20 січня 2026 року Справа № 320/42133/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 30934-31862/С-02/8-2600/25 від 10.07.2025 року про відмову позивачу в нарахуванні пільги на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2025 року.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 50% з травня 2025 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої ч. 3 ст. 161 КАС України, та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 968,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
19.09.2025 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що предметом позову є захист його соціальних прав.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від сплати саме позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання заявника на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки останній не надав суду доказів того, що він має правовий статус особи, що визначений вказаною нормою, та наділяє його пільгами щодо сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» позивач повинен виходячи з предмету спору сплатити судовий збір або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої ч. 3 ст. 161 КАС України, та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Вказаний строк станом на момент розгляду даного клопотання сплив, що відповідно до положень КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, є наслідком повернення позивачу поданої до суду позовної заяви разом з додатками.
У той же час, у випадку відмови у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, останній повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, тоді як суд, у свою чергу, повинен пересвідчитись, що у позивача наявний розумний строк для того аби усунути недоліки позову і в разі потреби мати можливість звернутися до суду з клопотанням про поновлення чи продовження строку на усунення недоліків.
Отже, отримавши дану ухвалу, позивач повинен виконати вимоги ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: подати суду докази сплати судового збору, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У випадку якщо позивач не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/23, одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і повернення позову є невиправданою мірою, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб повинен надати можливість сплатити судовий збір.
Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, з метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе встановити додатковий розумний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі суду від 08.09.2025, строком 5 днів з дня одержання позивачем даної ухвали.
Керуючись статтями 121, 241, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.
Встановити позивачу додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали, у спосіб передбачений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.