.08.2021 № 8034.12-2836/8034.2-21 Солом'янський відділ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відмовлено у вклеюванні позивачу до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 фотокартки у зв'язку з досягненням 45-річного віку через те, що позивачем надано недійсний паспорт, адже на сторінці 16 знаходиться штамп не передбачений пунктом І п.п. 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначаються Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами першою-п'ятою статті 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
За приписами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Пунктом 3 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-ХІІ).
Відповідно до пункту 15 Положення № 2503-ХІІ для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування (пункт 18 Положення № 2503-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, пунктами 2,3 якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення № 2503-XII;
з 01.11.2016 - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302), затвердженого цією постановою.
Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється.
Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Згідно з підпункту 6 пункту 6 Порядку № 302 визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
При цьому, паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
За пропущення строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із досягненням 45-річного віку без поважних причин, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.
Відповідно до пункту 131 Порядку № 302 до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Таким чином, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 6 Закону № 2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Разом з тим, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у вклеюванні фотокартки у паспорт громадянина України у зв'язку з досягненням 45-річного віку, оскільки вважає паспорт позивача недійсним через внесення до паспорта штампу, не передбаченого пунктом І п.п. 6 Положення № 2503-ХІІ.
Разом з тим суд зазначає, що підпункт 6 пункту І Положення № 2503-ХІІ, на який посилається відповідач як на підставу для відмови у вклеюванні фотокартки до паспорту громадянина України та презюмує, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 недійний, у Положенні № 2503-ХІІ - відсутній.
Водночас, відповідно до підпункту 8 пункту 6 Положення № 2503-ХІІ вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Судом досліджено, що на сторінці 16 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 міститься штамп «Міграційний контроль» Новошахтинськ від 04.11.2022, який свідчить про відвідування позивачем території РФ.
Так, відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997, яка була чинна на момент перебування позивача на території РФ, громадяни держави однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди.
Відповідно до Додатку 1 Угоди затверджено Перелік документів для в'їзду, виїзду і пересування територією РФ громадян України, пунктом 1 якого вказано паспорт громадянина України. Таким чином, позивачем з дотриманням вимог законодавства було пред'явлено паспорт громадянина України для в'їзду/виїзду/пересування на території РФ, в якому представники міграційних органів проставили відмітку про перетин кордону РФ.
Більше того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено порядку визнання паспорта громадянина України недійсним через внесення до нього додаткових відомостей про особу.
Викладене свідчить про право ОСОБА_1 на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки нової фотокартки у зв'язку з досягненням нею 45 років.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву про видачу паспортів громадянина України виключно у вигляді картки, суд зазначає наступне.
Частинами п'ятою, шостою статті 6 Закону № 2297-VІ визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Великою Палатою Верховного Суду 19.09.2018 винесено постанову у зразковій справі № 806/3265/17, в якій зазначено, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Норми Закону № 5492-VI, Постанови № 302 на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на паспорт у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ні в Законі № 5492-VI, ні в Постанові № 302 не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі № 420/7135/19, від 07.10.2020 у справі № 520/12075/19.
Щодо посилань відповідача про вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку після спливу тридцятиденного строку здійснюється працівником територіального підрозділу за місцем проживання заявника при наявності заяви про вклеюванні фотокартки, паспорту і двох фотокарток із зображенням, яке відповідає досягнутому віку, та відповідного судового рішення, суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки вони не були покладені в основу при відмові позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України, а наведені вже після прийняття оскаржуваної відмови.
Отже суд вважає доводи відповідача, викладені у листі від 27.08.2021 № 8034.12-2836/8034.2-21, безпідставними, оскільки підпункт, на який посилається відповідач у відмові відсутній у Положенні № 2503-ХІІ, а внесення додаткових відомостей на сторінку паспорта у вигляді штампу про в'їзд/виїзд/перебування позивача на території іншої країни - не є підставою для визнання паспорта громадянина України недійсним.
Разом з тим, суд зазначає, що оскаржувана відмова Солом'янського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не містить вимог та примушування позивача щодо отримання паспорта громадянина України у формі картки, то позовна вимога про визнання протравним примушування до отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
VI. Судові витрати.
Відповідно до третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог та враховуючи приписи статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграції служби у м. Києві та Київській області у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у проведенні вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України у формі книжечки серії НОМЕР_1 зразка 1994 року, що належить ОСОБА_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, викладену у листі від 27.08.2021 № 8034.12-2836/8034.2-21.
Зобов'язати Солом'янський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти заяву на вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України та вклеїти фотокартку у паспорт громадянина України ОСОБА_1 у формі книжечки зразка 1994 року серії НОМЕР_1 у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солом'янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 42552598) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.