21 січня 2026 року м. Київ справа №640/9703/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левашов Олександр Геннадійович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, провул. Музейний, 2-д), Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городоцького, 13) та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (код ЄДРПОУ 39787008, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру заявлених позовних вимог) попросив суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №302/6 від 06.05.2022 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Міністерство юстиції України, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), та Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2022 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції безпідставно внесено подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивачу, оскільки за результатами позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності позивача порушень не встановлено. Натомість, підставою для винесення подання слугував факт відкриття кримінального провадження публікації в мережі Інтернет. На думку позивача, відповідачем за відсутності доказів про вчинення приватним нотаріусом порушень, передбачених підпунктом «і» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» безпідставно внесено подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю. При цьому, під час внесення подання, відповідач не врахував принцип презумції невинуватості, оскільки вирок стосовно позивача відсутній, а відкриття кримінального провадження не свідчить про безумовне порушення позивачем норми професійної етики.
Представник відповідача Державного підприємства «Національні інформаційні системи» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджував, що підприємство не здійснює владних управлінських функцій, а позивачем не наведено в позові порушення ним прав та свобод позивача. Просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Представник відповідача - Міністерства юстиції України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю комісією не розглядалось, а тому позовні вимоги є передчасними, оскільки відсутнє порушене право позивача.
Представник відповідача - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до суду відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог відповідач заперечує проти викладених вище обставин та вказує на законність вчинених ним дій. Зазначає, що позивач неодноразово при здійсненні своєї нотаріальної діяльності вчиняв нотаріальні дії на підставі підроблених документів, що підтверджується судовими рішеннями, а тому це слугувало підставою для винесення подання про анулювання свідоцтва Левашову О.Г. про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як встановлено судом 03.05.2008 Міністерством юстиції України видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6354, на підставі якого позивачем здійснювалась нотаріальна діяльність у межах Київського міського нотаріального округу.
02.02.2022 на адресу Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшло доручення Мін'юсту щодо розгляду звернення народного депутата України, Голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів ОСОБА_2 , та доручення щодо розгляду звернення представника ОСОБА_3 , адвоката Брушко С.М., на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левашова О.Г. при посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок без участі уповноваженого представника правочинів.
Крім цього, на розгляді у Міжрегіонального управління перебували звернення представника ОСОБА_3 , адвоката Грицаєнко О.П. від 22.07.2020 №23314/6-20 та звернення адвоката Грицаєнко О.П. від 24.12.020 №48133/6-20.
У вказаних зверненнях зазначено, що відбувся факт захоплення 8 земельних ділянок загальною площею 6,67 га, які належали на праві приватної власності ОСОБА_3 та розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 також стверджує, що його позбавили права власності на вказані земельні ділянки за безпосереднього сприяння приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левашова О.Г.
За результатами перевірок, проведених Міжрегіональним управлінням відповідно до вимог пункту 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, було встановлено, що дійсно 19.03.202 за реєстровими №№ 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195 приватним нотаріусом Левашовим О.Г. були посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , укладені між ОСОБА_3 , від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_4 (продавець), та ОСОБА_5 (покупець) (далі - договори купівлі-продажу).
Для належного розгляду фактів та обставин також були витребувані пояснення приватного нотаріуса Левашова О.Г., у яких нотаріус стверджує, що до нього звернулася третя особа з проханням посвідчити договори купівлі-продажу для її гарних знайомих та які були особисто присутні разом з цією третьою особою під час посвідчення та підписання. Вказане не узгоджується з вимогами статті 8 Закону.
З матеріалів перевірки та пояснень нотаріуса було встановлено, що 19.03.2020 слідчим слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві були вилучені оригінали примірників договорів купівлі-продажу та документи, на підставі яких такі договори посвідчувалися.
Разом з тим, як повідомив нотаріус, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого ним 19.03.2020 за реєстровим №194, який був вилучений, ним не виготовлялася, чим не дотримано вимоги частини шостої статті 14 Закону, підпункту 16.2 пункту XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5.
Також ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2020 накладено арешт на вилучені в ході проведення огляду місця події 19.03.2020 в приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, документи, а саме: примірники договорів купівлі-продажу та документи, на підставі яких такі договори посвідчувалися.
Згідно з постановою Офісу Генерального прокурора від 24.01.2022 Головним слідчим управлінням Нацполіції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120201000001735, зареєстрованому в ЄРДР 29.02.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 Кримінального кодексу України, та за фактами підроблення довіреності від імені ОСОБА_4 , заволодіння шахрайським шляхом вісьма земельними ділянками, що належать ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
Згідно з наданими приватним нотаріусом матеріалами від імені ОСОБА_3 діяла ОСОБА_4 за довіреністю, посвідченою 21.03.2018 за реєстровим № 340 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Середою В.Г., копії якої долучені до копій примірників договорів купівлі-продажу.
Також до копій примірників договорів купівлі-продажу, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, як документи, що підтверджували право власності на земельні ділянки, долучені договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчені 06.08.2015 за реєстровими №№ 4633, 4634 та 11.08.2015 за реєстровими №№ 4720, 4721, 4722, 4728, 4729 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р..
Водночас, як стверджує у своєму зверненні представник ОСОБА_3 будь-які документи, зокрема, довіреність та оригінали договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Бовбалан Н.Р., ОСОБА_4 особисто приватному нотаріусу Левашову О.Г. не надавалися.
У свою чергу, з долученого до звернення представника ОСОБА_3 висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.06.2020 та постанови Офісу Генерального прокурора від 24.01.2022, вбачається, що підпис від імені ОСОБА_4 на договорах купівлі-продажу виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням дійсних підписів ОСОБА_4 .
Як вбачається із звернення народного депутата України, Голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів ОСОБА_2 , та представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_4 особисто для вчинення будь-яких дій до приватного нотаріуса ОСОБА_1 не зверталася.
У постанові Офісу Генерального прокурора від 24.01.2022 зазначено: у результаті допиту ОСОБА_4 показала, що «до приватного нотаріуса вона ніколи не зверталася, у тому числі 19.03.2020, з ОСОБА_7 (покупцем) не знайома, оригінали документів ні приватному нотаріусу, ні будь-яким іншим особам, не передавала». Також ОСОБА_4 зазначила, що на копіях паспорта, що долучені до примірників договорів купівлі-продажу, що зберігаються у справах нотаріуса, міститься інша фотокартка та інша дата видачі паспорта.
Крім того, ЦМРУ шляхом моніторингу відомостей, що містяться у автоматизованій системі збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень - Єдиному державному реєстрі судових рішень, було виявлено наявність заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.12.2019 у справі №369/11009/17, яке набрало законної сили.
Вказаним рішенням визнано недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчені 26.04.2017 за реєстровими №№ 655, 656 приватним нотаріусом.
Під час судового розгляду вказаної справи було встановлено, що законні власники житлового будинку та земельної ділянки ні особисто, ні через уповноваженого представника вказані договори купівлі-продажу не підписували, не мали волевиявлення на відчуження земельної ділянки та житлового будинку.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експерта від 19.07.2019 №17-3/1026, за результатами почеркознавчої експертизи підписи від імені «продавців» (ОСОБА 1, ОСОБА 4) на договорах купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки виконані іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБИ 1, ОСОБИ 4.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом, не відповідають вимогам частин першої, третьої статті 203, частини першої статті 202, статей 656, 658, частини першої статті 319, частини другої статті 319 Цивільного кодексу України.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2021 у справі №761/28304/20 (набрало законної сили) визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 03.01.2019 за реєстровим № 1 приватним нотаріусом.
Під час судового розгляду вказаної справи було встановлено, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 03.01.2019 р., укладений між ОСОБА 4 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом, на підставі підроблених документів та відчужено особою, яка не була законним власником спірної квартири, який не мав права розпоряджатися спірною квартирою, а тому договір суперечить чинному законодавству України, та порушує права власності позивачів.
Крім того, згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2020 у справі №757/38108/20-к проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000753, зареєстрованому в ЄРДР 05.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п?ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з наявністю вищевказаних судових рішень управлінням зроблено висновок, що нотаріус при здійсненні своєї нотаріальної діяльності неодноразово вчиняв нотаріальні дії на підставі підроблених документів.
Також відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що щодо нотаріуса в провадженні різних судів наявна значна кількість інших судових справ, в яких він визначений в якості третьої особи та здебільшого ці судові справи стосуються визнання недійсними договорів відчуження нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень нерухомого майна.
Крім того, на сторінках інтернет видання «Наші гроші» неодноразово висвітлювалася інформація щодо неправомірних та «шахрайських» дій нотаріуса, зокрема, щодо посвідчених ним договорів купівлі-продажу, проведення реєстраційних дій, що в подальшому призвело до порушення прав законних власників об?єктів нерухомого майна (https://nashigroshi.org/2021/01/19/stolychnoho-notariusa-obvynuvachuiut-u-shakhraystvi-z-budivleiu-poruch-z-arsenalom).
За наслідками звернень народного депутата України ОСОБА_2 після проведення перевірки діяльності приватного нотаріусам ОСОБА_1 , управління дійшло висновку, що приватний нотаріус Левашов О.Г. як за своїми професійними якостями, так і за морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність та вбачаються наявні підстави для анулювання ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
У зв'язку з чим, 06.05.2022 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було внесено Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 03.05.2007 за №6354 на ім?я ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат, а саме неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Наказом від 06.05.2022 №302/6 зупинено тимчасово нотаріальну діяльність позивача з 06.05.2022 до вирішення питання про анулювання свідоцтва, але не більше ніж на шість місяців.
Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 ст. 2-1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Згідно із вимогами частини 1 статті 33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року №357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075 (далі - Порядок № 357/5).
У відповідності із пунктом 2 Порядку №357/5 перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції.
Пунктом 14 Порядку № 357/5 передбачено, перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
У відповідності із пунктом 15 Порядку № 357/5 у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.
Перед проведенням перевірки особи, які уповноважені на її проведення, вивчають усі наявні матеріали, які є в Міністерстві юстиції, територіальному органі Міністерства юстиції та стосуються попередніх перевірок, їх наслідків, реалізації висновків та пропозицій, а також обґрунтовані скарги щодо діяльності державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса тощо (п. 18 Порядку).
Відповідно до п. 19 Порядку № 357/5, для проведення перевірки утворюється комісія.
Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.
Голова комісії організовує та координує діяльність членів комісії, розподіляє між ними конкретні завдання та повідомляє про час проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса.
Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса у термін, зазначений у наказі.
Якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством (п. 43 Порядку № 357/5).
Наказом Міністерства юстиції України № 1707/5 від 23 червня 2011 року, затверджено Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - Положення № 1707/5).
Пунктом 3 Положення № 1707/5 одним із основних завдань міжрегіонального управління визначено забезпечення роботи нотаріату.
Відповідно до п. 4.28 Положення № 1707/5 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних, приватних нотаріусів та уповноважених на це посадових осіб органу місцевого самоврядування (далі - уповноважені особи), контролює дотримання нотаріусами, уповноваженими особами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства.
Відповідно до п. 4.34 Положення № 1707/5 міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Як зазначає у відзиві на позовну заяву Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), позивачем неодноразово порушувалися вимоги чинного законодавства, що вказувало на порушення п.2,5,7 розділу 3, 4, 5 Правил етики, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, рішеннями судів, публікаціями в мережі Інтернет, а відтак управлінням правомірно внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та винесено наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №302/6 від 06.05.2022 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Левашова О.Г
Так, статтею 12 Закону № 3425-XII визначено, що Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках, зокрема, неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики , затверджених Міністерством юстиції України, неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду та набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії ( п. 2 ч. 2 п." і", "е", "з").
Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 29-1 Закону № 3425-XII, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Судом встановлено, що підставою прийняття наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №302/6 від 06.05.2022 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Левашова О. стало порушення позивачем підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством Юстиції.
Оцінюючи посилання позивача на відсутність ним порушення підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, суд зазначає наступне.
Нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого законодавством покладаються функції, зокрема, державного реєстратора.
Нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики (стаття 5 Закону).
Професійна етика є необхідним і обов'язковим елементом для здійснення нотаріальної діяльності, без якої є неможливим належне виконання професійних обов'язків, оскільки нотаріальна професія керується високим етичним змістом.
Наведене у Поданні невиконання позивачем вимог законодавства є фактами неодноразового порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 правил професійної етики, що полягають у порушенні наступних основних принципів професійної діяльності нотаріусів, а саме:
законності: у своїй професійній діяльності нотаріус зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб;
об'єктивності та неупередженості: нотаріус зобов'язаний здійснювати свою професійну діяльність відповідно до законодавства і принесеної присяги та бути неупередженим;
добросовісності: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків нотаріуса, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, глибоке знання фундаментальних і спеціальних положень чинного законодавства, вміння застосовувати їх на практиці, опанування тактики, методів і процесуальних прийомів нотаріальної діяльності;
поваги до професії: усією своєю діяльністю і поведінкою нотаріус повинен стверджувати повагу до нотаріальної професії, її сутності і призначення, сприяти збереженню та підвищенню її престижу. Нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження права особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії, підрив її престижу (пункти 2, 3, 5, 7 розділу ІІІ Правил).
У той же час нотаріус, як особа, якій державою та суспільством надана довіра, зобов'язаний дотримуватися норм етики та моралі, утримуватися від будь-якої діяльності, здатної негативно вплинути на здійснення професійних обов'язків нотаріуса або викликати сумнів у його незалежності та об'єктивності.
Нотаріус повинен виконувати свої обов'язки згідно з принесеною присягою, захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса.
Таким чином, умисне або недбале здійснення делегованих нотаріусу повноважень, а саме зловживань у сфері державної реєстрації, створює передумови для порушення прав фізичних та юридичних осіб, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій та інших дій, делегованих нотаріусу законом.
У свою чергу, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано за рішенням Комісії, прийнятим на підставі подання Міністерства, його територіальних органів, у випадках, серед іншого, неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Мін'юстом (підпункт «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону).
Аналіз порушень, які вказані у Поданні, свідчить про неодноразовість допущених приватним нотаріусом Левашовим О.Г. порушень законів та підзаконних нормативно-правових актів під час вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, покладених на нотаріуса Законом з метою надання їм юридичної вірогідності.
Суд зазначає, що прийняття позивачем ряду неправомірних рішень у сфері державної реєстрації про які зазначено у Поданні та підтверджено рішеннями судів фактично призвели до порушення чинного законодавства, завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, суперечить основному принципу професійної діяльності нотаріусів - принципу законності, закріпленому Правилами професійної етики нотаріусів, затвердженими наказом Міністерства від 07.06.2021 № 2039/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.06.2021 за № 759/36381 (далі - Правила), які визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Неодноразовість допущених позивачем порушень під час вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, покладених на нотаріуса законом з метою надання їм юридичної вірогідності, свідчить про зухвалий та злісний характер дій нотаріуса.
Позивачем в частині збереження чистоти високого звання нотаріуса вчинено дії, якими скомпрометовано діяльність нотаріуса у суспільній думці та заподіяно шкоду авторитету професії нотаріуса.
Отже, позивачем порушено вимоги статті 5 Закону, пункт 2 глави ІІ, пункти 1, 2, 3, 5, 7 глави ІІІ, пункт 1 глави XІІ Правил, що чітко відображено у Поданні.
Водночас, для встановлення наявності підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності, передбаченої підпунктом «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, передує дослідження Комісією питання етичної поведінки нотаріуса, дотримання нею вимог закону та збереження високого звання нотаріуса; норм етики та моралі, утримання від будь-якої діяльності, здатної негативно вплинути на здійснення професійних обов'язків нотаріуса або викликати сумнів у його незалежності та об'єктивності.
Разом з тим, характер встановлених порушень у діяльності позивача свідчить про те, що позивач як за своїми професійними якостями, так і за морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність та вбачається наявність підстав для анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв'язку із чим і було внесено Подання до Комісії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 06 лютого 2025 року у справі №320/22375/23.
Відповідно до підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадку неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Однією із кваліфікуючих ознак норми підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону є наявність неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
У свою чергу суд наголошує, що досліджуючи питання правомірності прийняття рішення, за яким нотаріусу анулюється свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, саме Комісія має дослідити наявність таких підстав та відповідно факту вчинення нотаріусом неодноразового чи грубого порушення чинного законодавства.
А тому, суд вважає, що відповідач Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) приймаючи наказ №302/6 від 06.05.2022 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При цьому, посилання позивача на те, що у Поданні про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 03.05.2007 за №6354 на ім?я ОСОБА_1 не зазначено конкретне зазначення порушень, які були допущені нотаріусом, а саме порушення Правил професійної етики нотаріусів України, а лише посилання на кримінальні провадження, що стосуються фактично підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, суд не приймає до уваги, оскільки такі дії приватного нотаріуса, як зазначалося вище судом, і є однозначно, на думку суду, порушенням Правил професійної етики нотаріусів України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідач, при розгляді подання та прийнятті наказу, довів правомірність власних дій з огляду на що, позовні вимоги суд вважає не обґрунтованими та в задоволенні яких належить відмовити.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.